Некрофобія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Некрофобія (від грец. νεκρός — мертвий і φόβος — страх) — хворобливий стан (фобія), який полягає у тому, що людина патологічно боїться мертвих речей (наприклад, трупів), а також всього того, що пов'язане зі смертю (труни, надгробки).

Симптоми включають в себе задишку, прискорене дихання, нерегулярне серцебиття, пітливість, сухість у роті, психологічну нестійкість і взагалі відчуття страху і трепету.[1] Хворі можуть також відчувати ці відчуття, коли щось викликає в них страх, наприклад, близька зустріч з мертвою твариною або похорони близької людини. Страх може проявлятися у важкому стані. Варіанти лікування включають мед. засоби і терапію.

Танатофобія[ред. | ред. код]

Подібно некрофобіі, танатофобія є більш конкретним страхом самої смерті. Назва походить від грец. θάνατοςтанатос — уособлення смерті. Люди, які страждають від танатофобії настільки сильно заклопотані смертю, що це починає впливати на їх повсякденне життя.

Розроблено багато теорії для пояснення психологічного феномену танатофобії з метою допомогти страждаючим впоратися з нею. Кожна теорія пропонує різні точки зору на природу людського існування, процес смерті і сенс людського життя.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Словник іншомовних слів. За редакцією О. С. Мельничука. Головна редакція Української радянської енциклопедії. Київ — 1977.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Heering, Jan (23 August 2010). Necrophobia. How To Cure Necrophobia?. Архів оригіналу за 21 вересня 2012. Процитовано 2 September 2010.