Національний університет оборони України імені Івана Черняховського
Координати: 50°25′57″ пн. ш. 30°28′09″ сх. д. / 50.4327028° пн. ш. 30.4692528° сх. д.
| Національний університет оборони України імені Івана Черняховського | |
| НУОУ | |
| Заснований | 1914 |
| Рівень акредитації | IV |
| Ректор | генерал-лейтенант запасу Телелим Василь Максимович |
| Розташування | м. Київ |
| Приналежність | Міністерство оборони України |
| Адреса | 03049, Україна, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 28 |
| Телефон/факс | (044) 271-05-10 |
| Сайт | http://www.naou.mil.gov.ua |
| Нагороди | |
| Примітки | info@fondnuou.org.ua |
Націона́льний університе́т оборо́ни Украї́ни і́мені Іва́на Черняхо́вського — вищий військовий навчальний заклад України, був заснований у 1914 році у місті Києві як військове та артилерійське училища.
Зміст |
Історія [ред.]
Історія становлення та розвитку Національного університету оборони України починається з відкриття у м. Києві у 1914 році Другого Київського військового та Миколаївського артилерійського училищ. Місто Київ не випадково було вибране для розміщення додатково ще двох військових училищ. У розпорядженні військового відомства в межах Київського Володимирського кадетського корпусу знаходилась значна вільна ділянка землі, яку у 1913 році було вирішено відвести для будівництва приміщень для Другого Київського військового училища та Миколаївського артилерійського училища. Головний корпус Національного університету оборони України розташовується в приміщенні головного корпусу Миколаївського артилерійського училища (1914–1918 роки). Для потреб розбудови нового навчального закладу у 1914 році було відведено 18 десятин землі у так званому «Кадетському гаю», що дало змогу створити найбільший в імперії навчальний полігон для стрільб. Перший набір до училища (180 юнкерів) відбувся 15 жовтня 1915 року. До завершення будівництва головного навчального корпусу юнкери розміщувалися в казармах поряд з ним. Навчання у новій будівлі училища розпочалося у березні 1917 року. У 1919 році на базі містечка бувшого Миколаївського юнкерського вчилища були створені Перші артилерійські курси для підготовки командного складу для Робі́тничо-Селя́нської Черво́ної А́рмії (РСЧА, РККА). Далі 16 червня 1920 року наказом по Південно-Західному фронту курси отримують назву Четверті Київські артилерійські курси[1].
Історичний шлях Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.
- 1914–1917 рр. — Миколаївські: артилерійське і військове училища.
- 1919–1920 рр. — Перші артилерійські курси для підготовки командного складу для Української Радянської Червоної Армії.
- 1920–1935 рр. — Четверті Київські артилерійські курси.
- 1935–1937 рр. — Перша Київська артилерійська школа[2].
- 1937–1958 рр. — Перше Київське артилерійське училище[3]. Указами Президії Верховної Ради СРСР 22 лютого 1941 року училищу було надано ім'я С. М. Кірова також училище було нагороджене Орденом Червоного Прапору[4].
- У часи Великої Вітчизняної війни в липні 1941 року училище було передислоковане до Красноярську (Россія) та повернулось до Києва тільки у вересні 1944 р.
- 1958–1974 рр. — Київське вище артилерійське інженерне ордена Леніна Червонопрапорне училище ім. С. М. Кірова ППО Сухопутних віськ СРСР (КВАІУ). На вулиці Пархоменка, 21 була розташована філія — Іноземний факультет КВІАУ та технічна база. В другій половині 1970-х років вони стали базою для новоствореного Київського вищого зенітно-ракетного інженерного училища (КВЗРІУ)
- 1974–1977 рр. — Філія ППО Сухопутних військ Воєнної артилерійської академії ім. М. І. Калініна.
- 1977–1980 рр. — Воєнна академія військової ППО.
- 1980–1992 рр. — Воєнна академія ППО Сухопутних військ ім. О. М. Василевського.
- 1992–1998 рр. — Академія Збройних Сил України.
- 1998–2008 рр. — Національна академія оборони України.
- 2008 — 2013 — Національний університет оборони України[5][6].
- 2013 — наш час — Національний університет оборони України імені Івана Черняховського[7].
Структура [ред.]
- Управління університету.
- Начальник Національного університету оборони України.
- Заступники начальника університету.
- Науково-методичний центр (організації освітньої діяльності).
- Науково-методичний центр (організації наукової і науково-технічної діяльності.
- Адміністративне управління.
- Відділ міжнародного військового співробітництва.
- Фінансово-економічне управління.
- Відділ захисту інформації та криптології.
- Відділ виховної роботи.
- Відділ особового складу.
- Редакційно-видавничий відділ.
- Юридичний відділ.
- Відділ зв'язку та інформаційних систем.
- Служба пожежної безпеки.
- Медична служба.
- Служба охорони праці.
- Відділ служби військ.
- Відділ озброєння.
- Відділ тилового забезпечення.
- Відділ експлуатації та ремонту фондів.
Основні навчальні та наукові підрозділи [ред.]
- Інститут державного військового управління.
- Командно-штабний інститут застосування військ (сил).
- Інститут авіації та протиповітряної оборони.
- Інститут оперативного забезпечення та логістики.
- Гуманітарний інститут.
- Інститут інформаційних технологій.
- Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації.
- Навчально-науковий центр міжнародної миротворчої діяльності.
- Навчально -науковий центр іноземних мов.
- Навчально-науковий центр фізичної підготовки та спортивно — оздоровчих технологій.
- Центр воєнно-стратегічних досліджень[8].
- Кафедра підготовки офіцерів запасу[9].
- Навчальний центр.
- Навчальні командні пункти.
- Бібліотека.
- 33-тя база забезпечення навчального процесу.
Підрозділи забезпечення [ред.]
- Інформаційно-телекомунікаційний вузол.
- Клуб.
- Військовий оркестр.
- Поліклініка.
- Офіцерська їдальня.
- Експериментальна майстерня.
- Склади.
- Бюро перепусток.
- Бібліотека.
Див. також [ред.]
- Військова академія (м. Одеса).
- Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
- Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова Національного авіаційного університету.
- Харківський університет повітряних сил імені Івана Кожедуба.
- Полтавський військовий інститут зв'язку.
- Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- Усі військові навчальні заклади України.
Примітки [ред.]
- ↑ Яловой, 1979, с. 7
- ↑ Яловой, 1979, с. 17
- ↑ Яловой, 1979, с. 18
- ↑ Яловой, 1979, с. 22
- ↑ Указ Президента України від 30 грудня 2008 року № 1217/2008 «Про Національний університет оборони України».
- ↑ Національний університет оборони України
- ↑ Указ Президента України від 22 лютого 2013 року № 85/2013 «Про присвоєння імені Івана Черняховського Національному університету оборони України».
- ↑ http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Znpcvsd/index.html Збірник наукових праць центру воєнно-стратегічних досліджень.
- ↑ http://www.nuou.mil.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=82&Itemid=33&lang=ua
Джерела [ред.]
- История Киевского высшего зенитного инженерного ракетного училища / Под ред. С. М. Ялового и др. — К.: КВЗРИО, 1979. — 148 с.
Посилання [ред.]
- Національний університет оборони України.
- Освітній портал.
- Університет Крок.
- Збірник наукових праць центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ.

