Нестероїдні протизапальні препарати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Таблетки ібупрофену 200 мг в оболонці, поширений НПЗЗ

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)  —також відомі як нестероїдні протизапальні агенти / анальгетики  (НПЗА), або нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ )—це клас лікарських засобів, які забезпечують анальгетичний та антипіретичний (жарознижуючий) ефекти  і, при застосуванні у вищих дозах, протизапальний ефект.

Термін "нестероїдні" відрізняє ці препарати від стероїдів, які, серед широкого кола інших ефектів, мають аналогічні ейкозаноїд-пригнічуючу та протизапальну дію. Як анальгетики, нестероїдні протизапальні засоби незвичайні тим, що вони не є наркотичними і, отже, використовуються в якості  альтернативи наркотикам, оскільки не викликають звикання.

Найвідомішими представниками цієї групи препаратів є аспірин, ібупрофен, диклофенак і напроксен, вони усі продаються в аптеках  більшості країн. [1] [2]

Медичне застосування[ред.ред. код]

НПЗЗ зазвичай показані для лікування гострих або хронічних станів, які характеризуються болем і запаленням.  Тривають дослідження  їхньої потенційної здатності до профілактики колоректального раку та лікування інших станів, таких як рак і серцево-судинні захворювання.

НПЗЗ зазвичай показані для полегшення симптомів у наступних станах: [3]

Аспірин  - єдиний НПЗЗ, здатний необоротно інгібувати ЦОГ-1, є також показаний для інгібування агрегації тромбоцитів. Ця його властивість є корисною при лікуванні артеріальних тромбозів і профілактики несприятливих серцево-судинних станів. Аспірин інгібує агрегацію тромбоцитів шляхом інгібування дії тромбоксану A 2.

У 2001 році  було виписано 70 млн рецептів  на НПЗП і 30 мільярдів безрецептурних доз щорічно продається в США. [5]

Побічні ефекти[ред.ред. код]

Широке застосування НПЗП призвело до того, що несприятливі ефекти цих препаратів стають все більш поширеними. Два основні побічні ефекти, пов'язані з НПЗП стосуються впливу НПЗП на шлунково-кишковий тракт (ШКТ) і нирки .

Ці ефекти залежать від дози, і в багатьох випадках є досить серйозними, аж до ризику перфорації виразки, кровотечі у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту і смерті, що обмежує використання НПЗП. За приблизними підрахунками, у 10-20% пацієнтів, яким призначають НПЗП, спостерігається  диспепсія, а  пов'язані з НПЗП несприятливі стани верхніх відділів ШКТ призводять до близько 103 000 госпіталізацій і 16 500 смертей на рік у США, і становлять собою 43%  викликів швидкої допомоги, пов'язаних з ліками. Багатьох з цих випадків можна було б уникнути: перевірка візитів до лікарів та їхніх приписів виявила, що непотрібні рецепти на НПЗП були виписані в 42% відвідувань. [5]

НПЗП, як і всі ліки, можуть взаємодіяти з іншими препаратами. Наприклад, одночасне застосування НПЗП і хінолонів може збільшити ризик несприятливого впливу хінолонів на центральну нервову систему, включаючи напад.[6][7]

Ризик поєднань[ред.ред. код]

Якщо пацієнт приймає інгібітор ЦОГ-2 ,не слід одночасно використовувати традиційні НПЗП (за рецептом або без нього) . [8] Крім того, люди, до яких застосовується щоденна терапія аспірином (наприклад, для зниження ризику серцево-судинних хвороб) повинні бути обережними, якщо вони також використовують інші НПЗП, оскільки останні можуть блокувати кардіопротекторні ефекти аспірину.

Вплив на серцево-судинну систему[ред.ред. код]

Не лише аспірин, але й інші НПЗП, а також новіші селективні інгібітори ЦОГ-2 і традиційні протизапальні засоби, збільшують ризик розвитку інфаркту міокарда та інсульту. [9] [10] Вони не рекомендовані тим, хто раніше мав серцевий напад оскільки вони збільшують ризик смерті та / або повторного інфаркту міокарда. [11] Напроксен вважається найменш шкідливим. [10]

НПЗЗ, крім аспірину (у низьких дозах), пов'язуються з подвоєним ризиком симптоматичної серцевої недостатності у пацієнтів без історії серцевих хвороб. Однак, у пацієнтів з такою історією, застосування НПЗП (крім низьких доз аспірину) було пов'язане з більш ніж 10-кратним збільшенням ризику серцевої недостатності. [12] Якщо цей причинно-наслідковий зв'язок буде доведено, то дослідники підрахували, що НПЗП будуть відповідальні за майже 20 відсотків госпіталізацій з приводу застійної серцевої недостатності. У людей із серцевою недостатністю НПЗП збільшують ризик смертності приблизно на 1,2-1,3 рази для напроксену і ібупрофену, 1,7 рази для рофекоксибу і целекоксибу, і 2,1 рази для диклофенаку. [13]

Ризик еректильної дисфункції[ред.ред. код]

