Ненсі Пелосі
| Ненсі Пелосі | |
|---|---|
| англ. Nancy Pelosi | |
 | |
| 52-га Спікерка Палати представників США | |
| 3 січня 2019 — 3 січня 2023 | |
| Попередник | Пол Раян |
| Наступник | Кевін Маккарті |
| 4 січня 2007 — 3 січня 2011 | |
| Попередник | Денніс Гастерт |
| Наступник | Джон Бейнер |
| Лідерка меншості Палати представників США | |
| 3 січня 2011 — 3 січня 2019 | |
| Попередник | Джон Бейнер |
| Наступник | Кевін Маккарті |
| 3 січня 2003 — 3 січня 2007 | |
| Попередник | Дік Гефардт |
| Наступник | Джон Бейнер |
| Лідер Демократичної фракції у Палаті представників | |
| 3 січня 2003 — 3 січня 2023 | |
| Попередник | Дік Гефардт |
| Наступник | Гакім Джеффріс |
| Батіг меншості Палати представників США | |
| 15 січня 2002 — 3 січня 2003 | |
| Попередник | Девід Едвард Боніор |
| Наступник | Стені Гоєр[en] |
| Членкиня Палати представників США від штату Каліфорнія | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 2 червня 1987 |
| Попередник | Сала Бертон |
| Народилася |
26 березня 1940[1][2][…] (84 роки) Балтимор, Мериленд, США[4][5] |
| Відома як | політична діячка |
| Країна | США |
| Національність | італійці США[6] |
| Alma mater | Вашингтонський університет Тринітіd (1962) і Institute of Notre Damed (1958)[7] |
| Політична партія | Демократична партія США |
| Батько | Томас Д'Алесандро (молодший) |
| Мати | Annunciata M. "Nancy" D'Alesandrod[8] |
| У шлюбі з | Пол Пелосіd |
| Діти | Олександра Пелосі, Пол Пелосі-молодшийd, Крістін Пелосіd і Nancy Corinne Prowdad |
| Релігія | католицтво[9] |
| Нагороди | |
| Підпис |
 |
| pelosi.house.gov | |
 Роботи у Вікіджерелах | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ненсі Пелосі (англ. Nancy Pelosi; при народженні — Nancy Patricia D'Alesandro; нар. 26 березня 1940, Балтимор, Меріленд, США) — американська політична діячка, член Палати представників Конгресу США (з 1987 р.) від 8-го виборчого округу (Сан-Франциско) штату Каліфорнія, лідерка фракції демократів у Палаті представників (2003—2023). Спікер Палати представників США з 2019 до 2023 року, також обіймала цю посаду з 2007 до 2011 року. Перша жінка на посаді спікерки Палати представників за всю історію США, найвисокопоставленіша жінка в американській історії на момент вступу на посаду (третій щабель табелю рангів після президента й віцепрезидента).
Життєпис і кар'єра[ред. | ред. код]
Народилася в сім'ї демократа Томаса д'Алесандро-молодшого, конгресмена США від штату Меріленд і мера Балтимора. Брат теж був мером Балтимора в 1967—1971 рр.
Навчалась у Вашингтонському університеті Триніті (випуск 1962 р.).
2 червня 1987 р. виграла вибори у Конгрес США від 8-го виборчого округу у Сан-Франциско — в окрузі, який голосує за демократів з 1949 р. Пелосі переобиралась у конгрес з не менш ніж 75 % голосів. У 2001 р. Пелосі обрали партійною організаторкою меншості Конгресу США, — це другий виборний пост після посту лідера меншості. У 2003 році році сама обійняла посаду лідерки меншості.
Працювала в Постійному спеціальному комітеті Палати представників у справах розвідувальних служб та в Комітеті асигнувань. Після терористичних актів 11 вересня 2001 року керувала в Конгресі розглядом роботи спецслужб і розробляла законопроєкт про створення незалежної комісії з вивчення діяльності федерального уряду — «Комісії 9/11».
Ненсі Пелосі була однією з найжорсткіших критиків адміністрації Джорджа Вокера Буша, а відтак — губернатора штату Каліфорнія Арнольда Шварценеггера.
4 січня 2007 р. Пелосі обрана головою (спікеркою) Палати представників США, — стала першою жінкою на цій посаді за всю історію країни. Пелосі стала найбільш високопоставленою жінкою в американській історії на момент вступу на посаду, перебуваючи на третьому щаблі табелю рангів після президента й віцепрезидента США. Демократи тоді знову відновили більшість у нижній палаті американського парламенту після 12-річного перебування в опозиції.
Протягом першого перебування на позиції спікера Палати представників Ненсі Пелосі відіграла ключову роль у прийнятті основних законодавчих ініціатив президента-демократа Барака Обами, котрий прийшов до влади 20 січня 2009 року.
Зокрема до досягнень Пелосі за цей період входять:
- прийняття Реформи охорони здоров'я та захисту пацієнтів у США (англ. Obamacare) — наймасштабнішої реформи охорони здоров'я у Сполучених Штатах Америки за минулі 50 років;
- прийняття Закону Додда — Френка, який посилив регулювання фінансового сектору на фоні світової фінансово-економічна кризи, та інших законодавчих ініціатив, котрі допомогли подолати кризу;
- скасування політики «Не питай, не кажи», яка забороняла служити у Збройних силах США геям, лесбійкам та бісексуалам, котрі не приховували своєї орієнтації;
- прийняття Закону Ліллі Ледбеттер про справедливу оплату праці 2009 року, спрямованого проти дискримінації жінок у оплаті праці[10].
На проміжних виборах до Палати представників 2010 року демократи втратили більшість, тому посада спікера перейшла до республіканців і Пелосі її втратила. З 3 січня 2011 року вона була лідеркою фракції меншості в Палаті.
