«Немертві» (англ.undead, дослівно «немертвий»), трапляється також запозичене з російської нежить[1][2] — загальна назва вигаданих, міфологічних чи легендарних образів та істот, які вже померли, але поводяться, ніби ще живі. Нежить є у міфах різних народів світу, у багатьох літературних творах жанру фентезі, а також дуже поширена у відеоіграх.
Вперше слово «undead» вжив ірландськийписьменникБрем Стокер як назву для свого твору «Дракула» (1897). Стокер застосовував цей термін винятково для вампірів, однак теперішнє його значення набагато ширше.
Слово немертві є калькою з англ.undead, утвореного за допомогою приставки un від dead («мертвий», «мертві»). У сучасній масовій культурі слово undead («немертві») позначає різноманітних істот, які фізично мертві, проте здатні рухатися, діяти, як живі, під впливом якоїсь надприродної сили або залишків свідомості/інстинктів[3]. Вживане Бремом Стокером слово undead з префіксом un- підкреслює, що істота повернулася з мертвих і в певному сенсі досі жива.
У російській мові немертві відомі під збірною назвою нежить (слово жіночого роду). Володимир Даль визначав північноросійське нежить як «все, що не живе людиною, що живе без душі та тіла, але у вигляді людини: домовик, польовик, водяник, лісовик, русалка, кікімора та інші».[4]. Мерці, що як духи або тілесно відвідують живих аби помститися, нагадати про неповагу до них, через неповноцінне життя, зв'язки із нечистою силою, чи котрі як покарання мусять лишатися в світі живих, в українському фольклорі об'єднуються загальною назвою-евфемізмом «мерці» (також «нечисті», заложні мерці[5]), маючи при цьому назви і для окремих випадків (упир, вурдалак, відьма, потерчата)[6].
Фольклорну, міфічну та фентезійну нежить прийнято поділяти на матеріальну (зомбі, мумії, вампіри, лічі, скелети) та безтілесну (привиди). Серед них зустрічаються як ті, що походять з фольклору і міфів, так і вигадані письменниками. Наприклад, ліч і чудовисько Франкенштейна є авторськими вигадками[4].
Танець скелетів на картині Міхаеля Вольгемута (1493)
Драуґ — в скандинавській міфології мрець, який вночі лякає людей і п'є кров. Окрім того, володіє різними надприродними здатностями, як передбачати майбутнє, перетворюватися на тварин.
Гуль — в арабському фольклорі потворні істоти, що можуть набувати вигляду красивих жінок. Харчуються падлом і людьми, яких приманюють оманливим виглядом.
Мумія — забальзамовані чи висохлі мерці. У вигляді немертвих часто зустрічаються у фентезійних творах як істоти, що повстають з мертвих, коли хтось тривожить їхній спокій.
Скелет — рухомі скелети є типовими представниками фентезійних неживих, які зазвичай підкорюється волі чаклуна, що підняв їх з мертвих.
Зомбі — мерці, часто напіврозкладені, пробуджені чаклунством для виконання певної служби. Поширеним в масовій культурі є образ зомбі як результату хвороби (зазвичай вірусної), яка змушує людину діяти за тваринними інстинктами, або керує мертвим тілом.
Упир — в європейському фольклорі мрець, який виходить з могили, щоб пити кров живих.
Вампір — у фольклорі часто те саме, що й упир. В сучасній масовій культурі — істота, яка п'є кров за допомогою гострих довгих ікол і вирізняється довголіттям, нерідко надприродними можливостями. Поширеним є образ вампіра-аристократа.
Ліч — рухомий скелет або висохле тіло, до якого чаклунством прив'язаний розум чаклуна, не даючи померти. Характерною особливістю є можливість відновити тіло за допомогою магічного предмета, де насправді міститься розум — філактерії.
Лицар смерті — проклятий лицар або людина, яка свідомо служить злим силам в обмін на могутність і безсмертя.
Нічниця — в українському фольклорі відьма, яка не мала дітей і після смерті шкодить малим дітям.
Русалка — в слов'янській міфології дівчата-утоплениці, як правило, померлі на Зелені свята. Померлі нехрещені діти ставали потерчатами.
Привид (фотомонтаж, 1891)Привид — образ людини, як правило вже померлої. Часто розуміється як душа, яка не може потрапити в потойбічний світ через прокляття або незавершені за життя справи. Іншими назвами привидів є спектр, фантом, рейф.
Фантом — також образ предмета, тварини. Як фізично зниклих раніше, так і в формі двійників.
↑Генрі Лайон Олді. Захребетник. Сер. «Світи Генрі Лайона Олді». — К.: Зелений пес, — 272 с.
↑Понеділок починається в суботу: казка для наукових співробітників молодшого віку / А. Стругацький, Б. Стругацький ; [пер. з рос. А. Сагана ; за заг. ред. Б. Щавурського]. — Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2011. — 312 с.
_(14596485307).jpg)
