Нагасакі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нагасакі
Flag of Nagasaki, Nagasaki.svg
Прапор
Нагасакі (Японія)
Нагасакі
32°45′01″ пн. ш. 129°52′40″ сх. д. / 32.75028° пн. ш. 129.87778° сх. д. / 32.75028; 129.87778 Координати: Параметр: "scale=" має бути "scale:"
Регіон Кюшю
Префектура Наґасакі
Код 42201-1
Площа 406,43 км²[1]
Населення 439 471 осіб
(Станом на 1 серпня 2011)
Густота 1080 осіб/км²
Зв'язок Офіційна сторінка
проект

Нагасакі (яп. 長崎市, ながさきし, МФА: [nagasakʲi ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Наґасакі. Розташоване в південній частині префектури, на березі Східно-Китайського моря. Входить до списку центральних міст Японії. Адміністративний центр префектури. Виникло на основі містечка Товариства єзуїтів 1580 року, яке було центром християнської місії в Японії та японсько-європейської торгівлі. У 17 — 19 століттях відігравало роль «вікна в Європу» для японців, через яке в країну потрапляли західні ноу-хау, а також різноманітні заморські диковинки з Китаю, Південно-Східної Азії, Індії та арабських країн. Отримало статус міста 1889року. Площа становить 406,43 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення становило 439 471 осіб, густота населення — 1080 осіб/км². Основою економіки є рибальство, туризм. В місті розташовані найстаріша в Японії церква Оура, численні християнські пам'ятки, сад Ґловера, мавзолей Конфуція, Музей атомного бомбардування Наґасакі, реконструкція голландської факторії Деджіма.. Наґасакі часто називають «маленьким Римом» Японії. У ньому проживає найбільша християнська община країни, а кількість місцевих церков, перевищує кількість синтоїстських святилищ і буддистських монастирів разом узятих. Наґасакі є другим містом світу після Хіросіми, що зазнало ядерного бомбардування. Мешканці міста відомі активною участю у антиядерних акціях і рухах за роззброєння. Наґасакі є одним із найпопулярніших туристичних центрів Японії. Воно відоме як мальовниче портове місто, в якому гармонійно поєдналися японські традиції із християнським світоглядом.== Географія ==

Розташування міста на мапі Префектури Наґасакі

Сучасне місто Наґасакі розташоване на півостровах Наґасакі і Нісісоноґі, на північному заході острова Кюсю. Його сусідами є міста Ісахая на сході та Сайкай на півночі, а також містечка Тоґіцу і Наґайо на північному сході. На заході і на півдні Наґасакі омивається Східно-Китайським морем.

Місто розташоване довкола видовженої затоки Наґасакі, яка оточена з заходу, півночі і сходу горами. Історичний центр Наґасакі знаходиться у прибережній зоні, у східній частині, а житлові райони — Меното, Міхара, Хонбара, Нісіяма, Катабуті, Косіма, Інаса, Коебару, Нісіматі, Намесі — розміщені на горах. Завдяки такому положенню Наґасакі відоме в Японії як «місто на узвозі» або «терасове місто». На 2006 рік його площа становила 406,36 км².

Територією міста протікають дві річки, що впадають у води порту Наґасакі — Уракамі з півночі та Накадзіма з північного сходу.

Середня температура в Наґасакі впродовж року становить 17,5℃. Взимку стовпчик термометра падає щонайбільше до −1,2℃, а влітку досягає 35,2℃. Середня вологість становить у середньому 69%.

Кількість опадів у Наґасакі висока — 2 535 мм. Вони спричиняють влітку часті повені і ґрунтові зсуви.[2] В середньому, у місті за рік 226 днів сонячні, 139 — хмарні, 127 — дощові і 13 — снігові.

Історія[ред.ред. код]

Пам'ятник 26 розіп'ятим християнам — мученикам Японії.

