Торгівля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Торгівля
Зображення
Досліджується в економіка, наука про взаємодіїd і Комерція (значення)
Джерело додаткових зовнішніх даних data.europa.eu/euodp/en/data/group/eurovoc_domain_100147
Частково збігається з sacrifice[d]
Є об'єднанням див. список:d
CMNS: Торгівля у Вікісховищі
Гданськ
На карті зображено два шляхи один сухопутний (сухопутний міжконтинентальний Шовковий шлях, де торговці на цих маршрутах були залучені в «релейну торгівлю», при якій товари багато разів переходили з рук в руки, перш ніж досягли кінцевого пункту призначення") інший морський, що поєднував ділянку історичного Шовкового шляху, який з'єднує Китай з Південно-Східною Азією, Індонезійським архіпелагом, Індійським субконтинентом, Аравійським півостровом, аж до Єгипту і, нарешті, Європи. На сьогодні торговий шлях продовжує існувати під новою назвою «Новий Шовковий шлях». Він має також два направлення (морський та сухопутний). Своєю чергою має  кілька проєктів з розширення транспортної інфраструктури в районі історичних торгових шляхів. Найбільш відомою, ймовірно, є Китайська ініціатива «Один пояс, один шлях».
Карта торгового шляху між Європою та Азією Цей торговий шлях, або як називали його історики «Шовковий шлях», був мережею древніх торгових шляхів, офіційно створених за часів династії Хань в Китаї 130 року до н. е., які зв'язували регіони стародавнього світу між 130 р. до н. е. і 1453 р. н. е. На карті зображено два шляхи: сухопутний (сухопутний міжконтинентальний Шовковий шлях, де торговці були залучені в «релейну торгівлю», коли товари багато разів переходили з рук в руки, перш ніж досягали кінцевого пункту призначення") та морський (поєднував ділянку історичного Шовкового шляху, який з'єднував Китай з Південно-Східною Азією, Індонезійським архіпелагом, Індійським субконтинентом, Аравійським півостровом, далі йшов до Єгипту і, нарешті, Європи). На сьогодні торговий шлях продовжує існувати під назвою «Новий Шовковий шлях». Він має також два варіанти: морський і сухопутний. Існує декілька проєктів з розширення транспортної інфраструктури в районі історичного торгового шляху. Ймовірно, найбільш відомою є Китайська ініціатива «Один пояс, один шлях».

Торгі́вля — процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима. У широкому значенні — вид підприємницької діяльності, пов'язаний з купівлею-продажем товарів.

Законопроєкт «Про внутрішню торгівлю» станом на вересень 2011 містить таке визначення: Торговельна діяльність — діяльність з купівлі-продажу товарів, зокрема власного виробництва, або посередницька діяльність, зокрема із надання агентських, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробників (постачальників) до кінцевого покупця[1].

Торгівля, як галузь господарської діяльності, забезпечує зберігання, транспортування і реалізацію продукції, має мережу гуртових і роздрібних підприємств.

Командна торгівля — залучення фахівців з торгівлі, маркетингу, інжинірингу, фінансів, технічного супроводу і навіть менеджерів вищої ланки до обслуговування великих і складних замовлень.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія торгівлі

Торгівля виникла з появою розподілу праці як обмін надлишками продуктів і виробів. Обмін спочатку мав натуральний характер, а з появою грошей виникли передумови для встановлення товарно-грошових відносин.

Ще інша назва торгівлі та пов'язаних з нею справ — комерція.[2]

Види торгівлі[ред. | ред. код]

Розрізняють гуртову і роздрібну торгівлю; міжнародну і внутрішню.

Гуртова торгівля[ред. | ред. код]

Докладніше: Гуртова торгівля

Гуртова торгівля — це діяльність із придбання та відповідного перетворення товару для подальшої його реалізації підприємствам роздрібної торгівлі або іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Роздрібна торгівля[ред. | ред. код]

Процес обміну товарами на гроші (чи інший еквівалент вираження ціни товару) з метою задоволення потреби споживача й отримання прибутку.

Внутрішня торгівля[ред. | ред. код]

Внутрішня торгівля — це торгівля в межах окремої країни.

Міжнародна торгівля[ред. | ред. код]

Міжнародна торгівля — це торгівля між різними країнами, яка складається з імпорту й експорту. У більшості країн вона становить значну частину ВВП. Хоча міжнародна торгівля була присутня протягом більшої частини історії (див. Шовковий шлях, Бурштиновий шлях), її економічне, соціальне та політичне значення зросло в останні століття, головним чином завдяки індустріалізації, розвиненому транспорту, глобалізації, транснаціональним корпораціям та аутсорсингу.

Емпіричні докази успіху торгівлі можна побачити в контрасті між такими країнами, як Південна Корея, яка прийняла політику експортно-орієнтованої індустріалізації, та Індія, яка історично проводила більш закриту політику. За останні п'ятдесят років Південна Корея досягла набагато кращих результатів за економічними критеріями, ніж Індія, хоча її успіх також пов'язаний з ефективними державними інституціями.[3]

Торговельні санкції[ред. | ред. код]

Торговельні санкції проти певної країни іноді застосовуються для того, щоб покарати цю країну за певні дії. Ембарго, сувора форма зовнішньої ізоляції, — це блокада всієї торгівлі однієї країни з іншою. Наприклад, Сполучені Штати мають ембарго проти Куби вже понад 60 років.[4] Зазвичай ембарго є тимчасовим. Наприклад, Вірменія ввела тимчасове ембарго на турецьку продукцію і забороняє будь-який імпорт з Туреччини 31 грудня 2020 року. Ситуація викликана побоюваннями щодо продовольчої безпеки з огляду на вороже ставлення Туреччини до Вірменії.[5]

Учасники торгівлі[ред. | ред. код]

У деяких випадках на практиці одна й та сама людина може бути одночасно і продавцем, і покупцем товару.

Соціальна відповідальність торгівлі[ред. | ред. код]

Якщо продукція не відповідає вимогам, то постачальник несе відповідальність

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.radakmu.org.ua/080911_01%20.doc[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Комерція // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Storper, Michael (2000). Globalization, localization and trade. The Oxford Handbook of Economic Geography: 146—165.
  4. U.S.-Cuba Relations - Council on Foreign Relations. web.archive.org. 11 травня 2015. Архів оригіналу за 11 травня 2015. Процитовано 5 січня 2024.
  5. LLC, Helix Consulting. On temporary ban on imports of goods having Turkish origin. www.gov.am (англ.). Процитовано 5 січня 2024.

Джерела, література[ред. | ред. код]