Роберто Сенсіні

	Роберто Сенсіні
	Роберто Сенсіні
Особисті дані
Повне ім'я	Роберто Нестор Сенсіні
Народження	12 жовтня 1966 (57 років)
	Арройо-Секо[d], Росаріо[d], Санта-Фе, Аргентина
Зріст	179 см
Вага	77 кг
Прізвисько	Дідусь (ісп. Boquita)
Громадянство	Аргентина
Позиція	захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
	Дані оновлено 4 січня 2022.
Роберто Сенсіні у Вікісховищі

Робе́рто Не́стор Сенсі́ні (ісп. Roberto Néstor Sensini, нар. 12 жовтня 1966, Арройо-Секо, Санта-Фе) — аргентинський футболіст, захисник та півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1986 року виступами за «Ньюеллс Олд Бойз», в якому провів три сезони, взявши участь у 74 матчах чемпіонату.

Протягом 1989—1993 років захищав кольори команди клубу «Удінезе».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Парма», до складу якого приєднався 1993 року. В першому ж сезоні разом з командою переміг у Суперкубку УЄФА, здолавши «Мілан» у двоматчевому протистоянні. Відіграв за пармську команду наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Парми», був основним гравцем команди. За цей час виборов титул володаря Кубка Італії та став дворазовим володарем Кубка УЄФА.

З 1999 по 2000 рік недовго грав у складі «Лаціо», разом з яким додав до переліку своїх трофеїв титул чемпіона Італії, став володарем Кубка Італії, Суперкубка Італії та Суперкубка УЄФА після чого повернувся до «Парми», з якою знову став володарем Кубка Італії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Удінезе», у складі якого вже виступав раніше. Вдруге до «б'янконері» Нестор прийшов 2002 року і захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні 2006 року.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1987 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 14 років, провів у формі головної команди країни 59 матчів.

У 1996 році брав участь в Олімпійських іграх, де Аргентина дійшла до фіналу, але поступилася збірній Нігерії.

У складі національної збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1989 року у Бразилії, на якому команда здобула бронзові нагороди, чемпіонату світу 1990 року в Італії, де разом з командою здобув «срібло», чемпіонату світу 1994 року у США та чемпіонату світу 1998 року у Франції,

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 10 лютого 2006 року, очоливши тренерський штаб клубу «Удінезе», проте вже 20 березня він подав у відставку і покинув клуб через провальні виступи команди.

В подальшому очолював команди клубів «Естудьянтес» та «Ньюеллс Олд Бойз».

21 лютого 2012 року очолив тренерський штаб команди «Колон». На початку 2013 року команда видала серію з восьми ігор без перемог, після якої головний тренер 16 березня 2013 подав у відставку.

Протягом 2014—2015 років тренував команду клубу «Атлетіко Рафаела».

У період з 2020 по 2021 рік очолював чилійський «Евертон».