Нерпа каспійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нерпа каспійська
Caspian Seal.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: тюленеві (Phocidae)
Рід: Нерпа (Pusa)
Вид: Нерпа каспійська
Біноміальна назва
Pusa caspica
(Gmelin, 1788)
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 210165
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Phoca caspica
Fossilworks: 80723[2] 80723[2]

Нерпа каспійська (Pusa caspica, раніше Phoca caspica) — один з найменших представників родини тюленеві (Phocidae).

Цей вид нерп унікальний тим, що поширений виключно у Каспійському морі. Нерп знаходять тут не тільки уздовж берегової лінії, але і на скелястих островах та на плавучій кризі. У зимовий час вони знаходять у холодну північну частину Каспію. Коли крига тане, у теплий сезон, вони можуть бути знайдені у гирлах Волги та Уралу, а також на півдні Каспію, де вода охолоджена завдяки великим глибинам.

Не зовсім зрозуміло, яким чином ці тюлені потрапили у внутрішню материкову водойму, ізольовану він інших місць існування нерп. Одна з поширених гіпотез стверджується, що нерпи потрапили у Каспій за часів четвертинного періоду, з півночі, разом із талими водами покривного льодовика.

Опис[ред.ред. код]

Вид описано відомим зоологом і мандрівником Йоганном Ґмеліним 1788 року.

Дорослі особі мають приблизно 1,5 м в довжину і важать близько 86 кг, самці зазвичай більші за самок. Зубна формула нерпи: різці - I 3/2, ікла 1/1, щічні зуби (передкутні й кутні) - 6/5.

Біологія[ред.ред. код]

Каспійські нерпи пірнають зазвичай на маленькі глибини, до 50 м, хоча були відзначені і більші глибини, і знаходяться під водою біля однієї хвилини. Більшу частину свого часу проводять у великих колоніях.

Після 11-місячного періоду вагітності, народжується єдиний цуцик в січні — лютому. Подібно до інших нерп, щенята народжуються у білому хутрі і важать близько 5 кг. Їхнє біле хутро існує близько трьох тижнів до місяця. Статева зрілість досягається на 5 році життя у самиць, і на 6-7 році у самців.

Живлення[ред.ред. код]

Каспійська нерпа живиться водними тваринами: короповими (Cyprinidae), бичками (Gobiidae) і ракоподібними (Crustacea). Також нерпи заходять до гирл річок, де живиться коропами, пліткою (Rutilus rutilus) і судаком (Sander).

Вороги, загрози і динаміка популяції[ред.ред. код]

Справжній орлан (Haliaeetus), полює на цуциків-нерпи, що призводить до великого числа жертв. Крім того, є полювання з комерційних причин. У зв'язку із зростанням промислового розвитку в сусідніх регіонах, скидання забруднюючих речовин і пестицидів у Каспій, призвело до ослаблення імунної системи і сприяє спалахам захворювань.

У лютому 1978, за три тижні, вовки вирізали велику кількість нерпи біля Астрахані. З них 17-40 % тюленів, за оцінками, були убиті, але не з'їдені[3].

Наприкінці 1990-х років відмічена смертність каспійської нерпи від "Canine distemper".

Наприкінці 19 сторіччя там було, за оцінками, 1,5 млн тюленів; в 1980-х роках налічували близько 400'000 тюленів.[4]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Härkönen, T. (2008). Pusa caspica. 2008 Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи. МСОП 2008. Переглянуто 29 January 2009.
  2. а б в Fossilworks
  3. Rumyantsev, V. D. and L. S. Khuraskin. 1978. New data on the mortality of the Caspian seal due to wolves. Page 187 in Congress of the All-Union Theriological Society, 2nd (P. A. Panteleev, et. al. eds.). Nauka, Moscow, USSR. ZR 116(19):5669
  4. http://dsc.discovery.com/news/2007/05/01/caspianseals_ani.html?category=animals&guid=20070501160030

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]