Немирович-Данченко Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Vladimir Nemirovich Danchenko.jpg

Володи́мир Іва́нович Немиро́вич-Да́нченко (* 11 (23) грудня 1858, Тбілісі — † 25 квітня 1943) — російський театральний діяч, режисер, драматург і театральний критик, народний артист СРСР (1936).

Брат письменника Василя Івановича Немировича-Данченка.

Державна премія СРСР (1942, 1943).

Народився в україно-вірменській родині, наввчався в Тбіліській гімназії і на математичному факультеті Московського університету.

Співпрацював у гумористичних журналах «Будильник» і «Стрекоза», був театральним рецензентом і критиком «Російського кур'єра» (свого часу редагував цю газету).

Разом із Костянтином Станіславським заснував Московський художній театр і керував низкою його студій, зокрема, Музичною (пізніше перетвореною в Музичний театр ім. Немировича-Данченка).

Помер від серцевого нападу.

Літературна діяльність[ред.ред. код]

Повісті і романи[ред.ред. код]

  • «Із дипломом» (1892)
  • «На літературних хлібах» (1891)
  • «Старий будинок» (1895)
  • «Губернаторська ревізія» (1896)
  • «У степу» (1900) і ін.

П'єси[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Вулиці Києва. Довідник. — УЕ: Київ, 1995