Національний парк Ріо-Абісео

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний парк Ріо-Абісео
Parque Nacional del Río Abiseo
Категорія МСОП II (Національний парк)
Розташування: Сан-Мартін, Перу
Координати: 7°45′ пд. ш. 77°15′ зх. д. / 7.750° пд. ш. 77.250° зх. д. / -7.750; -77.250Координати: 7°45′ пд. ш. 77°15′ зх. д. / 7.750° пд. ш. 77.250° зх. д. / -7.750; -77.250
Площа: 2745.2 км²
Заснований: 11 серпня 1983
Веб-сторінка: Офіційна сторінка
Світова спадщина ЮНЕСКО
Назва ЮНЕСКО: Río Abiseo National Park
Країна: Перу Перу
Тип: Змішаний
Критерії: iii, vii, ix, x
Ідентифікатор: 548
Регіон: Латинська Америка і Вест-Індія
Дата занесення: 1990 (14-та сессія)

Національний парк Ріо-Абісео (ісп. Parque Nacional del Río Abiseo) — національний парк, розташований в перуанському регіоні Сан-Мартін. З 1990 року входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У парку мешкають багато видів флори і фауни, також тут розташовані понад 30 археологічних ділянок доколумбового періоду. З 1986 року певні частини парку закриті для туристів через хрупкість як природного, так і археологічного середовища.

Географія і клімат[ред.ред. код]

Національний парк Ріо-Абісео розташований на східному схилі Перуанських Анд між річками Мараньйон і Уаяґа, вкриваючи територію біля 2745,2 км². Зокрема, парк вкриває біля 70 % території басейну річки Абісео. Висоти на території парку між 350 м та 4200 м над рівнем моря.

На території парку розташовані сім кліматичних зон, що включають від альпійських луків та гірських лісів до сухих лісів та вологих тропічних лісів. Опади варіюють від 500 до 2000 мм на рік. Вологий гірський ліс, що займає більшу частину парку, складається з невисоких дерев, мохів та лишаїв. Ця екосистема існує на висотах біля 2300 м. Вологість тут постійна, а дощі випадають протягом всього року, особливо на великих висотах. Грунти кислі.

Дика природа[ред.ред. код]

У парку мешкає жовтохвоста шерстиста мавпа (Oreonax flavicauda), що деякий час вважалася вимерлою та є ендеміком регіону. Багато у чому саме через наявність цієї тварини, що знаходиться під критичною загрозою, ця територія отримала статус національного парку та потрапила до списку Світової спадщини.

Інші відомі представники фауни парку включають:

Всього у високогіррях парку зареєстровано 980 видів рослин, 13 з яких — ендеміки, та біля 5000 видів рослин на всій його території.

Археологія[ред.ред. код]

Найбільшою та найвідомішою археологічною ділянкою на території парку є Ґран-Пахатен, руїни чачапояс, розташовані на вершині пагорба біля кордону регіону. Неподіляк знаходяться руїни Лос-Пінчудос (відкриті в 1965 році), що являють собою ряд кам'яних могил. Більшість досліджень з археології на території парку проводяться співробітниками Університету Колорадо.

Посилання[ред.ред. код]


Перу Це незавершена стаття з географії Перу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.