Нерпа байкальська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Байкальська нерпа
Baikal seal 200507 hakone japan.JPG
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Справжні тюлені (Phocidae)
Рід: Нерпа (Pusa)
Вид: Байкальська нерпа
Біноміальна назва
Pusa sibirica
(Gmelin, 1788)
Синоніми
Phoca sibirica Gmelin, 1788
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Phoca sibirica
Commons-logo.svg Вікісховище: Phoca sibirica
ITIS logo.jpg ITIS: 622020
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 41676
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9719
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Phoca sibirica
Fossilworks: 106337[2] 106337[2]

Байка́льська не́рпа (Pusa sibirica) — єдиний у світі вид тюленя, який живе у прісних водах Байкалу, особливо в середній і північній його частинах. Належить до роду Звичайних (справжніх) тюленів сімейства Ластоногих класу Ссавців, один з трьох прісноводних видів тюленя на планеті. Самці можуть бути довжиною до 1,8 м та масою 130-150 кг; самки за розміром менші, можуть прожити до 55 років. Забарвлення покриву: одноколірна, без плям. У цих тварини довгий і густий волосяний покрив, який закриває все тіло. Ця тварина має біля очей ніздрі. На ластах також росте волосся. Пальці з'єднані перетинками. На передніх лапах має великі кігті. Задні кігті дрібніші. Ніздрі представляють собою щілини, розташовані вертикально.

Підшкірний жировий шар охороняє нерпу від втрати тепла (термоізоляція), згладжує вплив зміни тиску води при зануренні вглиб і спливання до поверхні. Рух у водному середовищі здійснюється завдяки заднім ластам. Роль передніх невелика.

  Для нерпи характерно різноманіття рухів. По твердому субстрату нерпа пересувається з великими труднощами і дуже повільно. По льоду пересувається, перебираючи передніми ластами і згинаючи тіло, а, тікаючи від мисливців, скаче. Основне місце проживання в Байкалі — пелагіаль. Іноді зустрічається в затоках озера. 

  Найважливіші події в житті нерпи - народження і вигодовування дитинчат - відбуваються на льоду. Прибережні камені необхідні для линьки і відпочинку. 

  З травня по червень на льоду проходить спаровування, а слідом за ним - линяння. Після того як зникнуть льоди, нерпи тримаються прибережної зони, місцями на косах або каменях утворюють нечисленні залежки.  

В червні на берегах Ушканових островів можна побачити особливо багато нерп. На сході сонця серед нерп починається масовий рух до островів.

З 1980 року Нерпа занесена до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), як вид близький до зникнення.

Розмноження[ред.ред. код]

У віці 3-6 років нерпа досягає статевого дозрівання. Вагітність триває 11 місяців. Дитинчат нерпа народжує на березі в спеціально підготовлених лігвищах зі снігу та льоду з великою внутрішньою камерою, з’єднаною з водою великим проходом. Новонароджений тюлень важить приблизно 3,0 кг. Близько 4-6 тижнів він проводить у лігві, харчуючись молоком матері. Більша частина нерп народжується в середині березня. Немовлята мають хутро білого кольору, що дозволяє їм в перші тижні життя бути непомітними на снігу.

Відзначено залежність тривалості вигодовування молоком дитинчат від стану льодового покриву. У роки раннього льодоходу лактація скорочена, пізнього — подовжена.

Статистика[ред.ред. код]

Класифікація[ред.ред. код]

Байкальська нерпа за сучасною класифікацією належить до родини справжніх тюленів роду Нерпа. Дослідники вважають, що байкальська нерпа виникла від спільного пращура з північним кільчастим тюленем. При цьому родоначальні форми цих двох видів пізніші, ніж каспійський тюлень.

Живлення[ред.ред. код]

Нерпа - іхтіофаг. Добовий раціон - 3-5 кг риби. Перетравлювання їжі в шлунку - 2-3 години. Живиться нерпа непромисловою рибою: голом'янкою, байкальським бичком, піщаною широколобкою. За рік доросла нерпа з'їдає до 1 т. риби.

Нерпа в цифрах[ред.ред. код]

Максимальна швидкість 20 − 25 км/г. Але з такою швидкістю вона пливе, коли тікає від небезпеки. У спокійних умовах пливе зі швидкістю 10 − 15 км/г.

За свідченнями рибалок, нерпа потрапляла до сітей на глибині до 200 м, але, як правило, вона заглиблюється на значно менші глибини. Нерпа знаходить їжу у добре освітленій зоні (25 -30 м).

В експериментальних умовах, коли її утримували під водою, нерпа знаходилася там до 65 хв. (рекордний час). У природі буває під водою до 20 − 25 хв. Цього часу їй достатньо, щоб добути їжу або втекти від небезпеки. За підрахунками працівників Лімнологічного інституту, на даний момент в озері Байкал мешкає близько 100 тисяч тюленів.




Примітки[ред.ред. код]

  1. Cat Specialist Group (2002). Panthera pardus. 2006. Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Переглянуто 12 May 2006. Database entry includes justification for why this species is of least concern
  2. а б в Fossilworks