Немирович-Данченко Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Vladimir Nemirovich Danchenko.jpg

Володи́мир Іва́нович Немиро́вич-Да́нченко (*11 23 грудня 1858 — †25 квітня 1943) — російський театральний діяч, режисер, драматург і театральний критик, народний артист СРСР (із 1936). Брат письменника Василя Івановича Немировича-Данченка.

Державна премія СРСР (1942,1943).

Народився в україно-вірменській родині, у м. Тбілісі, вчився в Тбіліській гімназії і на математичному факультеті Московського університету. Співпрацював у гумористичних журналах «Будильник» і «Стрекоза», був театральним рецензентом і критиком «Російського кур'єра» (у свій час редагував цю газету).

Разом із Костянтином Станіславським Немирович-Данченко заснував моськовський художній театр і керував низкою його студій, зокрема, Музичною (пізніше перетвореною в Музичний театр ім. Немировича-Данченка). 25 квітня 1943 роки Володимир Іванович Немирович-Данченко помер від серцевого нападу.

Зміст

[ред.] Літературна діяльність

Із белетристичних творів В. І. Немировича-Данченка можна виділити:

[ред.] Повісті і романи

  • «Із дипломом» (1892)
  • «На літературних хлібах» (1891)
  • «Старий будинок» (1895)
  • «Губернаторська ревізія» (1896)
  • «У степу» (1900) і ін.

[ред.] П'єси

[ред.] Джерела

Вулиці Києва. Довідник. — УЕ: Київ, 1995


Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами