Некрасов Віктор Платонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Віктор Платонович Некрасов
Дата народження:	17 червня 1911
Місце народження:	Київ
Дата смерті:	3 вересня 1987
Місце смерті:	Париж
Рід діяльності:	*

Ві́ктор Плато́нович Некра́сов (4 червня (17 червня 1911, Київ — †3 вересня 1987, Париж) — російський письменник.

[ред.] Біографічні дані

Народився в сім'ї лікаря. Навчався на архітектурному відділенні Київського інженерно-будівельного інституту й одночасно в театральній студії при театрі російської драми, яку закінчив 1937.

Працював актором і театральним художником в театрах Києва, Владивостока, Кірова та Ростова-на-Дону.

З початком війни відмовився від броні, пішов на фронт. Пройшов шлях від Ростова до Сталінграда. Був інженером саперних військ, командував батальйоном. На фронті був сапером, двічі серйозно поранений. Після Сталінградської битви вступив у партію, перші сумніви щодо якої з’явилися вже в 1946 після відомої постанови про журнали "Звезда" і "Ленинград". 1946 в журналі "Знамя" опублікована повість Некрасова "В окопах Сталінграда", за яку 1947 він одержав Сталінську премію.

Всю премію Некрасов віддав на купівлю колясок для інвалідів війни. 1963 розглядалася персональна партійна справа Некрасова за нариси про Америку "По обидва боки океану", яка закінчилася суворою доганою. 1966 Некрасов підписав листа 25 діячів науки і культури Генеральному секретареві ЦК КПРС із протестом проти реабілітації Сталіна, що стало початком його опозиційної громадської діяльності. Восени 1966 підписав колективний лист до Верховної Ради РРФСР з протестом проти нових статей кримінального законодавства (190-1 і 190-3), введених для боротьби з інакодумством. 1969 — нова персональна партійна справа за лист на захист В.Чорновола і виступ у день 25-річчя розстрілу євреїв у Бабиному Яру. За сценарієм Некрасова знято фільм "Солдати"; також за його сценарієм створено документальний фільм з багатьох частин "Невідомому солдатові", який дістав почесну нагороду на Лейпцизькому фестивалі документальних фільмів, та хронікальний фільм "П’ятдесят вісім хвилин в Італії". 1970 Некрасов уперше друкується за кордоном (журнал „Грани“, №74). У червні 1972 співробітники КДБ провели в нього обшук, під час якого виявили самвидав. 1972 Некрасова виключають з партії.

17.01.74, після проведення обшуку, в Некрасова вилучено сім мішків рукописів, книг, журналів, газет, листів, фотографій та ін. У березні 1974 його примусово вислали на місце проживання до Києва. Від 1974 в еміграції. В еміграції жив у Парижі, працював на радіо "Свобода", мандрував, писав. Помер Віктор Некрасов 03.09.87. Похований на російському кладовищі під Парижем.

[ред.] Твори

• Повість «В окопах Сталінграда».
• Спогади.
• Нариси.

[ред.] Література

• Большой энциклопедический словарь. — М.: Астрель, 2005. — С. 725.
• Віталій Абліцов «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» – К.: КИТ, 2007. - 436 с.