Дослідження 2005 року пов'язали довгострокове (понад 3 місяці) застосування НПЗП, включаючи ібупрофен, з підвищеним в 1,4 рази ризиком еректильної дисфункції. [14] [15] У доповіді Kaiser Permanente, опублікованій у Journal of Urology, вказано, що "використання звичайних нестероїдних протизапальних засобів пов'язане з появою сильнішої еректильної дисфункції, ніж та, яку можна було б очікувати відповідно до віку та інших умов".[16] Директор з досліджень Kaiser Permanente додав, що "Є багато доведених переваг нестероїдів у профілактиці серцевих захворювань та інших станів. Люди не повинні припинити приймати їх через це спостережне дослідження. Проте, якщо людина приймає препарати цієї групи, і має еректильну дисфункцію, їй слід обговорити це зі своїм лікарем ". [15]

Вплив на шлунково-кишковий тракт[ред.ред. код]

Основні побічні ефекти, пов'язані з НПЗП, стосуються прямого і непрямого подразнення шлунково-кишкого тракту (ШКТ). НПЗЗ спричиняють подвійну атаку на шлунково-кишковий тракт: молекули кислоти безпосередньо викликають подразнення слизової оболонки шлунка, а інгібування ЦОГ-1 і ЦОГ-2 знижує рівень захисних простагландинів. Інгібування синтезу простагландинів у шлунково-кишковому тракті призводить до збільшення секреції шлункового соку, зниження секреції бікарбонату, зниження секреції слизу і зниження трофічного впливу на епітелій слизової оболонки.

Поширені побічні реакції з боку травного тракту: [3]

Клінічні виразки такого походження пов'язані з системними ефектами застосування НПЗЗ. Таке ушкодження відбувається незалежно від шляху введення НПЗП (наприклад, перорального, ректального, або парентерального), і може мати місце навіть у пацієнтів з ахлоргідрією. [18]

Ризик появи виразки зростає зі збільшенням тривалості терапії і з підвищенням доз. Щоб звести до мінімуму побічні реакції з боку ШКТ, доцільно використовувати найнижчу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду часу - але, як показують дослідження, на практиці цього часто не дотримуються. Недавні дослідження показують, що понад 50% пацієнтів, які приймають НПЗП отримали деякі пошкодження слизової оболонки тонкої кишки. [19] Дослідження показують, що ймовірність появи виразок при застосуванні набуметону менша, ніж при використанні ібупрофену . [20]

Є також деякі відмінності в схильності окремих агентів викликати побічні реакції з боку ШКТ. Індометацин, кетопрофен і піроксикам, мають найвищі показники побічних ефектів на ШКТ, у той час як ібупрофен (низькі дози) і диклофенак виявляють нижчі показники. [3]

Деякі НПЗП, такі як аспірин, були випущені на ринок у вигляді таблеток з ентеросолюбільним покриттям. Виробники стверджують, що це зменшує частоту побічних ефектів з боку травного тракту. Крім того, дехто вважає, що використання ректальних препаратів також може зменшити побічні ефекти. Однак, враховуючи механізм цих ефектів, у клінічній практиці ці лікарські форми не продемонстрували зниження ризику появи виразки ШКТ. [3]

Як правило, небажаний вплив на шлунок (але не обов'язково на кишківник) може бути знижений за рахунок пригнічення виділення кислоти шляхом одночасного застосування інгібітора протонного насоса, наприклад омепразолу, езомепразолу, або аналога простагландину мізопростолу. Сам по собі мізопростол пов'язаний з високою частотою появи побічних реакцій з боку ШКТ (пронос). Так як ці методи можуть бути ефективними, вони є цінними для підтримуючої терапії.

Запальні захворювання кишківника[ред.ред. код]

НПЗП слід використовувати з обережністю у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника (наприклад, хвороба Крона або неспецифічний виразковий коліт) через їх здатність викликати шлункові кровотечі та виразкові стани в підкладці шлунку. Знеболюючі, такі як парацетамол (також відомий як ацетамінофен), або препарати, що містять кодеїн (який уповільнює активність кишечника), є більш безпечними лікарськими препаратами для полегшення болю у випадку запальних захворювань кишківника. [Джерело?]

Вплив на нирки[ред.ред. код]

НПЗП також пов'язані з відносно високою частотою побічних реакцій з боку нирок . Ці ефекти з'являються внаслідок змін у нирковій гемодинаміці (нирковому кровотоці), як правило, за участю простагландинів, які знаходяться під впливом НПЗП. Простагландини зазвичай викликають вазодилатацію аферентних артеріол у клубочках. Це допомагає підтримувати нормальну клубочкової перфузії і швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ), показник ниркової функції. Це особливо важливо при нирковій недостатності, коли нирки намагаються підтримувати нирковий перфузійний тиск підвищеним рівнем ангіотензину II. За такого підвищеного рівня ангіотензин II також стискає аферентні артеріоли в клубочках на додаток до того, що він звужує артеріоли і за свого нормального рівня . Простагландини служать для розширення аферентних артеріол; шляхом блокування цього простагландин-опосередкованого ефекту, особливо при нирковій недостатності, НПЗП без жодного опору викликають звуження аферентних артеріол і зниження ниркового перфузійного тиску.

Загальні побічні реакції, пов'язані із зміненою функцією нирок : [3]

  • Затримка рідини і солі
  • Гіпертонія (підвищений кров'яний тиск)

Ці агенти можуть також призвести до ниркової недостатності, особливо у поєднанні з іншими нефротоксичними агентами. Ниркова недостатність є особливим ризиком, якщо пацієнт також одночасно приймає інгібітор АПФ (який знімає вазоконстрикторну дію ангіотензину II на еферентні артеріоли) і діуретик (який знижує обсяг плазми і, таким чином, потік плазми крізь нирки) - так званий ефект "потрійного удару" . [21]

У більш рідкісних випадках НПЗЗ можуть викликати більш серйозні ниркові стани: [3]

  • Інтерстиціальний нефрит
  • Нефротичний синдром
  • Гостра ниркова недостатність
  • Гострий некроз канальців

НПЗП у поєднанні з надмірним використанням фенацетину та / або парацетамолу (ацетамінофену) може призвести до анальгетичної нефропатії. [22]

Світлочутливість[ред.ред. код]

Світлочутливість є несприятливим ефектом багатьох НПЗП, який часто ігнорується. [23] 2-арілпропіонові кислоти є найбільш вірогідними чинниками появи реакції світлочутливості, але й інші НПЗП також причетні до цього, в тому числі піроксикам, диклофенак та бензідамін.

Беноксапрофен, відкликаний через його гепатотоксичність, за спостереженнями був найбільш фотоактивним НПЗП . Механізм світлочутливості, який відповідає за високу фотоактивність 2-арілпропіонових кислот, є готовою частиною декарбоксилювання карбонової кислоти. Специфічні характеристики поглинання різних хромофорних 2-арильних замісників, впливають на механізм декарбоксилювання. Хоча ібупрофен має слабке поглинання, повідомляється, що він є слабким фотосенсибілізуючим агентом. [Джерело?]

Застосування під час вагітності[ред.ред. код]

НПЗП не рекомендуються під час вагітності, особливо в третьому триместрі. Хоча НПЗП як клас не є прямими тератогенами, вони можуть викликати передчасне закриття артеріальної протоки і несприятливо впливати на нирки плоду. Крім того, вони пов'язані з передчасними пологами [24] і викиднями. [25] [26] Аспірин, однак, використовується спільно з гепарином у вагітних жінок з наявністю антифосфоліпідних антитіл. [27] Крім того, використовують індометацин під час вагітності для лікування багатоводдя плоду за рахунок зниження продукування сечі за допомогою інгібування ниркового кровотоку плоду.

На противагу цьому, парацетамол (ацетамінофен) розглядається як безпечний і толерантний під час вагітності, але Leffers зі співавторами. опублікували результати дослідження 2010 року про те, що таке застосування парацетамолу може бути пов'язане з чоловічим безпліддям у майбутньому. [28] [29] Дози слід приймати згідно з приписами, у зв'язку з ризиком гепатотоксичного ефекту передозування. [30]

У Франції Міністерством охорони здоров'я країни протипоказано застосування НПЗЗ, включаючи аспірин, після шостого місяця вагітності. [31]

Інші впливи[ред.ред. код]

Загальні побічні реакції на ліки (ПРЛ), крім перерахованих вище, включають в себе: підвищений рівень ферментів печінки, головний біль, запаморочення. [3] Менш поширені ПРЛ: гіперкаліємія, порушення свідомості, бронхоспазм, висип. [3] Швидкі і сильні набряки обличчя та / або тіла. Ібупрофен може також зрідка викликати симптоми синдрому подразненого кишківника. НПЗП також причетні до деяких випадків синдрому Стівенса-Джонсона.

Більшість НПЗЗ погано проникають у центральну нервову систему (ЦНС). Тим не менш, ЦОГ-ферменти добре виражені у деяких областях центральної нервової системи, а це означає, що навіть обмежене проникнення може викликати побічні ефекти, такі як сонливість і запаморочення.

У дуже рідкісних випадках, ібупрофен може викликати асептичний менінгіт.

Як і до інших препаратів, може існувати алергія до НПЗП. Хоча багато алергій є специфічними для одного НПЗП, 1 людина з 5 так само може мати непередбачувані перехресно-реактивні алергічні реакції на інші НПЗЗ. [32]

Взаємодія препаратів[ред.ред. код]

НПЗП зменшують нирковий кровообіг і тим самим знижують ефективність діуретиків, і перешкоджають виведенню літію та метотрексату. [33]

НПЗП викликають гіпокоагуляцію, яка може бути серйозною при поєднанні з іншими препаратами, що також зменшують згортання крові, такими як варфарин. [33]

НПЗП можуть посилити гіпертензію (високий кров'яний тиск) і тим самим протидіяти дії гіпотензивних засобів, [33] таких як інгібітори АПФ. [34]

НПЗП можуть перешкоджати дії антидепресантів СІЗЗС і зменшувати їх ефективність[35] [36]

Механізм дії[ред.ред. код]

Більшість НПЗП діють як неселективні інгібітори ферменту циклооксигенази (ЦОГ), інгібуючи як циклооксигеназу-1 (ЦОГ-1) так і циклооксигеназу-2 (ЦОГ-2), тобто обидва ці ізоферменти. Це гальмування є конкурентним оборотним (хоча і в різних ступенях оборотності), на відміну від механізму дії аспірину, який має необоротне інгібування. [37] ЦОГ каталізує утворення простагландинів і тромбоксану з арахідонової кислоти (яка утворюється з подвійного шару фосфоліпідів за участі фосфоліпази А 2). Простагландини діють (поміж іншим) в якості молекул-посередників в процесі запалення. Цей механізм дії було з'ясовано Джоном Вейном (1927-2004), який отримав Нобелівську премію за свою роботу (див. Механізм дії аспірину).

ЦОГ-1 є конститувним ферментом з "господарською" роллю в регуляції багатьох нормальних фізіологічних процесів. Один з них відбувається у підкладці шлунка, де простагландини виконують захисну роль, захищаючи слизову оболонку шлунка від руйнування власною кислотою. ЦОГ-2 була відкрита ​​в 1991 році Даніелем Л. Сіммонсом в університеті Brigham Young. ЦОГ-2 являє собою фермент, факультативною дією якого є запалення, і саме інгібування ЦОГ-2 є бажаним ефектом НПЗП.

Коли неселективні інгібітори ЦОГ-1/ЦОГ-2 (такі як аспірин, ібупрофен і напроксен) знижують рівень простагландинів у шлунку, це може привести до виразки шлунку або внутрішньої кровотечі у дванадцятипалій кишці .

Було проведено багато різних дослідів над НПЗП, щоб зрозуміти, як вони впливають на кожен з цих ферментів. Хоча аналізи виявили відмінності, на жаль, різні експерименти дають різні коефіцієнти. [38] [39]

Відкриття ЦОГ-2 призвело до досліджень в розвитку селективних інгібіторів ЦОГ-2, які не викликають проблем з ШКТ, характерних для старіших НПЗП.

Ацетамінофен не вважається НПЗП, оскільки він має малу протизапальну активність. Він знімає біль, головним чином блокуючи ЦОГ-2 переважно у центральній нервовій системі, але недостатньо у решті частин тіла. [40]

Тим не менш, багато аспектів механізму дії НПЗП залишаються нез'ясованими, з цієї причини подальші перетворення ЦОГ є лише гіпотетичними. Вважалося, що ланцюжок перетворень ЦОГ-3 частково заповнить цю прогалину, але останні результати показують малу імовірність того, що вона відіграє істотну роль в організмі людини. Тому пропонуються альтернативні моделі пояснення . [40]

НПЗП також використовуються за наявності гострого болю, викликаного подагрою, оскільки вони інгібують фагоцитоз кристалів уратів, на додаток до інгібування простагландин-синтетази. [41]

Жарознижувальна дія[ред.ред. код]

НПЗЗ мають жарознижувальну дію і можуть бути використані для лікування лихоманки. [42] [43] Лихоманку викликає підвищений рівень простагландину Е2, що змінює частку працюючих нейронів у гіпоталамусі, який контролює терморегуляцію. [42] [44] Антипіретики діють шляхом інгібування ферменту ЦОГ, що спричиняє загальне пригнічення біосинтезу простаноїдів (ПГЕ2) у гіпоталамусі. [42] [43] ПГЕ2 дають сигнал гіпоталамусу змінити тепловий стан організму. [43] [45] Ібупрофен виявився більш ефективним як жарознижуючий засіб, ніж ацетамінофен (парацетамол). [44] [46] Арахідонова кислота є субстратом-попередником для циклооксигенази, яка призводить до утворення простагландинів F, D і E.

Класифікація[ред.ред. код]

НПЗП можуть бути класифіковані залежно від їх хімічної структури або механізму дії. Старі НПЗП були відомі задовго до того, як був з'ясований механізм їхньої дії і з цієї причини були класифіковані за хімічною структурою або походженням. Новіші речовини частіше класифікуються за механізмом дії.

Саліцилати[ред.ред. код]

  • Аспірин (ацетилсаліцилова кислота)
  • Дифлунізал
  • Салсалат

Похідні пропіонової кислоти[ред.ред. код]

  • Ібупрофен [47]
  • Дексібупрофен
  • Напроксен
  • Фенопрофен
  • Кетопрофен
  • Декскетопрофен
  • Флурбіпрофен
  • Оксапрозин
  • Локсопрофен

Похідні оцтової кислоти[ред.ред. код]

  • Індометацин
  • Толметин
  • Суліндак
  • Етодолак
  • Кеторолак
  • Диклофенак (попереджувальне сповіщення від FDA (The U. S . Food and Drug Administration) [48] )
  • Набуметон (сам препарат не є кислотним, але його активний, основний метаболіт має карбоксильну групу )

Похідні енольних кислот (оксикамів)[ред.ред. код]

  • Піроксикам
  • Мелоксикам
  • Теноксикам
  • Droxicam
  • Лорноксикам
  • Ізоксікам

Похідні фенамінової кислоти (фенамати)[ред.ред. код]

Селективні інгібітори ЦОГ-2 (коксиби)[ред.ред. код]

  • Целекоксиб (оповіщення FDA [49] )
  • Рофекоксиб (вилучено з ринку [50] )
  • Вальдекоксиб (вилучено з ринку [51] )
  • Парекоксиб - відкликаний FDA, ліцензований в ЄС
  • Луміракоксиб - TGA ( Therapeutic Goods Association) скасувала реєстрацію
  • Еторікоксиб - не затверджений FDA, ліцензований в ЄС
  • Firocoxib використовується у собак і коней

Сульфонаніліди[ред.ред. код]

  • Німесулід (системні препарати заборонені в ряді країн через потенційний ризик гепатотоксичності)

Інші[ред.ред. код]

  • Лікофелон діє шляхом інгібування ЛОГ (ліпооксігенази) і ЦОГ і, отже, відомий як інгібітор 5-ЛОГ/ЦОГ
  • Lysine clonixinate

Натуральні засоби[ред.ред. код]

Споріднений препарат парацетамол, або "ацетамінофен" , часто розглядається в тій же категорії, що і НПЗЗ, через його використання в якості ненаркотичного знеболюючого і жарознижуючого агента, але не відноситься до класу НПЗЗ через свою слабку протизапальну дію .

Основні практичні відмінності[ред.ред. код]

НПЗЗ у своїй групі, як правило, мають подібні характеристики і переносимість. Існує невелика різниця у клінічній ефективності НПЗП при використанні в еквівалентних дозах. [53] Точніше, відмінності між сполуками зазвичай стосуються режиму дозування (залежно від періоду напіввиведення сполуки), способу введення і переносимості.

Що стосується побічних ефектів, використання селективних інгібіторів ЦОГ-2 дає нижчий ризик появи шлунково-кишкових кровотеч, але істотно більший ризик появи інфаркту міокарда, ніж при використанні неселективних інгібіторів. [53] Деякі дані також підтверджують, що частково селективний набуметон менш схильний викликати хворобливі стани у ШКТ. [53] Неселективний напроксен вважається нейтральним стосовно впливу на серцево-судинну систему. [53]

Споживча доповідь наголошує, що ібупрофен, напроксен і салсалат є дешевшими за інші НПЗП і, по суті, вони ефективні і безпечні при правильному використанні для лікування остеоартриту і болю. [54]

Фармакокінетика[ред.ред. код]

Більшість нестероїдних протизапальних препаратів є слабкими кислотами, з рКа 3-5. Вони добре абсорбуються зі шлунка і слизової оболонки кишківника. Вони значною мірою зв'язуються з білками плазми (зазвичай> 95%), як правило, з альбуміном, тому їхній об'єм розподілу звичайно наближається до об'єму плазми. Більшість НПЗП метаболізуються в печінці шляхом окиснення і кон'югації до неактивних метаболітів, які зазвичай виводяться із сечею, хоча деякі препарати частково виділяються з жовчю. Метаболізм може бути ненормальним у деяких хворобливих станах, і акумуляція може відбуватися навіть при нормальному дозуванні.

Ібупрофен і диклофенак мають короткий період напіввиведення (2-3 години). Деякі НПЗП (зазвичай оксиками) мають дуже тривалий період напіввиведення (наприклад, 20-60 годин).

Хіральність[ред.ред. код]

Більшість НПЗП є хіральними молекулами (диклофенак є помітним винятком). Однак більшість з них виготовляють у вигляді рацемічної суміші. Як правило, лише один енантіомер є фармакологічно активним. Для деяких препаратів (зазвичай профенів), фермент ізомераза in vivo перетворює неактивний енантіомер в активну форму, хоча її активність коливається в широких межах у різних осіб. Це явище, ймовірно, відповідальне за погану кореляцію між ефективністю НПЗП і їхньою концентрацією в плазмі, яка спостерігалася в попередніх дослідженнях, коли специфічний аналіз активного енантіомеру не проводився.

Ібупрофен і кетопрофен тепер доступні у лікарських формах, що містять лише активні енантіомери (дексібупрофен і декскетопрофен), вони швидше діють і мають менше побічних реакцій. Напроксен завжди був на ринку лише у вигляді активного енантіомеру.

Суперечки щодо інгібіторів ЦОГ-2[ред.ред. код]

Рофекоксиб показав значно менше побічних реакцій з боку ШКТ у порівнянні з напроксеном. [55] Це дослідження - випробування VIGOR (VIOXX Gastrointestinal Outcomes Research), порушило питання про безпеку коксибів для серцево-судинної системи. Статистично незначне збільшення кількості випадків інфаркту міокарда спостерігалося у пацієнтів, які приймали рофекоксиб. Подальші дані, з випробування APPROVe (Adenomatous Polyp PRevention On Vioxx), показали статистично помітний відносний ризик появи несприятливих серцево-судинних станів - у 1,97 рази більший у порівнянні з плацебо [56] - що спричинило відкликання рофекоксибу в жовтні 2004 року у цілому світі.

Ветеринарне застосування[ред.ред. код]

Дослідження підтверджують застосування НПЗЗ для контролю болю, пов'язаного з ветеринарними процедурами, такими як видалення рогів і кастрація телят. Найкращий ефект отримують при поєднанні місцевих анестетиків нетривалої дії, таких як лідокаїн, з НПЗП, які мають довшу знеболювальну дію. Проте, оскільки різні види мають різні реакції на різні ліки в родині НПЗП , мало які з наявних даних досліджень можуть бути екстрапольовані на тварин, крім тих, які досліджувались спеціально, отже, відповідний державний орган в одній місцевості іноді забороняє те, що дозволено в інших юрисдикціях.