У другій половині 16 століття, в часи активних контактів Заходу з японцями, територія сучасного міста Наґасакі перебувала у руках самурайського удільного володаря Омури Сумітади. З метою розвитку торгівлі з європейцями він прийняв християнство і заснував у своїх землях портові поселення, серед яких було і Наґасакі. У 1570 році в ньому обладнали порт, а в 1571 році, з прибуттям першого європейського корабля з Португалії, збудували містечко. У 1580 році Омура передав контроль над Наґасакі єзуїтам, а через два роки вислав з місцевого порту посольство до Риму. Завдяки успішній місіонерській діяльності Товариства Ісуса, майже все населення північних районів острова Кюсю стало християнами. До початку 17 століття Наґасакі відігравало роль одного з головних місіонерських центрів в Японії і було важливим осередком європейсько-японської торгівлі.

У 1587 році об'єднувач Японії Тойотомі Хідейосі завоював Кюсю і заборонив перебування християнських священиків і ченців в країні. Наступного року він відібрав у єзуїтів місто Наґасакі, підпорядкувавши його безпосередньо центральній владі. У 1592 році тут було встановлено інститут урядника Наґасакі, який стежив за міжнародною торгівлею і місіонерами в Японії. З метою залякування останніх у 1596 році на високому пагорбі в Наґасакі було розіп'ято 26 християн.

З встановленням у Японії сьоґунату Едо гоніння на християнство посилилися. У 1614 році уряд заборонив сповідування цієї віри по всій країні. У 1622 центральні власті провели у Наґасакі показову страту 55 християн і зруйнували усі 16 церков міста. Для виявлення прихильників забороненої віри міщани щорічно, в обов'язковому порядку, були змушені проходити процедуру топтання святих образі́в. У 1635 році влада заборонила японцям покидати межі країни, а у 1636 році насильно переселила усіх європейців Наґасакі, серед яких переважали португальці, на штучний острів Дедзіма, з метою ізолювати населення країни від контактів з Заходом. Після християнського повстання у Сімабара 1637 року, сьоґунат наклав вето на прибуття європейських кораблів до Японії, зробивши виняток лише для протестанської Голландії, яка допомогла придушити повстання і зобов'язалася не поширювати християнство. Голландці були змушені мешкати на острові-резервації Дедзіма, під забороною полишати її. Таким чином, на 1641 рік японська влада встановила режим ізоляції Японії від Заходу, перетворивши Наґасакі на єдине «вікно» спілкування із ним.

План штучного острова Дедзіма — японського «вікна в Європу».

До середини 19 століття Наґасакі було єдиним міжнародним портом, в якому влада дозволяла вести торгівлю з Голландською Ост-Індською компанією та китайськими купцями. Через нього до Японії потрапили такі рідкісні товари як кава, картопля чи женьшень, або такі іноземні ігри як бадмінтон чи боулінг. Завдяки активній торгівлі місто процвітало і було одним з найбагатших у Японії, однак після встановлення урядом у 1715 році ліміту на ввіз товарів, економічний ріст Наґасакі призупинився. Попри господарський спад, місто залишалося важливим освітнім центром Японії, де вивчалися іноземні мови та «голландські науки» ранґаку, зокрема європейська медицина.

З початком 19 століття європейські держави вступили у колоніальну гонку. Кораблі Росії, Британії, США почали частіше заходити до Наґасакі, вимагаючи від уряду покінчити з політикою ізоляції. Через неспроможність протистояти натиску ззовні та послаблення влади сьоґунату всередині країни, у 1859 році місцевий порт нарешті було проголошено відкритим для суден іноземних держав. Це дало змогу модернізувати Наґасакі. Саме тут постали перша японська залізниця, телеграф і англомовна газета. Європейці та американці розбудували південну частину міста в районі Оура. Вони допомагали антиурядовим силам в Японії і сприяли успіху реставрації Мейдзі. Завдяки діяльності західних посольств в країні була знята двохсотлітня заборона на християнство, а більша половина жителів Наґасакі, яка потайки від властей сповідувала віру у Христа, змогла відкрито повернутися у лоно Церкви.

