Несебир (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Несебр)
Перейти до: навігація, пошук
Несебир
Несебър
Герб
Основні дані
Країна Болгарія
Регіон Бургаська область
Засноване II тис. до н.е.
Населення 10 324 чоловік (2008)
Площа міста 31,852 км²
Поштові індекси 8230
Телефонний код 359 0554
Географічні координати 42°39′37″ пн. ш. 27°43′05″ сх. д. / 42.66028° пн. ш. 27.71806° сх. д. / 42.66028; 27.71806Координати: 42°39′37″ пн. ш. 27°43′05″ сх. д. / 42.66028° пн. ш. 27.71806° сх. д. / 42.66028; 27.71806
Міська влада
Веб-сторінка [1]
Мер міста кмет: Микола Димитров (з 2007 р.)
Несебир (Болгарія)
Несебир
Несебир

Несе́бир (болг. Несебър) — місто, розташоване на південному сході Болгарії на Чорному морі між курортом Сонячний берег і містом Поморіє. Воно є центром общини (муніципалітету) Несебир Бургаської області.

Географія[ред.ред. код]

Община Несебир займає північну частину області Бургас. Морське узбережжя і різноманітна природа створюють сприятливі умови для розвитку туризму.

Стару і нову частину міста Несебир з'єднує перешийок довжиною 400 метрів.

В общині Несебир розташовано найбільшу туристичну агломерацію на болгарському узбережжі Чорного моря «Сонячний берег» («Сланчев бряг»). Тут працюють 200 готелів з більш ніж 200 000 місць, здається в оренду 630 приватних квартир з більш ніж 35.000 місць, діє біля 1000 підприємств громадського харчування.

Історія[ред.ред. код]

Античність[ред.ред. код]

Див. також: Месембрія

Заснування фракійського поселення на місці сучасного Несебира відносять на кінець ІІ тис. до н. е. Тоді воно було відомо як «Мелсамбрія», тобто «місто Melsa», легендарного засновника поселення. Поселення мало дві зручних гавані — південну і північну, де навіть сьогодні знаходять багато останків стародавніх кораблів.

В кінці 6 ст. до н. е. до фракійських берегів прибули грецькі поселенці дорійського походження і заснували тут свою колонію. Місто, яке змінило назву на «Мессамбрія», поступово розширювалося, будувалися храми, школи, театр. З того періоду залишилися фрагменти фортечних мурів і рештки глиняного посуду.

Залишки стародавніх мурів Несебира

Мессамбрійці почали карбувати власні монети близько 440 р. до н. е., приблизно з І ст. до н. е. чеканили золоті монети. У міста були жваві торговельні відносини з полісами Чорного, Егейського і Середземного морів.

У 72 р. до н. е. місто було здано мешканцями без опору римському полководцю Марку Лукуллу і згодом стало частиною Римської імперії. Римляни не стали руйнувати мури і громадські будівлі. Вони спорудили терми і систему водопостачання. Месемврія, як тоді називали місто, продовжувала карбувати свої бронзові монети і залишалася важливим торгівельним і культурним центром на узбережжі Чорного моря римської Фракії, незважаючи на зростання поруч Анхіалу (нині — Поморіє). Після розпаду Римської імперії Месемврія опинилась у складі її східної частини.

Болгарські і візантійські часи[ред.ред. код]

Файл:Несебир Христос Пантократор.JPG
Церква Христоса Панкратора 13-14 ст.

У 681 р. тюркські племена булгар з Приазов'я на чолі з ханом Аспарухом відбили у Візантії придунайські землі, підпорядкували місцеві слов'янські племена і заснували тут своє ханство. Месемврія стала важливою фортецею візантійців на кордоні з болгарами. Але у 812 році його після 14-денної облоги здобув хан Крум, після чого тут поселилися слов'яни та булгари, і місто почали називати Несебир. 863 року візантійці повернули собі місто.

У серпні 917 р. неподалік Несебиру сталася Ахелойська битва, в якій болгари на чолі з царем Сімеоном розбили армію візантійського імператора Лева Фоки, який саме через Несебир втік до Константинополя.

В черговий раз Несебир став частиною болгарської держави в 1304 році під час правління царя Тодора Святослава. Місто пережило свій апогей під час правління царя Івана Олександра.

На той час Несебир став відомий, як «місто сорока церков», що на одиницю площі є найбільшим показником у світі.

У 1366 році місто було захоплене лицарями графа Амедео ді Савойя, який продав його візантійському імператору за 15 000 золотих монет.

У 1396 році Несебир в перший раз зазнав нападу з боку турків, а в 1453 році, за три місяці до падіння Константинополя, місто остаточно потрапило під владу Османській імперії.

Османський період і часи відродження[ред.ред. код]

У роки османського панування життя у місті занепало. Церкви, які будувались, мали бідний зовнішній вигляд і оздоблення, але жоден з храмів Несебира не був перебудований на мечеть.

Оригінальні будинки Несебира XVII—XIX ст.

Від епохи Відродження XVII—XIX ст. залишилась оригінальна житлова забудова двоповерхові будинки з кам'яним 1-м поверхом і дерев'яним 2-м, але більшої площі — типові представники чорноморської архітектури, багато млинів, громадські лазні й фонтани.

Сучасний Несебир[ред.ред. код]

Несебир оголошений архітектурним і археологічним заповідником в 1956, а в 1983 потрапив до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (історична частина). У повоєнні часи на схід від Несебира постав курорт «Сонячний берег».

Культура і пам'ятки[ред.ред. код]

Церкви[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Регулярні події[ред.ред. код]

Щорічні фестивалі «Месембрія», «Сонце, радість», «Свято меду», яке відбувається на початку вересня.

Державні установи[ред.ред. код]

У Несебирі є громадський центр, який в кінці 2005 року святкував своє 100-річчя, і міський театр. 5 музейних експозицій;

  • Регіональне відділення поліції
  • Районний суд

Політика[ред.ред. код]

Мер (кмет) 3 2007 року — Микола Димитров (2011 р. переобраний на новий термін),

Голова ради общини — Благой Вангелов Филипов (з 2011 р.)

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]