Нечипоренко Тетяна Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нечипоренко Тетяна Олексіївна
Народилася 1917(1917)
Інсар, Мордовія
Померла 4 серпня 1998(1998-08-04)
Миколаїв
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Національність росіянка
Діяльність лікарка
Alma mater Петербурзька державна медична академіяd (1941)
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання старший лейтенант
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За оборону Ленінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Нечипоре́нко (Пітє́ліна) Тетя́на Олексі́ївна (нар. 1917, Інсар, Мордовія — пом. 4 серпня 1998, Миколаїв) — український радянський лікар, Герой Соціалістичної Праці (1971).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась у 1917 році в місті Інсар, Мордовія. Росіянка.

У 1936 році закінчила середню школу й вступила до 2-го Ленінградського медичного інституту. Працювала патронажною медичною сестрою, у 1940 році зарахована педіатром міської консультації в Ленінграді. Закінчила інститут у 1941 році.

1 липня 1941 року добровольцем призвана до лав Червоної Армії Фрунзенським РВК міста Ленінграда й направлена у 1-у Кіровську дивізію народного ополчення. Учасник німецько-радянської війни з липня 1941 року. Воювала на Ленінградському, Південно-Західному та 3-му Українському фронтах. Війну старший лейтенант медичної служби Т. О. Пітєліна закінчила на посаді начальника хірургічного відділення евакошпиталю № 270.

Після демобілізації у 1946 році повернулась до Інсара, працювала у районній лікарні.

У 1948 році переїхала до міста Миколаїв. З 1948 по 1977 роки працювала дільничним лікарем при 2-й об'єднаній міській лікарні в селищі суднобудівників Темвод. За цей час перетворила свою дільницю на мікрополіклініку, організувала школу передового досвіду для дільничних лікарів міста.

Вела значну громадську діяльність, 12 разів обиралась депутатом районної ради.

Нагороди і почесні звання[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР у 1971 році лікарю Нечипоренко Тетяні Олексіївні присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Також нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни 2-го ступеня (06.04.1985), Червоної Зірки (15.11.1944), медалями, нагрудним знаком «Відмінник охорони здоров'я».

Література[ред. | ред. код]

  • «Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання.» — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005, стор. 343—345.
  • Киселёв А. Ф., Шишкин В. Н., Пархоменко О. А., Шишкин В. В. «Очерки истории здравоохранения Николаевской области 1789—1989 гг» — Николаев, 1998, стор. 91-92.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Нечипоренко Тетяна Олексіївна. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • Нагородний лист на сайті «Подвиг народу» [Архівовано 1 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)