Нетреба звичайна
| Нетреба звичайна | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
Нетреба звичайна (лат. Xanthium strumarium) — однорічна трав'яниста рослина, вид роду Нетреба (Xanthium) родини Айстрові (Asteraceae).
Застосовується як лікарська рослина.
Народні назви: нетреба колюча, страхополох.
Зміст |
Поширення [ред.]
У дикому вигляді росте в Європі, Північній Америці, помірних районах Азії. Поширилася в Африці, Австралії, Океанії та Південної Америці.
Росте на вологому піщаному грунті по берегах річок і канав, біля парканів, доріг, на пустирищах, сміттєвих звалищах, у посівах бавовнику та інших культур.
Ботанічний опис [ред.]
Стебло пряме, жорстке, гіллясте, сірувато-зелене або червонувате, коротко шорстко-волосисте. Висота 30-120 см.
Листки серцеподібні, трьох-п'ятилопатеві, по краях нерівномірно зубчасті, з черешками, зверху зелені, знизу світло-зелені, до 10 см завдовжки.
Квітки утворюють однодомні і одностатеві головки, зібрані в колосоподібні пазушні суцвіття. У верхній частині загального суцвіття розташовуються кошики з чоловічими квітами, в нижній — з жіночими. Чоловічі головки — п'ятиквіткові, жіночі — двохквіткові.
Плоди продовгуваті, округлі, колючі, чіпкі сім'янки — реп'яхи до 1-2 см в діаметрі. супліддя зелені або сірувато-зелені.
Цвіте в липні-вересні, сім'янки дозрівають у вересні-жовтні.
Застосування [ред.]
Хімічний склад вивчений недостатньо. Листя містять порівняно багато йоду, алкалоїдів та аскорбінової кислоти (близько 31,8 мг%). Насіння містить масла, смоли, глікозид ксантострумарин і йод.
Рослина сприяє зменшенню щитовидної залози при зобі і володіє антисептичною, фунгіцидною, протизапальною дією, є слабким знеболюючим, потогінним та жарознижуючим засобом.
Відвар плодів («насіння»), коренів і всієї рослини приймають при проносі та кривавому проносі при дизентерії. Рослину з успіхом застосовують при зобі, особливо в тих місцях, де це захворювання поширене (в Закарпатській області, Забайкаллі, деяких районах Кавказу).
У Середній Азії сік листя п'ють при астмі, спазмах в горлі і при геморої.
Сік трави і її відвар вживають як зовнішній засіб при набряках горла, дитячій кропив'янці, діатезі та різних захворюваннях шкіри: лишаї, вугрях, висипках.
У китайській народній медицині рослину застосовують як жарознижувальний, потогінний, заспокійливий засіб при ревматизмі та переохолодженні. Плоди вживають у вигляді мазей при екземі, сверблячих висипках, корості та укусах комах.
Нетреба звичайна — отруйна рослина, тому її внутрішнє застосування вимагає обережності.
Таксономія [ред.]
В цього виду виділяють три варіації:
- Xanthium strumarium var. canadense (P. Mill.) Torr. & Gray
- Xanthium strumarium var. glabratum (DC.) Cronq.
- Xanthium strumarium var. strumarium [L.]
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
- Флора СССР. В 30-ти томах / Начато при руководстве и под главной редакцией акад. В. Л. Комарова; Редактор тома Б. К. Шишкин. — М.—Л.: Издательство Академии Наук СССР, 1959. — Т. XXV. — С. 524—525. — 630 с. — 2500 экз.
- Губанов И. А., Киселёва К. В., Новиков В. С., Тихомиров В. Н. Иллюстрированный определитель растений Средней России. — М.: Т-во научных изданий КМК, Ин-т технологических исследований, 2003. — Т. 3. Покрытосеменные (двудольные:раздельнолепестные). — С. 508. — 520 с. — 3 000 экз. — ISBN 5-87317-163-7
