Нейрофізіологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нейрофізіологія
Зображення
CMNS: Нейрофізіологія у Вікісховищі

Нейрофізіоло́гія — розділ фізіології тварин і людини, що вивчає функції нервової системи і її основних структурних одиниць — нейронів. Вона тісно пов'язана з нейробіологією, психіатрією, неврологією, клінічною нейрофізіологією, електрофізіологією, етологією, нейроанатомією та іншими науками, що займаються вивченням мозку.

Хірургічна нейрофізіологія — це прикладна нейрофізіологія. Хірург-нейрофізіолог під час операції займається спостереженням за функціонуванням нервової системи пацієнта, для чого інколи необхідне електрофізіологічне дослідження ділянок нервової системи пацієнта. Таке спостереження входить до складу обширної клінічної дисципліни, так званого нейромоніторингу.

Нейрофізіологічне обстеження[ред. | ред. код]

Призначено для виявлення ступеня ураження центральної нервової систем. У обстеження входять:

Методи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • Reddi, Benjamin (2012). Neurophysiology : a conceptual approach (вид. Fifth edition). London. ISBN 1-4441-3518-X.
  • Mills, K. R. (2017). Oxford textbook of clinical neurophysiology. Oxford. ISBN 978-0-19-968839-5.

Журнали[ред. | ред. код]