Наприклад, ефекти кетопрофену були вивчені у коней краще, ніж у жуйних тварин, але через суперечки з приводу його використання у скакових коней ветеринари, які лікують худобу в США, найчастіше призначають флуніксін меглумін, який, хоча й призначений для використання для таких тварин , не показаний для лікування післяопераційного болю.

У Сполучених Штатах мелоксикам призначений для використання тільки у собак, в той же час (через побоювання з приводу пошкодження печінки) є застереження проти його використання у кішок [57] [58] , за винятком одноразового використання під час операції. [59] Незважаючи на ці попередження, мелоксикам часто призначають "не за прямим призначенням" для тварин не з родини собачих, включаючи кішок і різні види худоби. [60] В інших країнах (наприклад, ЄС і Канаді), навпаки, є вказівки для використання у кішок. [Джерело?]

Література[ред.ред. код]

  1. Warden Stuart J. Prophylactic Use of NSAIDs by Athletes: A Risk/Benefit Assessment // The Physician and Sports Medicine. — 38 (April 2010) (1) С. 132–138. DOI:10.3810/psm.2010.04.1770. PMID 20424410.
  2. Some Common Medications That Contain Acetaminophen
  3. а б в г д е ж и Simone Rossi, ред. (2006). Australian medicines handbook 2006. Adelaide: Australian Medicines Handbook Pty Ltd. ISBN 0-9757919-2-3. Шаблон:Page needed
  4. Gøtzsche, Pc Methodology and overt and hidden bias in reports of 196 double-blind trials of nonsteroidal antiinflammatory drugs in rheumatoid arthritis // Controlled clinical trials. — 10 (March 1989) (1) С. 31–56. DOI:10.1016/0197-2456(89)90017-2. PMID 2702836.
  5. а б Green, Ga Understanding NSAIDs: from aspirin to COX-2 // Clinical cornerstone. — 3 (2001) (5) С. 50–60. DOI:10.1016/S1098-3597(01)90069-9. PMID 11464731.
  6. Bayer HealthCare Pharmaceuticals Inc (September 2008). «CIPRO (ciprofloxacin hydrochloride) TABLETS CIPRO,(ciprofloxacin*) ORAL SUSPENSION» (PDF). USA: FDA. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2009-08-31. 
  7. Royal Pharmaceutical Society of Great Britain (2009). «5 Infections». British National Formulary (BNF 57). BMJ Group and RPS Publishing. ISBN 978-0-85369-845-6. 
  8. http://orthoinfo.aaos.org/fact/thr_report.cfm?Thread_ID=398&topcategory=About
  9. Kearney, Pm; Baigent, C; Godwin, J; Halls, H; Emberson, Jr; Patrono, C Do selective cyclo-oxygenase-2 inhibitors and traditional nonsteroidal anti-inflammatory drugs increase the risk of atherothrombosis? Meta-analysis of randomised trials (Free full text) // BMJ (Clinical research ed.). — 332 (June 2006) (7553) С. 1302–8. DOI:10.1136/bmj.332.7553.1302. PMID 16740558.
  10. а б Trelle S, Reichenbach, S, Wandel, S, Hildebrand, P, Tschannen, B, Villiger, PM, Egger, M, Jüni, P Cardiovascular safety of non-steroidal anti-inflammatory drugs: network meta-analysis. // BMJ (Clinical research ed.). — 342 (11 January 2011) (jan11 1) С. c7086. DOI:10.1136/bmj.c7086. PMID 21224324.
  11. Schjerning Olsen AM, Fosbøl, EL, Lindhardsen, J, Folke, F, Charlot, M, Selmer, C, Lamberts, M, Bjerring Olesen, J, Køber, L, Hansen, PR, Torp-Pedersen, C, Gislason, GH Duration of Treatment With Nonsteroidal Anti-Inflammatory Drugs and Impact on Risk of Death and Recurrent Myocardial Infarction in Patients With Prior Myocardial Infarction: A Nationwide Cohort Study. // Circulation. — 123 (9 May 2011) (20) С. 2226–35. DOI:10.1161/CIRCULATIONAHA.110.004671. PMID 21555710.
  12. Page, J; Henry, D Consumption of NSAIDs and the development of congestive heart failure in elderly patients: an underrecognized public health problem (Free full text) // Archives of Internal Medicine. — 160 (March 2000) (6) С. 777–84. DOI:10.1001/archinte.160.6.777. PMID 10737277.
  13. Increased Mortality and Cardiovascular Morbidity Associated with Use of Nonsteroidal Anti-inflammatory Drugs in Chronic Heart Failure // Archives of Internal Medicine. — 169 (2009) (2) С. 141–149. DOI:10.1001/archinternmed.2008.525. PMID 19171810.
  14. Shiri et al Effect of Nonsteroidal Anti-Inflammatory Drug Use on the Incidence of Erectile Dysfunction // Journal of Urology. — 175 (Received 2005-05-21) (5) С. 1812–1816. DOI:10.1016/S0022-5347(05)01000-1. Процитовано 12 June 2011.
  15. а б «Non-steroidal anti-inflammatory drugs linked to increased risk of erectile dysfunction». sciencedaily.com. 2011-03-02. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2011-06-07. 
