Неклюдов Іван Матвійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Неклюдов Іван Матвійович
Народився 10 лютого 1935(1935-02-10) (89 років)
Сурковоd, Большетроїцький районd, Курська область, РСФРР, СРСР
Країна Україна Україна
Діяльність фізик
Alma mater Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Галузь фізика
Заклад ННЦ ХФТІ
Науковий ступінь Доктор наук
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки УкраїниДержавна премія України в галузі науки і технікиОрден Дружби народів
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня

Неклю́дов Іва́н Матві́йович (10 лютого 1935, с. Сурково) — український вчений у галузі фізики міцності та пластичності матеріалів, радіаційної фізики та фізики твердого тіла. Доктор наук (1975). Академік Національної академії наук України (2004), заслужений діяч науки і техніки України (1998). Почесний академік Академії інженерних наук Російської Федерації, Петровської академії наук та мистецтв, Академії наук прикладної електроніки. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007).

Біографія[ред. | ред. код]

Іван Матвійович Неклюдов народився 10 лютого 1935 року в с. Сурково Шебекинського району Бєлгородської області, в родині колгоспників.

Закінчив з відзнакою фізико-математичний факультет Харківського державного педагогічного інституту. Після строкової служби в армії поступив до аспірантури цього ж закладу.

З 1959 року почав працювати у Харківському фізико-технічному інституті на посаді молодшого наукового співробітника. У 1964 році захистив кандидатську дисертацію, у 1975 році — докторську, того ж року був призначений начальником відділу фізики радіаційних явищ і радіаційного матеріалознавства. З 1997 по 2004 рік обіймав посаду директора Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства і технологій ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут».

Обіймає посади академіка-секретаря Відділення ядерної фізики і енергетики НАН України та генерального директора Національного наукового центру «ХФТІ». Є головним редактором журналу «Питання атомної науки і техніки», членом редколегій наукових часописів «Вісник НАН України», «Доповіді НАН України», «Успехи физики металлов» і науково-технічного збірника «Радиотехника». Очолює секцію «Конструкції та обладнання атомної енергетики» Науково-технічної та експертної ради при Президії НАН України з питань ресурсу та безпеки експлуатації конструкцій, обладнання і машин. Є членом чотирьох проблемних рад НАН України і Російської академії наук. Був заступником голови галузевої координаційної науково-технічної ради з проблем фізики радіаційних пошкоджень.

Викладає у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна спеціальні дисципліни з фізики міцності та фізичного матеріалознавства, є завідувачем філії кафедри матеріалів реакторобудування фізико-технічного факультету ХНУ при ННЦ «ХФТІ».

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

І. М. Неклюдов — один з провідних українських фахівців у галузі міцності та пластичності матеріалів, радіаційної фізики твердого тіла та радіаційного матеріалознавства. У його здобутку — обґрунтування та експериментальне підтвердження принципово нового напрямку у створенні зміцненого стану матеріалів і виробів з них — так званого «програмного зміцнення».

Також він зробив вагомий внесок у дослідження фізичних механізмів радіаційних явищ у матеріалах при їхньому опроміненні, а також у створення науково-технічних основ експресного прогнозування поведінки сталей і сплавів в активних зонах ядерних і майбутніх термоядерних реакторів за допомогою моделювання.

Є автором 17 монографій та понад 800 статей, має 50 авторських свідоцтв і патентів. Під керівництвом захищено 10 докторських та 30 кандидатських дисертацій.

Ексклюзивність і пріоритетність наукових розробок І. М. Неклюдова захищені 50 авторськими свідоцтвами і патентами, визнані в наукових працях і монографіях вітчизняних і зарубіжних авторів. Велика кількість наукових розробок І. М. Неклюдова успішно застосовуються в народному господарстві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]