Національний фонд бонсай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 38°91′24″ пн. ш. 76°96′89″ сх. д. / 39.52333° пн. ш. 77.62472° сх. д. / 39.52333; 77.62472 Координати: мінути широти >= 60
Координати: мінути довготи >= 60
Координати: секунди довготи >= 60
{{#coordinates:}}: недопустима широта

Національний фонд бонсай ( Вашингтон )
Entrance to the National Bonsai & Penjing Museum.jpg
Засновано 1976
Розташування США США, Вашингтон
Відвідувачі 200.000 на 1 рік

Національний фонд бонсай (англ. National Bonsai Foundation) - некомерційний музейний заклад міста Вашингтон, США, в складі Національного Дендрарію.

Історія створення[ред.ред. код]

У 1976 р. уряд Японії передав у подарунок Сполученим Штатам 53 ( п'ятдесят три ) мініатюрних дерев бонсай. Твори національного ботанічного мистецтва були обрані Японським товариством бонсай. Коли деревця прибули у Вашингтон, японські фахівіці працювали разом з фахівцями Національного Дендрарію і представниками Потомакської ассоціації бонсай в столиці США, аби створити належні умови для збереження рослин і розвитку національної традиції бонсай за межами Японії.

Бонсай - японська камелія, 2008 рік.

З 1982 р. заклад у Вашингтоні отримав назву Національний фонд бонсай.

Як і належить запобігливим дослідникам, живий подарунок у 1976 р. витримали один рік у карантині. Відбулася урочиста церемонія передачі подарунка делегатами з Японії. З боку Сполучених Штатів делегацію очолював держсекретар Генрі Кіссінджер.

Відділи[ред.ред. код]

Камінь і бамбук
Cape San Martin suiseki, October 10, 2008.jpg
Chinese Elm, 1988-2007.jpg

Після додачі китайських зразків, які створили митці Гонконгу фонд має чотири відділи -

  • японський
  • китайський
  • бонсай Північної Америки
  • Експозиція каменів.

Мистецтво бонсай тісно пов'язане як зі спостереженнями за природою, так і з милуванням камінням незвичних форм та каменями, що використовують при створенні бонсай. Важлива складова японського саду і бонсай, камні належної форми добре поціновувались в середньовічній Японії. Існував навіть ринок продажу камнів для саду.

Бонсай - це не тільки вирощування окремого дерева в мініатюрній формі, це також створення мініатюрних пейзажів ( суісекі )або купки мініатюрних дерев. Іде селекція як за формою, так і за різновидом рослин, що добре переносять обрізання гилок та коренів, не мають швидкого росту, мають красиве забарвлення листя.

Джерела[ред.ред. код]

Bonsai Federahorn.jpg
  • Benz/Lesniewicz: Chinesische Bonsai, Penjing, Blv Verlagsgesellschaft, 1994, ISBN 3-405-14447-7
  • Werner M. Busch: Bonsai aus heimischen Bäumen und Sträuchern, BLV Verlagsgesellschaft mbH, ISBN 3-405-14455-8
  • Red Canzian: Bonsai, Unipart Verlag, Stuttgart 2004, ISBN 3-8122-3394-0
  • Horst Daute: Bonsai, Blv Verlagsges. mbH, München 1999, ISBN 3-405-15338-7
  • Bernd-Michael Klagemann: Bonsai – Harmonie zwischen Mensch und Natur, bioverlag gesundleben, Hopferau 1983, ISBN 3-922434-89-4
  • Lesniewicz/Zhimin: Penjing, Miniaturbäume aus China, Heidelberg 1986
  • John Yoshio Naka: Bonsai Technik Band 1, Verlag Bonsai Centrum Heidelberg, 1985, ISBN 3-924982-00-7
  • John Yoshio Naka: Bonsai Technik Band 2, Verlag Bonsai Centrum Gessner, 2007 (neu aufgelegt), ISBN 3-924982-09-0
  • Pius Notter: Bonsai Kunst und Technik, Basilus Verlag AG, Basel/Schweiz, 2. Auflage 1989, ISBN 3-85560-092-9
  • Pius Notter: Ein Leben für den Baum, Die Kunst Bäume zu gestalten, ISBN 3-85681-309-8, Fischer Media Verlag, Münsingen-Bern/Schweiz
  • Pius Notter/Georg Reinhard: Bonsai für Einsteiger, Pflege und Gestaltung, Fischer Media Verlag, Münsingen-Bern/Schweiz, ISBN 3-85681-338-1
  • ж «Техника - молодёжи», октябрь, 1975
  • ж «Наука и жизнь», январь, 1976

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]