Нецукровий діабет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нецукровий діабет
Arginine vasopressin3d.png
Вазопресин
МКХ-10 23.2 25.1
МКХ-9 253.5

588.1

OMIM 304800
DiseasesDB 3639
MedlinePlus 000377
eMedicine med/543 ped/580
MeSH D003919

Нецукро́вий діабе́т, нецукрове сечовиснаження — хвороба, пов'язана із ураженням задньої частки гіпофізу або гіпоталамусу зі зниженням секреції антидіуретичного гормону (вазопресину). В результаті хворий постійно виділяє велику кількість сечі. Ця патологія іноді розвивається після черепно-мозкової травми, менінгіту, при пухлинах головного мозку.[1]

Станом 01.01.2008 р. в Україні офіційно зареєстровано 3516 хворих на центральний нецукровий діабет, у тому числі 294 дитини. Щорічно таких хворих зростає в середньому на 5%.[2]

Зміст

Симптоми[ред.]

Хворі відчувають виражену спрагу, внаслідок чого випивають до 5—10 л рідини на день; збільшується діурез, причому відносна густина сечі знижується до 1001–1006, патологічних елементів у ній немає.

Лікування[ред.]

Для лікування цієї хвороби використовують препарати десмопресину (синтетичного аналогу натурального антидіуретичного гормону). Хворі потребують безперервного, довічного прийому препаратів десмопресину. На фоні адекватного лікування хворі не відчувають проявів хвороби, відновлюється їх нормальна працездатність. У разі перерви в лікуванні розвивається виражене зневоднення з наступним порушенням функціонування різних органів і систем, що несе загрозу для життя.

Примітки[ред.]

Посилання[ред.]

  1. Нецукровий діабет — докладно на медичному порталі health-ua.org.