Нельсон Рокфеллер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нельсон Олдріч Рокфеллер
Nelson Aldrich Rockefeller
Нельсон Олдріч Рокфеллер
Нельсон Олдріч Рокфеллер
Прапор
Прапор
41-й Віцепрезидент США
Прапор
Прапор
19 грудня 1974 — 20 січня 1977
Президент: Джеральд Форд
Попередник: Джеральд Форд
Наступник: Волтер Мондейл
Прапор
Прапор
49-й губернатор Нью-Йорка
Прапор
Прапор
1 січня 1959 — 18 грудня 1973
Віце-губернатор: Малколм Вільсон
Попередник: Аверелл Гарріман
Наступник: Малколм Вільсон
 
Ім'я при народженні: англ. Nelson Aldrich Rockefeller
Народження: 8 липня 1908(1908-07-08)
Бар-Гарбор, Генкок, Мен, США
Смерть: 26 січня 1979(1979-01-26) (70 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1]
Причина смерті: інфаркт міокарда
Поховання: Rockefeller Family Cemeteryd і Сліпі-Холлоу
Національність: американець
Країна: США США
Релігія: баптизм
Освіта: Дартмутський коледж і New Lincoln Schoold
Партія: Республіканська партія США
Рід: Рокфеллери[2]
Батько: Джон Девісон Рокфеллер-молодший
Мати: Ебіґейл ("Еббі") Ґрін Олдріч (перша дружина)
Шлюб: 1) (з 1930, розлуч.1962): Мері Тодхантер Кларк
2) (з 1963): Маргаретта ("Хеппі") Лардж Фітлер (за 1-им чол. - Мерфі)
Діти: Родман Кларк Рокфеллер, Енн Рокфеллер, Стівен Кларк Рокфеллер, Мері Рокфеллер, Майкл Кларк Рокфеллер, Нельсон Олдріч Рокфеллер-молодший, Марк Фітлер Рокфеллер
Автограф:
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Роботи у  Вікіджерелах

Нельсон Олдріч Рокфеллер[3] (англ. Nelson Aldrich Rockefeller, МФА: [ˈrɑkəˌfɛlɚ]; 8 липня 1908, Бар-Гарбор, округ Генкок, Мен, США — 26 січня 1979, Нью-Йорк, США) — американський політик і банкір, віцепрезидент США у 19741977 рр.

Належав до найбагатшої сім'ї Америки; онук нафтового магната Джона Девісона Рокфеллера-старшого. Старший брат нинішнього глави сім'ї Рокфеллерів Девіда Рокфеллера і губернатора Арканзасу у 19671971 роках Вінтропа Олдріча Рокфеллера.

Біографія[ред. | ред. код]

На початку 1930-х років працював у банках Нью-Йорку, Парижу, Лондона. Тоді ж він на прохання батька, а пізніше і через захоплення архітектурою присвятив себе створенню Рокфеллер-центра в Нью-Йорку. У 1933 році він замовив розпис Рокфеллер-центру популярному мексиканському художникові лівих поглядів Дієго Рівері. Проте, після завершення розпису, попросив Ріверу прибрати з неї зображення радянського лідера В. І. Леніна, фігура якого викликала неоднозначну реакцію у США.

Коли художник відмовився це зробити, розгорівся скандал між ним і Рокфеллером. Виплативши Рівері гонорар, Рокфеллер звільнив його і повністю знищив його роботу. Фраза молодого Рокфеллера: «Це моя стіна»! увійшла до приказки в США. Інцидент отримав великий розголос в США і інших країнах. Він широко освітлювався в ЗМІ і викликав бурхливі дискусії. Ця історія також обіграна в кінофільмах (у тому числі в х/ф «Фріда» 2002 р.).

У політиці з 1940-х рр., член Республіканської партії, при демократах Рузвельті і Трумені брав участь в різних урядових комісіях, у 1951—1952 рр. голова консультативної ради з питань міжнародного розвитку. У республіканській адміністрації Ейзенхауера був заступником міністра. У 1954—1955 рр. спеціальний помічник президента Ейзенхауера із зовнішньополітичних питань.

З 1959 по 1973 року губернатор штату Нью-Йорк, мав репутацію ліберала і лідера помірного крила республіканців. Починаючи з 1960 року намагався отримати у Республіканської партії висунення своєї кандидатури на президентство, але чотири рази підряд невдало (1960; 1964; 1968; 1972).

Після відставки Річарда Ніксона у 1974 році президентом став другий віце-президент Джеральд Форд. Форд був віце-президентом, оскільки обраний на цю посаду Спіро Агню був вимушений піти у відставку ще раніше, ніж сам Ніксон. Відповідно до 25-ї поправки до Конституції США пост віце-президента, на якому відкрилася вакансія, мав бути заміщений Конгресом з представлення президента.

Форд зупинив свій вибір на Рокфеллері, який був упродовж довгого часу ефективним губернатором найбільшого штату. Конгресмени обох палат цікавилися більше не політичними здібностями кандидата, які були безперечні, а тим, чи не вплине на його діяльність причетність до фінансової еліти і величезне особисте багатство. Після довгих дебатів Палата представників і Сенат затвердили Рокфеллера віце-президентом 19 грудня 1974 року.

Він став другим і доки останнім віце-президентом, який вступив на посаду відповідно до 25-ї поправки, після самого Форда.

Рокфеллер обставив і багато прикрасив на свої засоби віце-президентську резиденцію у Вашингтоні, хоча фактично не жив там, вже маючи у Вашингтоні будинок. Йдучи з поста, він залишив усю обстановку в резиденції у власності держави, і нею користуються всі подальші віце-президенти. Під час однієї з публічних розмов у 1976 року присутні хіппі стали висміювати Рокфеллера, тоді він, розсердившись, показав їм середній палець, що було зафіксовано на фото, що здобуло велику популярність.

У листопаді 1975 Форд повідомив Рокфеллеру, що планує балотуватися на другий термін і обрав у якості кандидата у віце-президенти іншу особу — відомого республіканця, сенатора Боба Доула. Утім, тандем Форд — Доул програв тандему демократів Картер — Мондейл. Через кілька років Форд визнавав, що викреслення Нельсона Рокфеллера зі списку кандидатів на виборах було однією із найбільших помилок його політичної кар'єри[4].

Був постійним членом Більдерберзького клубу.

Творець Музею примітивного мистецтва в Нью-Йорку.

Нельсон Рокфеллер помер у Нью-Йорку через 2 роки після відходу з посади, 26 січня 1979 року, «від серцевого нападу під час статевого акту», як офіційно вказано в його свідоцтві про смерть. Коханкою 70-річного політика була його 25-річна секретарка Меган Маршак.

Його син Майкл Рокфеллер — етнограф і антрополог, зник безвісти в 1961 році у Новій Гвінеї під час наукової експедиції.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #11879082X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Архів преси XX століття — 1908.
  3. Рокефеллер
  4. Рокфеллер, Девід (2019). Мемуари (українська). Київ: Наш формат. с. 318. ISBN 978-617-7513-78-9. 

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник:
Джеральд Форд

41-й Віце-президент США

19 грудня 197420 січня 1977
Наступник:
Волтер Мондейл