Національне положення бухгалтерського обліку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Accountancy template.svg

Бухгалтерський облік
Основні поняття

БухгалтерБухгалтерія
Облікова політикаПроводка
ДебетКредитСальдо
АктивКапіталЗобов'язання

Метод бухгалтерського обліку

ДокументаціяІнвентаризація
ОцінюванняКалькуляція
Система бухгалтерських рахунків
Подвійний записБаланс
Звітність

Стандарти

П(С)БОМСФЗGAAP

Бухгалтерська звітність
Фінансова звітність

Бухгалтерський баланс
Звіт про фінансові результати
Звіт про рух грошових коштів
Звіт про власний капітал

Податкова звітність
Статистична звітність
Види бухгалтерського облику

Фінансовий облікУправлінський облік
Податковий облік
Бюджетний облікБанківський облік

Аудит

Аудиторський ризикСуттєвість
Аудиторські процедуриАудиторський висновок

Державний фінансовий контроль

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку (абревіатура П(С)БО) — нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам (МСФЗ). В Україні на 19 липня 2013 року затверджено 2 Національних положення (стандарти) бухгалтерського обліку та 29 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку:

Законодавча база[ред.ред. код]

Основний нормативний документ, що регулює порядок ведення бухгалтерського обліку на Україні, - закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV, який був прийнятий 16 липня 1999. Відповідно до даного законодавчого акту, перехід на нові національні стандарти бухобліку та звітності розпочався з 1 січня 2000 [4] [5] .

Розробкою стандартів бухгалтерського обліку на Україні займається Методологічна рада з бухгалтерського обліку , який є дорадчим органом при Міністерстві фінансів України . Методологічна рада діє на підставі «Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку». Головна завдання Методологічної ради полягають в наступному:

  • Концептуальне визначення основних принципів побудови національної системи бухгалтерського обліку та методологічного забезпечення його застосування, напрямків її інтегрування із статистикою та гармонізації з рекомендаціями міжнародних стандартів обліку, а також організації первинного обліку.
  • Розробка проектів положень (стандартів), інструкцій та іншого нормативного методичного забезпечення бухгалтерського обліку, бухгалтерської (фінансової) звітності.
  • Ґрунтовне обговорення проектів нормативно-методичних документів з бухгалтерського обліку і звітності.
  • Вивчення, узагальнення, розповсюдження кращого досвіду організації бухгалтерської роботи, здійснення бухгалтерськими службами попереднього та поточного контролю за витрачанням коштів та аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.
  • Методологічне забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки обліково-економічної інформації, зафіксованої як на традиційних, так і на машинозчитувальних носіях.

Розроблені стандарти затверджуються Міністерством фінансів, а стандарти, що стосуються обліку в банках, затверджуються Національним банком України . Фактично Методологічна рада відповідно до закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» виконує функції виконавчого органу , а Міністерство в особі управління методології бухгалтерського обліку - дорадчого.

У законі точно не визначено, хто повинен розробляти П (С) БО. У цьому ж законі зазначено, що Міністерство фінансів затверджує стандарти, а Методологічна рада організовує розробку та розгляд. Експерти вважають, що фактично на Україні відсутній відповідальний орган, який відповідає за реформування бухгалтерського обліку та його методологічне забезпечення.

Основними документами в системі регламентації обліку на Україні також є план рахунків і інструкція про його застосування . Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів були затверджені:

  • План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;
  • Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;
  • План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ;
  • Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ;
  • Положення про порядок ведення обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки та інших організацій, які володіють та / або використовують об'єкти державного чи комунального майна;
  • План рахунків бухгалтерського обліку банків України;
  • План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва.

Історія створення стандартів бухгалтерського обліку в Україні[ред.ред. код]

З 1920-х років і аж до розпаду СРСР система бухгалтерського обліку на території України розвивалася в рамках єдиної цілісної системи обліку всіх союзних республік.