На проміжних виборах до Палати представників 2018 року демократи повернули більшість там, і Пелосі знову обійняла посаду спікерки Палати представників. Серед діяльності на цій посаді, вона де-факто очолювала процес імпічменту Дональда Трампа у Палаті представників у 2019 році. Палата оголосила імпічмент Трампу, однак президент не був відсторонений від посади, бо відсторонення не підтримав Сенат.
З початку 2021 до початку 2023 року перебування Пелосі на чолі Палати представників збіглося із президентством представника Демократичної партії Джо Байдена. Вона відіграла важливу роль у прийнятті ключових реформ Байдена, зокрема[11]:
- Закон про американський план порятунку 2021 (англ. American Rescue Plan Act of 2021), який стимулював економіку на фоні пандемії COVID-19;
- Закон про інвестиції в інфраструктуру та робочі місця 2021 (англ. Infrastructure Investment and Jobs Act);
- Закон про чипи та науку (англ. CHIPS and Science Act), який авторизував суттєві інвестиції у розвиток американської індустрії напівпровідників;
- Закон про зниження інфляції 2022 (англ. Inflation Reduction Act), який зокрема став найбільшою в історії США інвестицією у відновлювану енергію;
- Закон про повагу до шлюбу 2022 (англ. Respect for Marriage Act), який на законодавчому рівні закріпив право на одностатеві шлюби (яке де-факто було закріплене рішенням Верховного суду 2015 року).
1 травня 2022 року, під час повномасштабого російського вторгнення в Україну, відвідала Київ із візитом.[12] У серпні 2022 року відвідала Тайвань; на той момент Пелосі стала найвищим американським політиком, який відвідав острів за останні 25 років, і цей візит призвів до загострення американсько-китайських відносин: у відповідь на візит Китай розпочав військові навчання біля Тайваню, Тайвань активізував свою ППО.[13][14]
17 листопада 2022 року, після виборів, на яких демократи зберегли контроль над Сенатом, але втратили над Палатою представників, Пелосі заявила, що більше не буде висуватися на посаду лідера Демократичної фракції у Палаті представників[15]. Її наступником став Гакім Джеффріс[16]. Пелосі залишилися на позиції члена Палати представників США[17].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Кавалерка Великого хреста Ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (2 червня 2007)[18]
- Орден княгині Ольги III ст. (Україна, 30 квітня 2022) — за вагомий особистий внесок у зміцнення українсько-американського міждержавного співробітництва, підтримку суверенної, незалежної та демократичної України[19]
- Орден князя Ярослава Мудрого II ст. (Україна, 21 жовтня 2022) — за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі[20]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ FemBio database
- ↑ Profile: Nancy Pelosi
- ↑ http://www.usatoday.com/story/onpolitics/2013/01/23/pelosi-superbowl-49ers-ravens/1859309/
- ↑ https://pelosi.house.gov/news/press-releases/pelosi-addresses-the-italian-chamber-of-deputies
- ↑ Biographical Directory of the United States Congress — GPO, 1903.
- ↑ Geni.com — 2006.
- ↑ https://www.npr.org/2022/06/29/1108548298/pelosi-vatican-communion-abortion-rights
- ↑ Cillizza, Chris (8 листопада 2021). Analysis: Nancy Pelosi is the most effective speaker ever | CNN Politics. CNN (англ.). Процитовано 15 березня 2024.
- ↑ Zengerle, Patricia (18 листопада 2022). U.S. House Speaker Pelosi wraps up long and historic leadership career. Reuters (англ.). Процитовано 15 березня 2024.
- ↑ Президент України зустрівся зі спікером Палати представників Конгресу США // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 1 травня 2022 року
- ↑ Світ замер перед катастрофою: Китай жене РСЗВ до кордону, Тайвань підняв винищувачі та розгорнув системи ППО
- ↑ Китай перебрасывает РСЗО PHL-16 в провинцию рядом с Тайванем [Архівовано 2022-07-31 у Wayback Machine.], skeptik.com.ua, 30.07.2022
- ↑ Ненсі Пелосі складає повноваження спікерки. Хто стане новим лідером демократів у Палаті представників США?. Голос Америки (українською) . 17 листопада 2022. Процитовано 12 грудня 2022.
- ↑ Новим лідером демократів у Палаті представників США став Хакім Джеффріс. Він замінив на посаді Ненсі Пелосі. Бабель (українською) . 30 листопада 2022. Процитовано 12 грудня 2022.
- ↑ Biography | Representative Nancy Pelosi. pelosi.house.gov (англ.). 23 вересня 2015. Процитовано 15 березня 2024.
- ↑ Pelosi On. Nancy. Офіційний сайт Президента Італійської Республіки (італійською) . Процитовано 8 травня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 30 квітня 2022 року № 288/2022 «Про нагородження Н.Пелосі орденом княгині Ольги»
- ↑ Указ Президента України від 21 жовтня 2022 року № 734/2022 «Про нагородження орденом князя Ярослава Мудрого»
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний вебсайт Ненсі Пелосі (англ.)
- Офіційний вебсайт спікера Палати представників США (англ.)
- Публікації на C-SPAN
|
|
Це незавершена стаття про політика США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 26 березня
- Народились 1940
- Уродженці Балтимора
- Кавалери ордена княгині Ольги III ступеня
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого II ступеня
- Кавалери Великого хреста ордена Ізабелли католички
- Кавалери Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Обрані до Національної зали слави жінок
- Жінки-політики США
- Члени Палати представників від штату Каліфорнія
- Спікери Палати представників США
- Демократи США
- Демократи Каліфорнії
- Римокатолики США
- Американці італійського походження
- Активісти ЛГБТ-руху у США
- Політики США XX століття
- Політики США XXI століття