  16. Mary Brophy Marcus (March, 2011). «New study links pain relievers to erectile dysfunction». USA Today. 
  17. Traversa, G; Walker, Am; Ippolito, Fm; Caffari, B; Capurso, L; Dezi, A; Koch, M; Maggini, M; Alegiani, Ss; Raschetti, R Gastroduodenal toxicity of different nonsteroidal antiinflammatory drugs // Epidemiology (Cambridge, Mass.). — 6 (January 1995) (1) С. 49–54. DOI:10.1097/00001648-199501000-00010. PMID 7888445.
  18. Textbook of Gastroenterology, Tadataka Yamada, 2008, Ch.40, Peptic Ulcer Disease, page 941
  19. Higuchi K, Umegaki E, Watanabe T, Yoda Y, Morita E, Murano M, Tokioka S, Arakawa T Present status and strategy of NSAIDs-induced small bowel injury // Journal of Gastroenterology. — 44 (July 2009) (9) С. 879–888. DOI:10.1007/s00535-009-0102-2. PMID 19568687.
  20. Roth SH, Tindall EA, Jain AK, McMahon FG, April PA, Bockow BI, Cohen SB, Fleischmann RM A controlled study comparing the effects of nabumetone, ibuprofen, and ibuprofen plus misoprostol on the upper gastrointestinal tract mucosa // Archives of Internal Medicine. — 153 (November 1993) (22) С. 2565–71. DOI:10.1001/archinte.153.22.2565. PMID 8239849.
  21. Thomas, Mc Diuretics, ACE inhibitors and NSAIDs—the triple whammy // The Medical journal of Australia. — 172 (February 2000) (4) С. 184–5. PMID 10772593.
  22. De, Broe, Me; Elseviers, Mm Analgesic nephropathy // New England Journal of Medicine. — 338 (February 1998) (7) С. 446–52. DOI:10.1056/NEJM199802123380707. PMID 9459649.
  23. Moore, De Drug-induced cutaneous photosensitivity: incidence, mechanism, prevention and management // Drug safety: an international journal of medical toxicology and drug experience. — 25 (2002) (5) С. 345–72. DOI:10.2165/00002018-200225050-00004. PMID 12020173.
  24. Østensen, Me; Skomsvoll, Jf Anti-inflammatory pharmacotherapy during pregnancy // Expert opinion on pharmacotherapy. — 5 (March 2004) (3) С. 571–80. DOI:10.1517/14656566.5.3.571. PMID 15013926.
  25. Hamid Reza Nakhai-Pour MD PhD, Perrine Broy BSc, Odile Sheehy MSc, Anick Bérard PhD Use of nonaspirin nonsteroidal anti-inflammatory drugs during pregnancy and the risk of spontaneous abortion // Canadian Medical Association Journal. — 183 (September 2011) (15) С. 1713–20. DOI:10.1503/cmaj.110454. PMID 21896698.
  26. Reza Nakhai-Pour MD PhD,, Hamid. «Use of nonaspirin nonsteroidal anti-inflammatory drugs during pregnancy and the risk of spontaneous abortion». Canadian Medical Association Journal. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2011-09-07. 
  27. Cervera, R; Balasch, J The management of pregnant patients with antiphospholipid syndrome // Lupus. — 13 (2004) (9) С. 683–7. DOI:10.1191/0961203304lu1092oa. PMID 15485103.
  28. Graham, Gg; Scott, Kf; Day, Ro Tolerability of paracetamol // Drug safety: an international journal of medical toxicology and drug experience. — 28 (2005) (3) С. 227–40. DOI:10.2165/00002018-200528030-00004. PMID 15733027.
  29. Leffers, et al Intrauterine exposure to mild analgesics is a risk factor for development of male reproductive disorders in human and rat // Human Reproduction. — 25 (2010) (1) С. 235–244.
  30. Wilkes, Jm; Clark, Le; Herrera, Jl Acetaminophen overdose in pregnancy // Southern Medical Journal. — 98 (November 2005) (11) С. 1118–22. DOI:10.1097/01.smj.0000184792.15407.51. PMID 16351032.
  31. Dreillard, Audrey (2 March 2009). «Grossesse - Mamans attention». France Soir (French). Процитовано 1 June 2009. 
  32. «Adverse and allergic reactions to aspirin and NSAIDS». Allergy Capital. Процитовано 2009-03-23.  [недійсне посилання]
  33. а б в MedicineNet > Nonsteroidal Antiinflammatory Drugs (NSAIDs) By Omudhome Ogbru. Last Editorial Review: 17 December 2008
  34. Shionoiri H Pharmacokinetic drug interactions with ACE inhibitors // Clinical pharmacokinetics. — 25 (1993 Jul) (1) С. 20–58. DOI:10.2165/00003088-199325010-00003. PMID 8354016. Процитовано 30 November 2012.
  35. Why Painkillers Interfere with Anti-depressants
  36. J.L. Warner-Schmidt et.al "Antidepressant effects of selective serotonin reuptake inhibitors (SSRIs) are attenuated by antiinflammatory drugs in mice and humans" PNAS 2011