Грибоподібна хмара від ядерного вибуху в Наґасакі.

20 червня 1869 року Наґасакі стало адміністративним центром однойменної префектури, а 1 квітня 1889 року офіційно отримало статус міста. Воно поступово перетворилося на одне з головних осередків японської сталеварної промисловості і кораблебудування. Досягнення Наґасакі були представлені на Міжнародній виставці промисловості і туризму, що була проведена у 1934 році.

Під час Другої світової війни Наґасакі зазнало страшних руйнувань. 9 серпня 1945 року об 11:02 авіація США скинула на місто ядерну бомбу. Вибух стався в районі християнського кварталу Уракамі. Це було друге ядерне бомбардування в історії людства після Хіросіми. У результаті цієї трагедії загинуло 73 884 осіб, було поранено 74 909 і завдано збитків 120 820 мешканцям міста. Постраждало 18 409 будівель, серед яких 11 574 згоріли дощенту, 1 326 були повністю зруйновані а 5 509 зруйновані наполовину[3]. Після війни для вшанування загиблих в місті було споруджено у 1955 році Парк Миру.

У лютому 1981 року Наґасакі відвідав Папа Римський Іван Павло ІІ. Він віддав шану витривалості місцевих християн, які зберегли віру в Христа незважаючи на століття гонінь, і закликав уряди країн світу брати приклад з цього міста — вчитися терпеливості і прощенню, а не вести війни і переслідувати інакодумців.

