Національний парк Еверглейдс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Національний парк Еверглейдс
Everglades National Park
Категорія МСОП Ib (Дика територія)
Американський білий ібіс взлітає в парку Еверглейдс
Американський білий ібіс взлітає в парку Еверглейдс
Розташування: Флорида, США
Найближче місто: Флорида-Сіті
Еверглейдс-Сіті
Координати: 25°19′0″ пн. ш. 80°56′0″ зх. д.
Площа: 6 104 км²
6 049 км² (фед. властність)
Заснований: 6 грудня 1947
Число відвідувачів: 954 022 на рік (2006)
Керуюча організація: Служба національних парків

Національний парк Еверглейдс (англ. Everglades National Park) — найбільша природоохоронна територія в субропічній зоні США[1], що займає південну чверть болотистої території Еверглейдс. Територія парку складає 6 104 км², щорічно його відвідує біля мілліону туристів[2]. З 1979 року парк внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Єдиною автомобільною дорогою, що веде до основної території парка, є дорога № 9336, яка бере свій початок в місті Флоріда-Сіті, на південь від Маямі, і що йде у бік центру і палаткового табору Фламінго. За винятком головного центру для відвідувачів і невеликого штату співробітників, в парку відсутня яка-небудь господарська діяльність, а 5 246 км2 парку вважаються зоною абсолютно дикої природи, що отримала ім'я відомої захисниці природи і письменниці Марджорі Дуглас (Marjory Stoneman Douglas). Територія отримала статус национального парка 30 травня 1934 року, але фактично стала парком тільки 6 грудня 1947 року, коли була створена необхідна інфраструктура. 26 жовтня 1976 року територія парку була оголошена ЮНЕСКО міжнародним біосферным заповідником, а 10 листопада 1978 року велика частина парку була оголошена «територією дикої природи» (англ. wilderness area). До 2003 року дика природа стала займати 5 247 км2;, що складає приблизно 86 % всього парку. 24 жовтня 1979 року парк був внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а 4 червня 1987 року оголошений «заболоченою територією міжнародного значення». Проте, в 1993 році він був позначений в списку «Світової спадщини», якій загрожує небезпека.

На території парку є кілька автомобільних і ряд піших маршрутів, найвідомішим з яких вважається Ангінґа-трейл (англ. Anhinga Trail), який дозволяє зблизька спостерігати таких диких птахів як великих блакитних чапель (Ardea herodias), американських змієшийок (Anhinga anhinga) і вухатих бакланів (Phalacrocorax auritus), а також американських алігаторів. Птахи часто усаджуються на поручні дощатих помостів, по яких проходить маршрут. У парку велика кількість комарів, і в літній час вони можуть заподіяти певні незручності, навіть за наявності репеленту.

Парку, проте, често загрожують урагани, звичайні у Флориді. Наприклад, у жовтні 2005 року через південний край штату пройшов ураган Вілма, що привів до значнх руйнувань в парку. Основного збитку був завданий району Фламінго. Центр допомоги туристам, мисливський будиночок, ресторан і магазин були зруйновані, а територія парку закрита для відвідувачів без супроводу місцевих рейнджерів. 14 березня 2006 року магазин, центр для відвідувачів і причали для човнів були знову відкриті.

[ред.] Географія

Мапа Національного парку Еверглейдс

Національний парк Еверглейдс оточений сільськогосподарськими і урбанізованими територіями Маямі, Гоумстед і Флоріда-Сіті на сході, Флоридскою протокою і островами Флорида-Кіс на півдні, Мексиканською затокою на сході і національним заповідником Біг-Сайпрес (англ. Big Cypress National Preserve) на півночі. Природа заповіднику Біг-Сайпрес нагадує природу парку, але за площею від в два рази менше.

У південно-східній частині парка, на захід від міст Гоумстед і Флоріда-Сіті знаходиться головна резиденція парка, Центр для відвідувачів імені Ернеста Ф. Коя (англ. Earnest F. Coe Visitor Center). Приблизно у 6 км. на захід від резиденції розташований інший центр, Ройял-Палм (Royal Palm). Обидва туристичні центри, а також освітній центр Хідден-Лейк (англ. Hidden Lake Education Center) і центр Денієл-Берд (англ. Daniel Beard Centers) в декількох кілометрах на захід знаходяться в сосновому лісі. Від Ройял-Палм убік Флоридської бухти (Florida Bay) тягнеться Тейлорськая трясовина (Taylor Slough). У 6 кілометрах на захід від Ройял-Палм по дорозі № 9336 в сосновому лісі знаходиться кемпінг Лонг-Пайн-Кі (Long Pine Key). Ще в 6 кілометрах на захід знаходиться оглядовий майданчик Па-гей-окі (Pa-hay-okee Overlook), звідки відкривається гарний вид на північ.

Туристична доріжка в парку

Далі на південь дорога веде через кипарисове болото. Відразу за болотом, в 20 км від резиденції прокладена туристична стежка Махогані-Геммок (Mahogany Hammock), що йде в глибину лісу. Ще південніше, дорога проходить через прибережне мангровое болото. У мангрових чагарниках заховані сотні маленьких озер і річок, які впадають у Флоридську протоку. Болотисті гирла в цьому місці — це єдине місце в США, де зустрічаються, хоч і рідко, гострорилі крокодили (Crocodylus acutus). Тут також можна побачити американських ламантинів, або морських корів (Trichechus manatus), які часто гріються на поверхні води в прохолодні ранішні осінні години. В кінці дороги № 9336 знаходиться центр Фламінго, найдальший на півдні парка. Він розташований на посушливій прибережній степовій території на північ від Флоридської затоки. Стежки від центру Фламінго йдуть на захід на мис Сейбл (Саре Sable) — самий південно-західний край Флориди. Також від цього центру починається 160-кілометровий канал по дикій території. На південь від центру є пункт прокату каное, на північ дорога в центр Галф-Коаст (англ. Gulf Coast Visitor Center). Центр Галф-Коаст використовується як для обслуговування відвідувачів парку, так і для обслуговування відвідувачів заповідника Біг-Сайпрес.

У північній частині парка найбільш помітним є центр Шарк-Веллі (англ. Shark Valley Visitor Center). Тут починається і закінчується дорога для автомобільного потягу, який возить туристів по 11-кілометровому кільцю до річки-трясовини Шарк-Рівер (англ. Shark River Slough) — великого водного прісноводого потоку, що бере свій початок в озері Окічобі (Lake Okeechobee) на півночі парку і що впадає в морі на південно-західному краю Флориди. Потік на всьому своєму протязі покритий маленькими ділянками субтропічного болотистого лісу в яких живуть місцеві ссавці і плазуни.

Коли говорять про природу Еверглейдс, найчастіше представляють саме це місце, оскільки в нім на всі боки видно нескінченні чагарники міч-трави (Cladium jamaicense). Американські алігатори (Alligator mississippiensis) і птахи, що переходять протоку убрід, часто з'являються перед носом у відвідувачів, а іноді алігатори перекривають дорогу. Від річки туристичний маршрут повертає на північ до оглядової башти, звідки з 20-метрової висоти відкривається вид на прерії в південній частині парку.

[ред.] Примітки

  1. American Park Network (2007). At a Glance. APN Media.
  2. Служба національних парків США: Park Statistics. Everglades National Park website. Retrieved on December 5, 2007.


США Це незавершена стаття з географії Сполучених Штатів Америки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Особисті інструменти