Опорний сигнал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Опо́рний сигна́л або сигна́л-носі́й[1] — сигнал, один або кілька параметрів якого підлягають зміні в процесі модуляції, ступінь якої визначається миттєвим значенням інформаційного сигналу, що модулює його.

Носієм може бути будь-який стаціонарний сигнал.

Найчастіше як опорний сигнал використовують високочастотне (щодо інформаційного сигналу) гармонічне коливання, що обумовлюється простотою демодуляції та вузьким спектром. Проте, подеколи доцільно використовувати інші види сигналу-носію, наприклад, прямокутний.

Інші назви[ред.ред. код]

Несни́й (несучи́й) сигнал часто називають ще просто несни́й (несучи́й) або несна́(від несна частота), що співвідноситься з англійським терміном англ. carrier.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]