|
Ouviram do Ipiranga as margens plácidas
De um povo heróico o brado retumbante,
E o sol da Liberdade, em raios fúlgidos,
Brilhou no céu da Pátria nesse instante.
Se o penhor dessa igualdade
Conseguimos conquistar com braço forte,
Em teu seio, ó Liberdade,
Desafia o nosso peito a própria morte!
Ó Pátria amada,
Idolatrada,
Salve! Salve!
Brasil, um sonho intenso, um raio vívido,
De amor e de esperança à terra desce,
Se em teu formoso céu, risonho e límpido,
A imagem do Cruzeiro resplandece.
Gigante pela própria natureza,
És belo, és forte, impávido colosso,
E o teu futuro espelha essa grandeza.
Terra adorada
Entre outras mil
És tu, Brasil,
Ó Pátria amada!
Dos filhos deste solo
És mãe gentil,
Pátria amada,
Brasil!
|
Тихі береги річки Іпіранґа почули
Гучний голос героїчного народу
Та діамантні промені сонця волі
Осяєли небо батьківщини в ту ж мить.
Ми виконали нашу обіцянку
Рівності нашою могутньою зброєю,
В твоїй діші, о воля,
Наше хоробра грудь переборе саму смерть!
О любима,
батьківщина, перед якою ми преклоняемось,
Слава, слава!
Бразилія, глубикий сон, живий промінь
Любові та надії спускається на землю
На твоїх formoso і чистих небесах, що посмішаються
Зображення Південного хреста сяє сліпуче.
Гігант твоєї власної природи,
Ти прекрасний, сильний і хоробрий колос,
а\А твоє майбутнє відображає твою величність.
Любима земля
Серед тисяч інших
Це ти, Бразилія,
О, любима батьківщина!
Для синів цієї землі
Ти любляча матір,
Любима батьківщина,
Бразилія!
|
|
Deitado eternamente em berço esplêndido,
Ao som do mar e à luz do céu profundo,
Fulguras, ó Brasil, florão da América,
Iluminado ao sol do Novo Mundo!
Do que a terra mais garrida
Teus risonhos, lindos campos têm mais flores,
«Nossos bosques têm mais vida»,
«Nossa vida» no teu seio «mais amores».
Ó Pátria amada,
Idolatrada,
Salve! Salve!
Brasil, de amor eterno seja símbolo
O lábaro que ostentas estrelado,
E diga o verde-louro dessa flâmula
— Paz no futuro e glória no passado.
Mas se ergues da justiça a clava forte,
Verás que um filho teu não foge à luta,
Nem teme, quem te adora, a própria morte.
Terra adorada
Entre outras mil
És tu, Brasil,
Ó Pátria amada!
Dos filhos deste solo
És mãe gentil,
Pátria amada,
Brasil!
|
Вічно лежачи в розкішній колисці,
Під звуком моря і світлом глибокого неба,
Ти сяєш, о, Бразилія, квітка Америки,
Що освітлюється сонцем Нового Світу!
Найпрекрасніша країна там,
Ти усміхнешся, і красиві поля мають більше квітів,
Наші ліси мають більше життя,
Наше життя має більше твоєї любові.
О, любима батьківщина,
Перед якою ми склоняємося,
Слава, Слава!
Бразилія, дозволь твому прикрашеному зірками прапору
Стати символом вічної любові,
І дозволь зеленому лаврові твого герба проголосити
Славу в минулому та мир у майбутності.
Але якщо ти піднимешь тяжкий молоток справедливості,
Ти побачиш, твої сини не тікають з поля битви,
Та навіть не бояться самої смерті.
Любима земля
Серед тисяч інших
Ти, Бразилія!
О, любима батьківщина!
Синам цієї землі
Ти любляча матер,
Любима батьківщина,
Бразилія!
|
Вокальна версіяфайл