Історію бухгалтерського обліку в Україні в радянський час можна умовно розбити на такі періоди:

Період Характеристика етапу
1917-1932 Перехідний період від капіталізму до соціалізму, коли створювалися нові форми ведення обліку, які задовольняли б вимогам соціалістичної економіки і планового господарства. Період закінчився створенням спеціального загальносоюзного державного органу - Центрального управління народногосподарського обліку.
1932-1945 Розвиток методології та організації обліку, націлених на контроль над виконанням планів, збереження соціалістичного майна і калькуляцію собівартості продукції.
1945-1965 Удосконалення єдиної системи бухгалтерського обліку: оновлення нормативних актів, введення нового плану рахунків, форм обліку, регламентація змісту первинної документації.
1965-1991 Проведення економічних реформ, спрямованих на розширення повноважень підприємств, зміна методик планування, удосконалення плану рахунків, методик калькуляції собівартості, створення автоматизованих систем обліку. У цей період було підготовлено значну кількість фахівців у сфері бухгалтерського обліку, кандидатів і докторів економічних наук, які спеціалізуються на бухгалтерському обліку.

Система бухгалтерського обліку на Україні, що діяла з 1991 по 1996 , сформувалася в рамках СРСР з усіма наслідками централізованого управління. Методологія ведення бухгалтерського обліку була розроблена Міністерством фінансів СРСР і передбачала жорстку регламентацію бухгалтерського обліку та порядку вчинення всіх процедур. Вся інформація, яку давав бухгалтерський облік, призначалася швидше не для її конкретних користувачів, а для міністерств і відомств, які займалися управлінням тієї чи іншої сфери економіки, і для розрахунку податкових платежів [16] .

16 липня 1999 президент України Леонід Кучма підписав закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

З Дня незалежності України в країні в різних аспектах розглядалася проблема кардинального удосконалення бухгалтерського обліку. Перший президент України Леонід Кравчук в 1992 видав указ «Про перехід України до загальноприйнятої міжнародної практики системи обліку і статистики».

На підставі цього указу Кабінет міністрів України постановою № 326 від 4 травня 1993 затвердив «Концепцію створення системи національної статистики України» та « Державну програму переходу до міжнародних стандартів обліку та статистики » , але ця програма так і не була виконана.

У 1995 Верховна рада України розглядала проект закону «Про бухгалтерський облік» , але після недовгого обговорення законопроект був відправлений на доопрацювання. Після 1995 року законопроект поступово дописувався і поліпшувався, і лише 16 липня 1999 президент України Леонід Кучма підписав закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Закон тоді складався з 5 розділів і 15 статей, в них були сформульовані основні принципи бухгалтерського обліку на Україні [18] . День прийняття цього законодавчого акту став на Україні офіційним професійним святом - Днем бухгалтера .

31 березня 1999 наказом міністра фінансів України були введені перші 5 стандартів бухгалтерського обліку:

  • П (С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»
  • П (С) БО 2 «Баланс»
  • П (С) БО 3 «Звіт про фінансові результати»
  • П (С) БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»
  • П (С) БО 5 «Звіт про власний капітал».

Пізніше поступово приймалися нові стандарти й удосконалювалися старі. Однією з найбільш характерних тенденцій розвитку бухгалтерського обліку на Україні є активне просування ідей, закладених у міжнародних стандартах бухгалтерського обліку та звітності. 

Основні відмінності від МСФЗ[ред.ред. код]


Однією з основних принципових відмінностей П(С)БО від МСФЗ є жорстка регламентація дій бухгалтера. В українському бухгалтерському обліку є єдиний план рахунків, який є обовязковим для застосування всіма суб'єктами господарської діяльності.
П(С)БО традиційно орієнтуються на запити регулюючих органів (податкова служба, держкомстат та інші), в той час як МСФЗ головним чином орієнтовані на користувачів, які мають дійсний чи потенціальний фінансовий інтерес до суб'єкта звітності: акціонерів, інвесторів, контрагентів.

Див. також[ред.ред. код]

Корисні посилання[ред.ред. код]