Національний банк Польщі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний банк Польщі
Narodowy Bank Polski (NBP)
Тип Центральний банк
Спеціалізація монетарна (грошово-кредитна) та валютна політика Польщі
Заснування 1945 р.
Засновник(и) Міністерство фінансів Польщі
Штаб-квартира Варшава
Територія діяльності Польща Польща
Ключові особи Марек Белька
Галузь Економіка
Продукція Злотий
Сайт http://www.nbp.pl/

Національний банк Польщіцентральний банк Польщі із штаб-квартирою у Варшаві, заснований 1945 року.

Історія[ред.ред. код]

Банк Польщі[ред.ред. код]

Національний банк Польщі
Франциск-Ксаверій Друцький-Любецький, засновник першого Банку Польщі
Марек Белька — голова банку
Славомир Скшипек — голова банку у 2007-2010 рр.

Хоч банк існує під своєю нинішньою назвою з 1945 року, він є наступником двох попередніх центральних банків Польщі, які називалися просто Банк Польщі (Bank Polski). Перший був заснований у Варшаві в 1828 році герцогом Франциском-Ксаверієм Друцьким-Любецьким. Він мав право видавати польську валюту, контролювати кредитну ставку, а також працювати з іноземною валютою і викупати кредити, видані іноземними компаніями і банками.

Протягом свого існування Банку Польщі було дозволено випускати банкноти і монети на суму її акцій (спочатку 30 мільйонів злотих, з 1834 — 42 мільйона, і в 1841 — 53 мільйони). Як юридична особа, банк також фінансував ряд важливих підприємств, у Царстві Польському. Між 1829 і 1837 роками він виділяв більшу частину своїх доходів на будівництво доріг, до 1842 року також був головним спонсором розвитку видобутку вугілля в регіоні Заглемб'є Домбровське і Старопольського промислового району біля міста Скаржисько-Каменна.

Після повстання 1863—1864 років був підпорядкований безпосередньо Російському Імператорському Міністерству фінансів. У 1870 році був позбавлений права видачі валюти і надання довгострокових кредитів. 1 січня 1886 був офіційно закритий, а до 1894 його активи були включені до Державного банку Росії.

Тому, під час створення у 1918 році Другої Речі Посполитої, вона не мала власного центрального банку. Згідно з рішенням Державного казначейства від 11 січня 1924, прем'єр-міністр Владислав Грабський створив новий банк Польщі, який став як акціонерне товариство. Його акції коштували 150 мільйонів злотих, розбитих на 1,5 млн акцій. Банк був незалежним від уряду Польщі, хоча в ньому і здійснювалася кредитно-грошова політика уряду. В якості основного акціонера, Президент Польщі мав право вибору голови і заступника голови правління банку.

До 31 грудня 1944 року банк мав монополію на друкування валюти, з золотим запасом 40% або вище. Дивіденди не могли перевищувати 8% від доходу. У випадку більш високих доходів, держава мала право на 50% — 66% з них. До вторгнення радянсько-німецьких військ в Польщу у 1939 році, всі золотовалютні резерви були евакуйовані з Польщі до Парижа, потім Лондона і переправлені у Канаду.

Банк далі почав функціонувати, як Центральний банк польського уряду у вигнанні, і фінансував більшість польських збройних сил. У 1946 році довоєнні запаси золота були повернуті до новоутвореної Комуністичної Польської Народної Республіки, а сам Банк Польщі була закритий, і 1952 року увійшов до новоутвореного Національного банку Польщі. Останній був одним з двох банків, якому дозволили діяти в плановій економіці Польщі.

Національний банк Польщі[ред.ред. код]

Національний банк Польщі почав свою діяльність у 1945 році. Спочатку функціонував як державний банк, під керівництвом міністра фінансів Польщі. До кінця 1980-х років банк був монополістом у банківській сфері на валюту, кредити і накопичення заощаджень. Після розвалу комуністичної системи у 1989 році, ринкова економіка була відновлена і від банку були відокремлені регіональні комерційні банки, а Національний банк Польщі став займатися тільки питаннями грошово-кредитної політики. Зокрема, 1 січня 1995 провів деномінацію злотих.

Структура[ред.ред. код]

Структура та функціонування Національного банку Польщі регулюється статтею 227 Конституції Польщі і Законом Національного банку Польщі від 29 серпня 1997 року. Голова Банку призначається Сеймом на прохання Президента Польщі, на термін 6 років і несе відповідальність за організацію та функціонування Національного банку. Крім того, він також є головою Ради грошово-кредитної політики, Правління та Комісії з банківського нагляду і несе відповідальність за представлення Польщі в міжнародних банківських і фінансових установах.

Одна і та сама особа не може виконувати функції Голови більш ніж два терміни поспіль і не може бути членом жодної політичної партії.

Діяльність[ред.ред. код]

Основною метою Національного банку Польщі є підтримка цінової стабільності в країні, а також сприяння економічної політики уряду, якщо це не заважає основній меті банку. Національний банк Польщі має виключне право на випуск валюти в республіці.

Завданнями банку є:

  • створення валютних резервів в іноземній валюті
  • надання банківських послуг
  • розвиток банківської системи
  • створення платіжного балансу, фінансової і банківської статистики

Будівлі[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]