Національний музей «Чорнобиль»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний музей «Чорнобиль»
Український національний музей "Чорнобиль"
Kiev-UkrainianNationalChernobylMuseum 02.jpg
Засновано 25 квітня 1992
Розташування провул. Хорива, 1, Київ, Україна Україна
Директор Гладуш Іван Дмитрович
Сайт www.chornobylmuseum.kiev.ua


Український національний музей «Чорнобиль» — музей у Києві, присвячений чорнобильській катастрофі 1986 року.

Історія створення[ред.ред. код]

Дошка з назвою музею при вході

Музей відкрито 25 квітня 1992 р. за ініціативою Міністерства внутрішніх справ України у спеціально реконструйованому історичному будинку Пожежної каланчі — пам'ятнику архітектури поч. XX ст., в якому пізніше розміщувалось Подільське пожежне депо (тут та у сусідньому будинку у 1980-х роках розміщувалося Київське обласне управління пожежної охорони, яке взяло на себе основний удар з гасіння пожежі на ЧАЕС). В 1996 р. музею надано статус Національного.

Експозиція[ред.ред. код]

Ukrainian National Chornobyl Museum-Kyev-Ukraine.JPG

Експозиція налічує близько 7 тисяч експонатів — розсекречені документи, карти, фотографії, пам'ятки народної архітектури Полісся, зібрані експедиціями музею у Чорнобильській зоні відчуження. Експозиція розповідає про героїчну, самовіддану працю людей багатьох професій — цивільних і військових — по ліквідації наслідків найбільшої техногенної та радіоекологічної катастрофи сучасності — ядерної аварії на Чорнобильській АЕС; відображає постчорнобильську екологічну ситуацію в Україні, міжнародне співробітництво з питань обмеження наслідків Чорнобильської катастрофи. Оснащена експозиція сучасними аудіовізуальними та інформаційно-довідковими технічними засобами, діючими макетами, які розширюють хронологічні та тематичні рамки музею, підсилюють достовірність існуючої експозиції, а електронна «Книга пам'яті учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» дає можливість ширше осягнути масштаби трагедії через долі тисяч людей.

Тут можна побачити унікальні відеоматеріали про катастрофу і її наслідки, діючи трифазову діораму «Чорнобильська АЕС до, під час та після аварії», діючий макет енергоблока ЧАЕС, які розширюють хронологічні та тематичні межі музею, підсилюють достовірність експозиції. Розсекречені документи, карти, фото, особисті речі, історичні реліквії, що зберігаються в музеї, є результатом науково — дослідної та пошукової роботи науковців музею, спеціальних експедицій у Чорнобильську зону відчуження, у постраждалі від радіаційного забруднення регіони України. Чимало представлених у музеї документів оприлюдненні вперше. Девіз музею «Est dolendi modus, non est timendi» (Є межа у печалі, тривога не має межі). Щорічно музей відвідують десятки тисяч екскурсантів, представники 82-х країн світу залишили свої враження у Книзі відгуків. Музей підтримує зв'язки з багатьма установами та громадськими організаціями в Україні та за кордоном, проводить численні тематичні виставки, серед них і міжнародні, пов'язані з відлунням Чорнобиля у світі, проводить не тільки екскурсії, а й уроки пам'яті, зустрічі, конференції, диспути, музично — поетичні вечори, конкурси, екологічні свята, кіно лекторії. За роки існування музей став музеєм національної трагедії, музеєм-пам'яттю, музеєм-надією, музеєм — символом нездоланності українського народу в найстрашніших випробуваннях. Незвичайність, силу емоційного впливу та філософський зміст його експозиції відмічають відвідувачі і преса багатьох країн світу.

Поруч з музеєм встановлено скульптурну композицію «Надія на майбутнє».

Директор музею — Гладуш Іван Дмитрович, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Джерело[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]


Музей Це незавершена стаття про музей.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.