Нетреба звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нетреба звичайна
Xanthium strumarium 4.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliópsida)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Нетреба (Xanthium )
Вид: Нетреба звичайна

Gatunek leczniczy darkgreen on 102 255 0 6C transparent.svg Нетреба звичайна (лат. Xanthium strumarium) — однорічна трав'яниста рослина, вид роду Нетреба (Xanthium) родини Айстрові (Asteraceae).

Застосовується як лікарська рослина.

Народні назви: нетреба колюча, страхополох.

Поширення[ред.ред. код]

У дикому вигляді росте в Європі, Північній Америці, помірних районах Азії. Поширилася в Африці, Австралії, Океанії та Південної Америці.

Росте на вологому піщаному грунті по берегах річок і канав, біля парканів, доріг, на пустирищах, сміттєвих звалищах, у посівах бавовнику та інших культур.

Ботанічний опис[ред.ред. код]

Стебло пряме, жорстке, гіллясте, сірувато-зелене або червонувате, коротко шорстко-волосисте. Висота 30-120 см.

Листки серцеподібні, трьох-п'ятилопатеві, по краях нерівномірно зубчасті, з черешками, зверху зелені, знизу світло-зелені, до 10 см завдовжки.

Квітки утворюють однодомні і одностатеві головки, зібрані в колосоподібні пазушні суцвіття. У верхній частині загального суцвіття розташовуються кошики з чоловічими квітами, в нижній — з жіночими. Чоловічі головки — п'ятиквіткові, жіночі — двохквіткові.

Плоди продовгуваті, округлі, колючі, чіпкі сім'янки — реп'яхи до 1-2 см в діаметрі. супліддя зелені або сірувато-зелені.

Цвіте в липні-вересні, сім'янки дозрівають у вересні-жовтні.

Застосування[ред.ред. код]

Листя

Хімічний склад вивчений недостатньо. Листя містять порівняно багато йоду, алкалоїдів та аскорбінової кислоти (близько 31,8 мг%). Насіння містить масла, смоли, глікозид ксантострумарин і йод.

Рослина сприяє зменшенню щитовидної залози при зобі і володіє антисептичною, фунгіцидною, протизапальною дією, є слабким знеболюючим, потогінним та жарознижуючим засобом.

Відвар плодів («насіння»), коренів і всієї рослини приймають при проносі та кривавому проносі при дизентерії. Рослину з успіхом застосовують при зобі, особливо в тих місцях, де це захворювання поширене (в Закарпатській області, Забайкаллі, деяких районах Кавказу).

У Середній Азії сік листя п'ють при астмі, спазмах в горлі і при геморої.

Сік трави і її відвар вживають як зовнішній засіб при набряках горла, дитячій кропив'янці, діатезі та різних захворюваннях шкіри: лишаї, вугрях, висипках.

У китайській народній медицині рослину застосовують як жарознижувальний, потогінний, заспокійливий засіб при ревматизмі та переохолодженні. Плоди вживають у вигляді мазей при екземі, сверблячих висипках, корості та укусах комах.

Нетреба звичайна — отруйна рослина, тому її внутрішнє застосування вимагає обережності.

Таксономія[ред.ред. код]

В цього виду виділяють три варіації:

  • Xanthium strumarium var. canadense (P. Mill.) Torr. & Gray
  • Xanthium strumarium var. glabratum (DC.) Cronq.
  • Xanthium strumarium var. strumarium [L.]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
  • Флора СССР. В 30-ти томах / Начато при руководстве и под главной редакцией акад. В. Л. Комарова; Редактор тома Б. К. Шишкин. — М.—Л.: Издательство Академии Наук СССР, 1959. — Т. XXV. — С. 524—525. — 630 с. — 2500 экз.
  • Губанов И. А., Киселёва К. В., Новиков В. С., Тихомиров В. Н. Иллюстрированный определитель растений Средней России. — М.: Т-во научных изданий КМК, Ин-т технологических исследований, 2003. — Т. 3. Покрытосеменные (двудольные:раздельнолепестные). — С. 508. — 520 с. — 3 000 экз. — ISBN 5-87317-163-7

Посилання[ред.ред. код]