1 квітня 1997 року Наґасакі було зараховане до центральних міст Японії.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятка
Опис
Пам'ятка
Опис
26 muchenykiv 44.jpg Місце страти японських мучеників — пагорб Нісідзака, де 1597 року за наказом японського правителя Тойотомі Хідейосі було страчено 26 християн — 20 японців та 6 іноземців. Вважається «Японською Голгофою». На пагорбі споруджено пам'ятник на згадку про розп'яття християн. Kinenkan 26 seijin.jpg Музей японських мучеників присвячений історії християнства в Японії. В експозиції представлені лист Франциска Ксав'єра португальському королю Іоанну III, християнські рукописи і твори мистецтва 16 — 19 століть. При музеї діє бібліотека.
Oura tenshudo 1.jpg Церква Оура є найстарішою церквою неоготичного стилю в Японії. Її збудували французькі католицькі місіонери у 1864 році. Спорудження цього монастиру у Наґасакі відродило християнську общину міста. Церква є національним скарбом Японії. Urakami tenshudo Alex K.jpg Собор Уракамі — один із символів міста Наґасакі. Його будівництво тривало декілька десятиліть і завершилось 1925 року. Атомна бомба, скинута на християнський квартал Уракамі, зруйнувала собор, але його відновили у 1959 році.
Honrenji nagasaki.jpg Будистський монастир Хонрендзі (本蓮寺) був заснований монахами войовничої секти Нітірен-сю у 1620 році на місці християнського шпиталю св. Лазаря і церкви св. Іоанна Христителя. В часи переслідування християн, багато вірних загинули у дворі цього монастиру. Dejima muzei.jpg Музей «Голландська факторія Дедзіма» створений на місці колишнього штучного острова Дедзіма, японського «вікна в Європу» у 17-19 століттях. В музеї представлені реконструкції будівель торгівельної факторії голландців, предмети побуту та наукові пристрої того часу.
Meganebashi 1.jpg Окулярний міст — меґанебасі, збудований у 1634 році над річкою Накасіма, є цінним культурним надбання Японії. Його назва походить від «окулярів», що утворюються двома арками моту та їх відображенням у воді. Tojinyashiki.jpg Місце старого китайського кварталу Наґасакі, так звані китайські садиби. Вони були зведені японським урядом у 1689 році для централізації торгівлі з Китаєм та боротьби з китайською контрабандою.
Музей истории Нагасаки.jpg Музей історії та культури Наґасакі присвячений темі міжнародних контактів Японії зі світом, японському християнству і періоду ізоляції 17 −19 століть. Будівля музею знаходиться на місці середньовічної садиби державного урядника Наґасакі. Ця садиба повністю реконструйована у залах музею. Nagasaki-Suwa-Shrine-1.jpg Синтоїстське святилище Сува дзіндзя (諏訪神社) було засноване 1625 року на місці ліквідованих японськими християнами святилищ Сува, Сумійосі і Морідзакі. У ньому шанують божество моря. При святилищі проводять загальноміське свято Наґасакі кунті.
Nagasaki Sofukuji 234.jpg Монастир Софукудзі (崇福寺) — один із чотирьох буддійських «монастирів щастя» Наґасакі. Збудований у 1629 році південнокитайськими монахами. Червоні «ворота дракона» і «скарбниця героїв» монастиру зараховані до національних скарбів Японії. Fukusaiji nagasaki.jpg Монастир Фукусайдзі (福済寺) — один із чотирьох буддійських «монастирів щастя» Наґасакі. Збудований у 1628 році китайськими монахами секти дзен. Біла статуя бодхісаттви Каннон була зведена у 1971 році на пам'ять про загиблих у атомному бомбардуванні Наґасакі.
NagasakiShofukuji 22.jpg Монастир Сьофукудзі (聖福寺) — один із чотирьох буддійських «монастирів щастя» Наґасакі. Збудований у 1677 році китайськими монахами секти дзен у танському стилі. Монастир знаменитий найбільшим дзвоном у місті. Nagasaki Kofukuji 2.jpg Монастир Кофукудзі (興福寺) — один із чотирьох буддійських «монастирів щастя» Наґасакі. Збудований у 1624 році китайськими монахами у часи гоніння на християн на доказ того, що китайська громада міста не християни, а буддисти.
Nagasaki-Glover-Garden-1.jpg Сад Ґловера — гірський парк з якого відкривається чудова панорама затоки Наґасакі. Розташований на території колишньої «резервації для іноземців», у ньому збереглося чимало цінних архітектурних надбань західного стилю 2-ї половини 19 століття. Koshibyo Alex K.jpg Мавзолей Конфуція — єдиний в Японії монастир Конфуція, збудований китайцями. Постав у 1893 році. На території мавзолею знаходиться музей китайських старожитностей.
Nagasaki One Legged Torii 2.jpg Стародавнє святилище Санно дзіндзя відоме своїми воротами, що були зруйновані вибухом атомної бомби 1945 року. Сьогодні від них залишилася лише одна колона — згадка про жахи війни. Nagasaki Myr.jpg Парк миру Наґасакі — меморіальний комплекс у північній частині міста присвячений жертвам атомного бомбардування 9 серпня 1945 року. Символом парку є скульптура молитви за мир, створена митцем Кітамурою Сейбо.
Nagasakigenbaku 11.jpg Музей атомного бомбардування Наґасакі детально знайомить відвідувачів із трагедію міста 9 серпня 1945 року. У експозиційних залах використано понад 900 фотографій, фільмів, речей постраждалих від бомбардування. Провідна тема музею — ядерне роззброєння. Nagasaki Urakami Cathedral 12.jpg Епіцентр вибуху атомної бомби в Наґасакі перетворено на невеликий парк, в середині якого стоїть напівзруйнована колона собору Уракамі. Перенесена сюди з уламків собору, що знаходився за 500 м від центру вибуху, вона є символом християнської молитви за мир.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Наґасакі підтримує дружні відносини із багатьма містами світу.[4]

В Японії

У світі

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Інститут географії Японії. 2010.10.1
  2. Найбільша повінь сталася 23 липня 1982 року в результаті тайфуну. Кількість опадів між 19:00 — 20:00 склала 111,5 мм. Загинуло і пропало без вісти 262 особи. Затонуло близько 23 346 будинків, з яких 1 193 були повністю зруйновані. Веб-сторінка мерії Наґасакі. яп.
  3. Веб-сторінка мерії міста Наґасакі. Хронологічна таблиця
  4. Sister cities of Nagasaki City

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]