Непряме вимірювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Непряме вимірювання (англ. indirect measurement, нім. indirekte Messung) — вимірювання, в якому значення однієї чи декількох вимірюваних величин знаходять після перетворення роду величини чи обчислення за відомими залежностями їх від декількох величин аргументів, що вимірюються прямо. Тобто, це вимірювання, при якому шукане значення величини знаходиться на підставі відомої залежності між цією величиною і величинами, що піддаються прямим вимірам.

У більшості експериментів використовують непрямі вимірювання. При непрямому вимірюванні числове значення величини відшукують не безпосередньо, а на основі вимірювання інших величин, пов'язаних з вимірюваною величиною відомою математичною залежністю

                                               f = f(x, y, z, …)

Приклади[ред. | ред. код]

Об'єм рідини у циліндричній посудині можна визначити за висотою рідини в ній та площею дна .

Густину рідини у циліндричній посудині визначаємо за масою і її об'ємом — ).

Опір резистора знаходимо на підставі закону Ома підстановкою значень сили струму і напруги, одержуваних в результаті прямих вимірів. Проводимо пряме вимірювання напруги, проводимо пряме вимірювання струму, потім на підставі отриманих ДВОХ чисел одержуємо «непряме вимірювання» опору.

Типи непрямих вимірювань[ред. | ред. код]

Непрямі вимірювання поділяються на опосередковані, сумісні та сукупні.

Опосередковане вимірювання[ред. | ред. код]

Непряме вимірювання однієї величини з перетворенням її роду чи обчисленнями за результатами вимірювань інших величин, з якими вимірювана величина, пов'язана явною функційною залежністю. Характерним для опосередкованих вимірювань з функціональним вимірювальним перетворення, яке здійснюється або шляхом фізичного вимірювального перетворення, або шляхом числового вимірювального перетворення.

Наприклад, при опосередкованих вимірюваннях потужності постійного струму її визначають чи на основі прямих вимірювань струму та напруги за формулою чи на основі фізичного вимірювального перетворення добутку в іншу фізичну величину. При автоматичних опосередкованих вимірюваннях прямі вимірювання вхідних величин аргументів та числові вимірювальні перетворення результатів їхніх вимірювань, із метою знаходження значення опосередковано виміряної величини здійснюються автоматично всередині засобу вимірювання.

Сукупне вимірювання[ред. | ред. код]

Непряме вимірювання, в якому значення декількох одночасно вимірюваних однорідних величин отримують розв'язанням рівнянь, то і пов'язують різні сполучення цих величин, які вимірюються прямо чи опосередковано. Метою сукупних вимірювань є знаходження шляхом числових вимірювальних перетворень значень декількох ФВ за неможливістю їхнього окремого прямого вимірювання. При цьому завдяки усередненню інколи досягається те й зменшення випадкової похибки вимірювання.

Прикладом сукупних вимірювань може бути вимірювання опору кожного з двох резисторів R1, R2, з'єднаних послідовно та паралельно. В результаті прямого вимірювання омметром послідовно з'єднаних опорів маємо Rпос=R1+R2, а сумарна провідність паралельно з'єднаних резисторів становить Rпар=(R1*R2)/(R1+R2). Із системи з двох рівнянь із двома невідомими обчислюємо шукані значення сукупно виміряних опорів R1, R2.

Сумісне вимірювання[ред. | ред. код]

Непряме вимірювання, в якому значення декількох одночасно вимірюваних різнорідних величин отримують розв'язанням рівнянь, які пов'язують їх з іншими величинами, що вимірюються прямо чи опосередковано.

Сумісні вимірювання є різновидом вимірювання залежностей. За призначенням вимірювань для незмінних чи змінних у часі вимірюваних величин їх класифікують на статичні та динамічні вимірювання.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]