Нерчинсько-Заводський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нерчинсько-Заводський район
рос. Нерчинско-Заводской район
Адм. центр село Нерчинський Завод
Країна Росія
' Забайкальський край
Номерний знак 75
Населення
 - повне 11 727 [1]
 - густота 1,3
Площа
 - повна 8 920 км²
Дата заснування 4 січня 1926

Нерчинсько-Заводський районмуніципальне утворення у Забайкальському краї Росії.

Адміністративний центр — село Нерчинський Завод.

Географія[ред.ред. код]

Район розташований на сході Забайкальського краю. Має довгий кордон з Китаєм Аргунню. Займає лівий бік долини річки Аргунь, пагорбово-увалисті рівнини, низкогірські відгалуження Урюмканського й Нерчинського хребтів. Схили гірських масивів розділені численними долинами. Основні території розташовані на висотах 600—800 і 950—1100 м. Є родовища: Аркиїнське родовище олова, Благодатське поліметалеве родовище, Дучарський прояв брекчій, Єкатерино-Благодатське поліметалеве родовище, Михайлівське поліметалеве родовище, Яшмова Гора — родовище яшми, розсипи золота: Великий Зерентуй, Брікачанка, Камара-Керен, Кудеїнський розсип золота, Нижня Борзя, Солкононський (Солконон), Чашино-Ільдиканський розсип золота тощо.

Клімат різкоконтинентальний. Середня температура у липні +16 ÷ + 18 °C (максимальна +39 °C), у січні −28 ÷ — 30 °C (абсолютний мінімум −53 °C). Кількість опадів не перевищує 500 мм/рік. Вегетаційний період від 120 до 150 днів. На сході району протікає річка Аргунь з притоками (рр. Уров, Ниж. Борзя). Розповсюджені гірські дернові, луково-лісові ґрунти, у долині Аргуні мерзлотні луково-чорноземні та алювіально-лукові. Основним типом місцевості є гірська тайга. На півдні — лісостеп, у долинах річок — луки. Лісостеп березовий. Лукові степи злаково-пижмові й різнотравні. У долинах річок луки заболочені й осокові. Зустрічаються пижмові степи місцями у сполученні з хащами ільмівника й абрикосу.

Історія[ред.ред. код]

Район утворено 4 січня 1926 року.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

До складу району входять 15 сільських поселень, що об’єднують 24 населених пунктів:

  1. Аргунське сільське поселення — с. Аргунськ
  2. Великозерентуйське сільське поселення — с. Великий Зерентуй
  3. Булдуруйське сільське поселення — с. Булдуруй 1-й
  4. Георгіївське сільське поселення — с. Георгіївка
  5. Горбунівське сільське поселення — с. Горбунівка
  6. Гірсько-Зерентуйське сільське поселення — с. Гірський Зерентуй
  7. Іванівське сільське поселення — с. Іванівка
  8. Ішагинське сільське поселення — с. Ішага
  9. Михайлівське сільське поселення — с. Михайлівка
  10. Нерчинсько-Заводське сільське поселення — с. Нерчинський Завод
  11. Олочинське сільське поселення — с. Олочі
  12. Уров-Ключевське сільське поселення — с. Уровські Ключі
  13. Чашино-Ільдиканське сільське поселення — с. Чашино-Ільдикан
  14. Широківське сільське поселення — с. Широка
  15. Явленське сільське поселення — с. Явленка

Економіка[ред.ред. код]

Економічний розвиток району пов’язаний із гірничо-видобувною промисловістю, здійснювалась південна розробка поліметалевих руд на Благодатському родовищі Нерчинського поліметалевого комбінату. У 1990-их родовище закрито, на початку XXI століття проводяться підготовчі роботи з його відкриття. Здійснюється заготовка лісу, переробка сільгоспсировини, випічка хліба й хлібобулочних виробів. Діють Аргунський лісгосп і Аргунський сільський лісгосп. Сільське господарство спеціалізується на вівчарстві, м’ясомолочному скотарстві й виробництві зерна. До початку XXI століття вівчарство практично не розвинене, вирощуються зернові, у приватних підсобних господарствах розводиться худоба.

Освіта й культура[ред.ред. код]

На 2000 рік у районі налічувалось 22 денних загальноосвітніх заклади, 20 бібліотек, 25 клубів, 6 лікарень, сільська лікарська амбулаторія і 14 фельдшерсько-акушерських пунктів. Видається щотижнева районна газета «Радянське Приаргуння».

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]