Нерка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нерка
Самець нерки — знизу, самиця — зверху
Самець нерки — знизу, самиця — зверху
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Лососеподібні (Salmoniformes)
Родина: Лососеві (Salmonidae)
Рід: Тихоокеанський лосось (Oncorhynchus)
Вид: Нерка
Біноміальна назва
Oncorhynchus nerka
(Walbaum, 1792)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Oncorhynchus nerka
EOL: 205251
ITIS logo.jpg ITIS: 161979
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 135301
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8023
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Oncorhynchus nerka

Нерка,[1] червоний лосось,[1] або срібна форель,[2] (морська фаза) (лат. Oncorhynchus nerka)  — прохідна риба, що відноситься до родини лососевих, роду тихоокеанських лососів. Є третім найпоширенішим видом тихоокеанських лососів, після горбуші і кети.[3]

Опис[ред.ред. код]

У морі вона срібляста, і лише спина забарвлена ​​в темно-синій колір. Шлюбний наряд дуже ефектний: спина і боки в цей період стають яскраво-червоними, голова зеленою, спинний і анальний плавники фарбуються в кривавий колір. У довжину риба досягає 80 см, важить до 3 - 5 кг, максимальна зареєстрована вага 7,7 кг, живе до 6 років. За формою і розмірами нерка нагадує кету, відмінність полягає в кількості зябрових тичинок - у кети 18-28, у нерки більше 30. Статевозрілою стає у 5-6 років. Існує також озерна житлова форма нерки - Кокань (Kokanee) вона менша за прохідну, і рідко досягає 35 см в довжину. Нерка - більш холодолюбиві вид і в морі не зустрічається при поверхневій температурі вище 2°С.

Поширення[4][ред.ред. код]

Поширена нерка на Алясці, рідше нерки можна зустріти на півночі Охотського моря і на східному Сахаліні. Найчисленніша популяція нерки біля берегів західної та східної Камчатки. Існує також озерна житлова форма нерки - Кокань. У деяких річках крім прохідної є карликова житлова форма нерки. Карликові риби зустрічаються в озерах Японії, Північної Америки, Камчатки. Вони не скочуються в море, досягають статевої зрілості у прісній воді і беруть участь у нересті разом з прохідною неркою. Нерку в Канаді особливо слід відзначити в річках Скіна, Насс, і найбільше в річці Фрейзер.

Розмноження[ред.ред. код]

Нерка як місце для нересту вибирає озера, в яких є місця виходу ключів. Нерка має сильний природний інстинкт до розмноження, більшість риб повертається в теж нерестовище, де і народилися. Захід нерки в річки починається в травні і закінчується в липні. По термінах нерка ділиться на літню і осінню. Перше нерестовище відбувається в липні-серпні в озерах та річках, друге - в серпні-жовтні.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Перші два роки молодь нерки мешкає в річках, досягнувши 7-12 см довжини, лише потім йдуть на морські пасовища. Живиться нерка переважно жирними рачками - калянід, які пофарбовані в червоний колір каротиноїдними пігментами. Ці пігменти переходять з проковтнутих рачків в м'ясо нерки. Так м'ясо нерки набуває яскраво-червоний колір.

Значення[ред.ред. код]

У США, Канаді та Японії житлову нерку нерідко розводять як об'єкт спортивного рибальства. У сприятливих умовах вона може досягати великої ваги і представляє бажану здобич для рибалки-любителя. М'ясо нерки має незвичайний смак, багато мінеральними компонентами та вітамінними комплексами. З нерки готують найрізноманітніші страви, в тому числі і балик. Ікра нерки - чудовий рибний делікатес, головне гастрономічне лакомство всіх часів і народів. В ній зосереджено колосальна кількість корисних мінералів і мікроелементів як і в м'ясі.

Природоохоронний статус[ред.ред. код]

Сполучені Штати[ред.ред. код]

В США популяція нерки перерахована Національною службою морського рибальства.[5] Як повідомляє служба, нерка перебуває під загрозою зникнення у річці Снейк (штат Айдахо, Орегон і Вашингтон), так і перебувають під загрозою зникнення в озері Озетте (штат Вашингтон). Інші популяції червоної у верхній течії річки Колумбія і в Пьюджет-Саунд (Вашингтон), не перераховані. Низькі температури в 2008 році в Північних водах Тихого океану принесли багато планктону який, поряд з великим відтоком води річки Колумбія, відроджує популяцію нерки.[6]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Моисеев Р. С., Токранов А. М. и др. Каталог позвоночных Камчатки и сопредельных морских акваторий. — Петропавловск-Камчатский: Камчатский печатный двор, 2000. — С. 22. — ISBN 5-85857-003-8
  2. «Fish Resources - Salmon/Steelhead» (англ.). USDA Forest Service.
  3. «Sockeye Salmon». NOAA Fisheries Office of Protected Resources. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2006-11-19. 
  4. Карта поширення на IUCN Red List maps
  5. nmfs.noaa.gov, U.S. Endangered Species Act
  6. «Fish Boom Makes Splash in Oregon». Wall Street Journal. January 21, 2010. Процитовано January 21, 2010.  [недійсне посилання]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]