  37. Knights, Kathleen. «Defining the COX Inhibitor Selectivity of NSAIDs: Implications for Understanding Toxicity». Web MD LLC. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2013-02-17. 
  38. [1] [недійсне посилання]
  39. http://www.jpp.krakow.pl/journal/archive/11_06_s5/pdf/113_11_06_s5_article.pdf
  40. а б PMID 17884974 (PubMed)
    Citation will be completed automatically in a few minutes. Jump the queue or expand by hand
  41. «Inflammation page 5». Pharmacology2000.com. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-11-30. 
  42. а б в Aronoff DM, Neilson EG Antipyretics: mechanisms of action and clinical use in fever suppression // Am. J. Med.. — 111 (September 2001) (4) С. 304–15. DOI:10.1016/S0002-9343(01)00834-8. PMID 11566461.
  43. а б в Koeberle A, Werz O Inhibitors of the microsomal prostaglandin E(2) synthase-1 as alternative to non steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs)–a critical review // Curr. Med. Chem.. — 16 (2009) (32) С. 4274–96. DOI:10.2174/092986709789578178. PMID 19754418.
  44. а б Nabulsi M Is combining or alternating antipyretic therapy more beneficial than monotherapy for febrile children? // BMJ. — 339 (2009) С. b3540. DOI:10.1136/bmj.b3540. PMID 19797346.
  45. Coceani F, Bishai I, Lees J, Sirko S Prostaglandin E2 and fever: a continuing debate // Yale J Biol Med. — 59 (1986) (2) С. 169–74. PMID 3488620.
  46. Rainsford KD Ibuprofen: pharmacology, efficacy and safety // Inflammopharmacology. — 17 (December 2009) (6) С. 275–342. DOI:10.1007/s10787-009-0016-x. PMID 19949916.
  47. http://www.drugbank.ca/cgi-bin/getCard.cgi?CARD=APRD00372 Drugbank Card for Ibuprofen
  48. «Voltaren Gel (diclofenac sodium topical gel) 1% - Hepatic Effects Labeling Changes». Fda.gov. 2009-12-04. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2012-11-30. 
  49. Information for Healthcare Professionals: Celecoxib (marketed as Celebrex) http://www.fda.gov/Drugs/DrugSafety/PostmarketDrugSafetyInformationforPatientsandProviders/ucm124655.htm
  50. http://www.fda.gov/cder/drug/infopage/vioxx/PHA_vioxx.htm [недійсне посилання]
  51. Alert for Healthcare Professionals: Valdecoxib (marketed as Bextra)
  52. Moreno J, Krishnan AV, Peehl DM, Feldman D. Mechanisms of vitamin D-mediated growth inhibition in prostate cancer cells: inhibition of the prostaglandin pathway. // Anticancer Res.. — 26 (July–August 2006) (4A) С. 2525–2530. PMID 16886660.
  53. а б в г Comparing NSAIDs - Summaries of key questions from the Drug Effectiveness Review Project (DERP), Oregon Health & Science University. By Laura Dean, National Center of Biotechnology Information (NCBI)
  54. Treating Osteoarthritis and Pain: The Non-Steroidal Anti-Inflammatory Drugs Comparing Effectiveness, Safety, and Price Consumers Union 2005
  55. Bombardier, C; Laine, L; Reicin, A; Shapiro, D; Burgos-Vargas, R; Davis, B; Day, R; Ferraz, Mb; Hawkey, Cj; Hochberg, Mc; Kvien, Tk; Schnitzer, Tj; Vigor, Study, Group Comparison of upper gastrointestinal toxicity of rofecoxib and naproxen in patients with rheumatoid arthritis // New England Journal of Medicine. — 343 (November 2000) (21) С. 1520–8, 2 p following 1528. DOI:10.1056/NEJM200011233432103. PMID 11087881.
  56. Baron JA, Sandler, RS, Bresalier, RS, Lanas, A, Morton, DG, Riddell, R, Iverson, ER, Demets, DL Cardiovascular events associated with rofecoxib: final analysis of the APPROVe trial // Lancet. — 372 (15 November 2008) (9651) С. 1756–64. DOI:10.1016/S0140-6736(08)61490-7. PMID 18922570.
  57. «NADA 141-213: New Animal Drug Application Approval (for Metacam® (meloxicam) 0.5 mg/mL and 1.5 mg/mL Oral Suspension)». US Food and Drug Administration. 2003-04-15. Архів оригіналу за 2013-08-25. Процитовано 2010-07-24. 
  58. Metacam Client Information Sheet, product description: "Non-steroidal anti-inflammatory drug for oral use in dogs only", and in the "What Is Metacam" section in bold-face type: "Do not use in cats.", January 2005.
  59. Metacam 5 mg/mL Solution for Injection, Supplemental Approval 28 October 2004.
  60. Off-label use discussed in: Arnold Plotnick MS, DVM, ACVIM, ABVP, Pain Management using Metacam, and Stein, Robert, Perioperative Pain Managemment Part IV, Looking Beyond Butorphanol, September 2006.

Шаблон:Anti-inflammatory and antirheumatic products