Негативний простір

Ваза Рубіна — оптична ілюзія, в якій негативний простір навколо вази форми силуети двох граней в профілі добре відомий приклад розверненої фігури-фон

Негативний простір — у мистецтві — простір між або навколо об'єкту/об'єктів малюнку. Негативний простір може бути найпомітнішим коли простір навколо об'єкту, але не сам об'єкт, формує відповідній художні форми, і такий простір, як головний об'єкт, іноді використовується для художнього ефекту. Використання негативного простору є ключовим елементом художньої композиції. Японське слово «ma» іноді використовується для цієї концепції, наприклад у садовому дизайні.

У двоколірному, чорно-білому, малюнку предмет як правило зображений чорним кольором, а простір навколо залишається незафарбованим (білим), тим самим формуючи силует предмета. Проте, змінивши кольори таким чином, що простір навколо об'єкту буде замальований чорним, а сам об'єкт залишиться незамальованим (білим), призведе до негативного простору, що сформує обриси навколо об'єкту, які називаються розвернена фігура-фон.

Елементи малюнку, що відволікають від головного малюнку, або у випадку з фотографією, об'єкти у тій самій фокальній площині, не вважаються негативним простором. Негативне простір може бути використаний, щоб зобразити предмет у обраному середовищі, показуючи все навкруги предмета, але не сам предмет. Використання негативного простору створюватиме силует предмета.

Використання однакових негативних просторів, так само як і позитивних, у композиції, вважається багатьма спеціалістами за гарний дизайн. Цей основний принцип дизайну, що часто переглядається, дає очам «час для відпочинку», збільшуючи привабливість зображення за допомогою нових бачень. Термін також використовується музикантами для позначення тиші у творі.

Один з інструментів, що використовується викладачами з мистецтва при вивченні позитивного і негативного простору, став відомий з книги «Малювання правою частиною мозку». У вправі студенти переносили зображення з фотографії або малюнку розміщеного догори дригом. Через те, що зображення перевернуте, студенти не мали змоги впізнати предмет на малюнку. Тому вони були здатні приділити однакову кількість уваги як позитивному, так і негативному простору. Результатом цієї вправи ж значно детальніший малюнок.