Неапольський університет імені Фрідріха II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Неапольський університет
Federico II Napoli giurisprudenza (panoramica).jpg
Головний корпус університету
Оригінальна назва Università degli Studi di Napoli Federico II
Девіз Ad Scientiarum Haustum et Seminarium Doctrinarum
Заснований 1224
Президент Массімо Марреллі
Студентів 96 867 (2010)[1]
Співробітників 4 535 (2006)
Адреса Неаполь, Італія Італія
Сайт Офіційний сайт
Запит «Неапольський університет» перенаправляє сюди; див. також Неапольський університет імені Фрідріха II.

Неапольський університет (італ. Università degli Studi di Napoli Federico II) — університет, розташований в італійському місті Неаполі, один з найстаріших в Європі.

Історія[ред.ред. код]

Неапольський університет є одним із найстаріших вищих навчальних закладів у Європі. Був заснований 5 червня 1224 року в Неаполі, як державний освітній заклад Королівства Сицилія. Університет носить ім'я імператора Священної Римської імперії Фрідріха II, під час перебування якого на престолі Неапольський університет прийняв перших студентів. Король, бажаючи децентралізувати навчання в Італії, пішов проти волі Папи Римського і Неапольський університет став першим університетом у Європі, що діяв без папської булли.

У 2009/2010 навчальному році в Неапольському університеті навчалися понад 96 000 студентів.

В університеті Неаполя викладали чотири тисячі викладачів, серед них більше двохсот професорів.

Бібліотека університету, заснована в 1615 році, налічує понад вісімсот тисяч томів.

За вісім століть свого існування університет дав освіту мільйонам студентів, чимало з яких помітно вплинули на історію Італії та Європи і всієї планети .

Структура[ред.ред. код]

В університеті Неаполя є такі факультети:

  • факультети медицини та хірургії (17 інститутів і 14 клінік)
  • факультети математики, фізики та природничих наук (15 інститутів, у тому числі загальної біології і генетики, експериментальної фізики, теоретичної фізики, фізики Землі, математики)
  • факультети фармакології, інженерний (29 інститутів, у тому числі аеродинаміки, літакобудування, кораблебудування, машинобудування, прикладної геології, електрохімічний, електротехнічний, прикладної механіки)
  • архітектурний факультет (10 інститутів)
  • агрономічний факультет (11 інститутів)
  • ветеринарний факультет (6 інститутів)
  • юридичний факультет
  • економічний факультет
  • факультет філології
  • філософський факультет

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Karl Hampe, Zur Gründungsgeschichte der Universität Neapel (Mitteilungen aus der Capuaner Briefsammlung V). Heidelberg 1924.(Sitzungsberichte der Heidelberger Akademie der Wissenschaften. Philos.-histor. Klasse. 14,10.)
  • Antonino Sambataro, Federico II e lo «studium» di Napoli. il potere, la cultura e il diritto in età normanno-sveva, Catania 1994.
  • Massimo Oldoni, La promozione della scienza. L'Università di Napoli. In: Intellectual Life at the Court of Frederick II Hohenstaufen, hrsg. v. William Tronzo, Washington 1994, S. 251–262
  • Michele Fatica, Il fondatore dell'università di Napoli. In: Federico II di Svevia. Stupor mundi, hrsg. v. Franco Cardini, Roma 1994, S. 119–142.

Посилання[ред.ред. код]