Нессі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Такі обриси малює більшість очевидців

Не́ссі (Чудовисько озера Лох-Несс) — нерозпізнана таємнича тварина чи група тварин, чию появу зафіксовано на шотландському озері Лох-Несс. Озеро є набільшою за кількістю води прісноводною водоймою Великої Британії. Разом з Єті (Сніговою людиною) і «Біґфутом» Нессі є найбільшим викликом для сучасних криптозоологів. Більшість науковців вважають зібрані на сьогодні докази непереконливими. Головна теорія вбачає у чудовиську вид плезіозавра.

Озеро[ред.ред. код]

Докладніше: Лох-Несс

Лох-Несс — набільша за об'ємом води прісноводна водойма Великої Британії. Воно характерне тим, що дуже довге та вузьке — Лох-Несс завдовжки близько 38 км, а завширшки — у середньому 1,6 км. Разом з озером Лох-Ойх та додатково проритими каналами утворює так званий Каледонський канал, який простягається на понад 100 км і з'єднує східне узбережжя Шотландії із західним. Усі ці водойми лежать у западині Ґлен Мор — низині у межах тектонічного рову (грабена) між Грампіанськими горами і Північно-Західним нагір'ям Шотландії.

Історія свідчень[ред.ред. код]

Місцеві жителі та приїжджі згадували про великих тварин, яких начебто бачили на озері, але міжнародну славу і увагу озеро прикуло до себе після 1933 року. 2 травня 1933 р. у місцевій газеті «Inverness Courier» Александер Кемпбелл написав про «…щось подібне на кита», яке так само викидає вгору цілі фонтани води, що булькотіла і пінилася. Слово «чудовисько» вперше з'явилося на шпальтах місцевого видання «The Northern Chronicle» у номері від 8 травня 1933 року.

Фоєрс. Подружжя твердить, що на пагорбі Вайтфілд на дорозі враз з'явилося дивне створіння — «потворна, темнозабарвлена тварина з жахливими обрисами, яка нагадувала слимака» — що переповзло дорогу десь біля 60 метрів від машини. Спайсери описували чудовисько, як таке, що мало довгу хвилясту шию і випуклий масивний корпус. Пані Спайсер оцінила його довжину десь у 12,5 метра. Свідчення було опубліковано 4 серпня 1933 у статті на сторінках «Inverness Courier». Зазвичай Нессі вважають різновидом плезіозавра — цей ряд зауропсидів вимер 65 млн років тому

З початку серпня 1933 дійшла ще одна згадка про зустріч із чудовиськом на суходолі. Місіс Макленнен, яка поверталася із служби Божої, начебто наткнулася на тварину, яка лежала на скелі, що підносилася на бл. 2 метри над водою і знаходилася дещо нижче від шосе. Жінка начебто крикнула «О, мамо!», а створіння налякалося і зіскочило до води. Жінка описала його як щось подібне до слона, з сірою шкірою.

У жовтні та листопаді того ж року теж зафіксовано чимало звернень щодо появи чудовиська — загалом близько 50 подібних випадків протягом року (враховуючи одну кіноплівку). Історії охоче друкували видання усієї Великобританії, а під кінець року новини почали зявлятися у французьких газетах. 11 травня того ж року чудовисько бачили Александер Шов і його син, які стояли на своєму газоні бл. 50 метрів від озера. Вони стверджували, що бачили на поверхні води хвильки і слід, який зазвичай залишає після об'єкт, який пливе, а згодом і хребет якоїсь тварини. Про 27 травня згадує Нора Сімпсон, яка бачила чудовисько бл. 40 метрів від берега. За її словами воно мало бл. 10 метрів завдовжки і два горби на спині.

22 липня 1933 року чудовисько вперше помічено на суші. Того дня Джордж Спайсер їхав разом з дружиною від Інвернесс до Фоєрс. Подружжя твердить, що на пагорбі Вайтфілд на дорозі враз з'явилося дивне створіння — «потворна, темнозабарвлена тварина з жахливими обрисами, яка нагадувала слимака» — що переповзло дорогу десь біля 60 метрів від машини. Спайсери описували чудовисько, як таке, що мало довгу хвилясту шию і випуклий масивний корпус. Пані Спайсер оцінила його довжину десь у 7,5 метра. Свідчення було опубліковано 4 серпня 1933 у статті на сторінках «Inverness Courier».

Зазвичай Нессі вважають різновидом плезіозавра — цей ряд зауропсидів вимер 65 млн років тому

У жовтні та листопаді того ж року теж зафіксовано чимало звернень щодо появи чудовиська — загалом близько 50 подібних випадків протягом року (враховуючи одну кіноплівку). Історії охоче друкували видання усієї Великобританії, а під кінець року новини почали зявлятися у французьких газетах.


Світлини і кінофільми[ред.ред. код]

Нессі очима художників — картина австрійця Гуґо Гайкенвельдера

З 12 листопада 1933 року походить перша фотографія[1] Нессі. Цього дня Г'ю Ґрей, житель Фоєрс, начебто бачив щось з великим тулубом і довгою прямою шиєю. Фото проявили тільки через 3 тижні і воно з'явилося у шотландському щоденнику «Daily Mail».


Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Акимушкин И. И. Мир животных: беспозвоночные. Ископаемые животные. — Москва: Мысль, 1991. — С. 330-332 ISBN 5-244-00479-4

Посилання та джерела[ред.ред. код]