Нерпа кільчаста
| Нерпа кільчаста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Pusa hispida (Schreber, 1775) |
||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Phoca hispida |
Не́рпа кі́льчаста (лат. Pusa hispida, Phoca hispida) — вид тюленів.
Зміст |
Опис [ред.]
Типова доросла кільчаста нерпа має 85 — 160 см в довжину і важить 40 — 90 кг. Хутро світло-сіре з чорними плямами; плями часто оточені світлим кільцем розмітки, від якого ці тюлені отримали власну назву. Кільчаста нерпа має невелику голову і маленьке товсте тіло. Їх морда коротка і вузька.
Ареал і середовище існування [ред.]
Кільчаста нерпа зустрічається на всій території Північного Льодовитого океану. Її також можна зустріти в Балтійському морі, в Берінговому морі і Гудзоновій затоці. Вони відпочивають на плавучих крижинах, і прямують до півночі на щільнішу кригу. Деякі підвиди існують в прісній воді.
Спосіб життя [ред.]
Самиці нерпи досягають статевої зрілості на 5-7 рік, а самці, як правило, досягають статевої зрілості приблизно на 6-8 рік. Цуценята народжуються на крижині або льодовику, в період з середини березня до початку квітня. Вагітність становить приблизно 9 місяців. Цуценята залежать від материнського догляду протягом 40 днів і створюють товстий шар жиру.
Спарювання починається в період з серпня по вересень. Самці шукають самок для спарювання. Після чого самець і самиця можуть провести декілька днів разом до парування.
Природними ворогами нерпи є касатки (Orcinus orca), білі ведмеді (Ursus maritimus), вовки (Canis lupus) і росомахи (Gulo gulo), в дійсності, кільчаста нерпа є найкращим і найважливішим харчуванням для білого ведмедя.[2]
Влітку кільчаста нерпа живиться вздовж кромки морського льоду в полярною тріскою (Boreogadus saida). In shallow water they feed on smaller cod. На мілководдя вони живляться менше тріски. Ringed seals may also eat herring, smelt, whitefish, sculpin, perch, and crustaceans. В раціоні кільчастої нерпи, також є оселедець (Clupea), корюшка (Osmeridae), сиг (Coregonus), Cottoidea, окунь (Perca) і ракоподібні.
Підвиди [ред.]
- Pusa hispida hispida: арктичні береги Європи, Росії, Канади і на Алясці, в тому числі Нова Земля, Шпіцберген, Гренландія і Баффінова Земля.
- Pusa hispida krascheninikovi: Північ Берінгового моря
- Pusa hispida ochotensis: Камчатка, Охотське море і на південь до 35 ° п.ш. вздовж японського Тихоокеанського узбережжя.
- Pusa hispida botnica: у Балтійському морі, Ботнічній затоці і Фінській затоці.
- Pusa hispida ladogensis: Ладозьке озеро
- Pusa hispida saimensis: озеро Саїмаа в Фінляндії.
- Pusa sibirica: Байкал, інколи відокремлюють в окремий вид, близько споріднений з Pusa hispida botnica
- Pusa caspica: Каспійське море, інколи відокремлюють в окремий вид, близько споріднений з Pusa hispida botnica
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Нерпа кільчаста |
- Seal Conservation Society – Ringed Seal
- Saimaa Ringed Seal
- Inuit Tapiriit Kanatami page on the ringed seal
- Pusa hispida - Animal Diversity Web
Примітки [ред.]
- ↑ Seal Specialist Group (1996). Pusa hispida. 2006. Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Переглянуто 9 May 2006. Database entry includes justification for why this species is of least concern
- ↑ C. Michael Hogan (2008) Polar Bear: Ursus maritimus, globalTwitcher.com, ed. Nicklas Stromberg
