Нефелометрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нефелометрія (рос. нефелометрия, англ. nephelometry, нім. Nephelometrie f ) – метод дослідження і аналізу речовин, що базується на вимірюванні інтенсивності світлового потоку, розсіяного завислими частинками речовини, що досліджується.

Інтенсивність розсіяного світлового потоку залежить від безлічі факторів, зокрема від концентрації частинок в аналізованої пробі. Велике значення при нефелометрії має об'єм частинок, що розсіюють світло. Важлива вимога до реакцій, застосовуваним при нефелометрії, полягає в тому, що продукт реакції повинен бути практично не розчиняється і являти собою суспензію (суспензія). Для утримання твердих частинок в підвішеному стані застосовуються різні стабілізатори (наприклад, желатин), що запобігають коагуляцію часток.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]