Нерухома кома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

В інформатиці, число з нерухомою комою (англ. fixed-point number) — це представлення дійсного числа, що має фіксовану кількість чисел після (іноді перед) відокремлювальної коми. Представлення з нерухомою комою можна порівняти зі складнішим (і вимогливішим до обчислень) представлень з плаваючою комою.

Числа з нерухомою комою корисні для представлення дробних чисел, зазвичай в базі 2 або 10, коли процесор не має математичного співпроцесора (англ. floating point unit, FPU) або нерухома кома має покращену швидкодію або точність. Найдешевші вбудовані мікропроцесори та мікроконтролери не мають сопроцесора.

Представлення[ред.ред. код]

Значення в форматі нерухомої коми по суті цілочисельне змасштабоване на певний множник визначений типом. Наприклад, значення 1,23 можна представити як 1230 з множником 1/1000, також значення 1230000 можна представити як 1230 з множником 1000. На відміну від типів з плаваючою комою, множник один і той самий для типу і не змінюється під час обчислень.

Зазвичай множник це ступінь 10 (для зручності сприймання людиною) або ступінь 2 (для швидкості обчислень). Однак, іноді можуть використовуватись й інші значення, наприклад, час можна представити як тип з нерухомою точкою із множником 1/3600 з ціллю обчислення значень з точністю до секунди.

Найбільше значення типу з нерухомою комою — це просто нйбільше значення, яке може бути представлене підлеглим цілочисельним типом, помножене на множник; так само для найменшого значення. Наприклад, розглянемо тип з нерухомою комою представлений як двійкове ціле з b бітами в доповняльному коді, з множником 1/2f (що значить, останні f бітів складають дробові біти): найменше можливе для представлення значення — −2b-1/2f, а найбільше — (2b-1-1)/2f.

Посилання[ред.ред. код]