Неізвєстний Ернст Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Неізвєстний Ернст Йосипович
Неизвестный Эрнст Иосифович
Ім'я при народженні Неизвестный Эрнст Иосифович
Дата народження 1925
Місце народження Свердловськ
Національність єврей
Громадянство СРСР СРСР → США США→ Росія Росія
Жанр меморіальна пластика, монумент, станкова скульптура,
Навчання Московський художній інститут імені В.І.Сурикова
Напрямок реалізм → постмодернізм
Покровитель канцлер Австрії Крайський
Працював у містах Москва, Відень, Стокгольм, Магадан
Нагороди

Державна премія РФ ( 1995 )

Неізвєстний Ернст Йосипович( рос. Неизвестный Эрнст Иосифович 1925 р.н. ) - російський скульптор, єврей за походженням.

Зміст

Життєпис. Батьківська родина [ред.]

Неізвєстний - це не псевдонім, це справжнє прізвище митця. Походить з єврейської родини. Дід - багатий купець. Дід і всі його брати були пов'язані з білогвардійським рухом. Дід розкулачений за часів радянської влади. Батько - дитячий лікар, не приймав радянську владу, але не був арештований чи випадково репресований. За словами самого Енста - батьківська біографія - небезпечна, досить тривожна, в цілому склалась вдало, враховуючи десятиліття сталінських репресій. Але дитячому лікарю «пощастило» вижити в трагічних обставинах, тим паче що він закончив життя директором дитячої клініки і навіть отримав звання заслуженого лікаря СРСР.

Мати, хімік - біолог, учениця Вернадського В.І. Працювала в карному розшуку хіміком - біологом, що сприяло її імунітету від арештів. У вільний час писала вірші.

Навчання [ред.]

Моумент насильницьки виселеним народам, м. Єліста

Ернст навчався в школі для обдарованих дітей у Ленінграді. З початком війни 1941 року був евакуйований разом з учнями школи для обдарованих дітей у місто Самарканд. Навчання перервала війна. Романтично налаштований радянською пропагандою та книжками про героїв 17-річний Ернст пішов на фронт добровольцем.

Мав контузію мозку, поранення хребта, частковий параліч ніг, ходив з допомогою милиць як інвалід. Півтора року лікувався у військових шпиталях. Багато займався тренуванням ніг і зумів відмовитися врешті решт від милиць.

Навчання продовжив по закінченню війни, навчався в Московському художньому інституті імені Сурикова. Особливою сторінкою московського періоду життя митця було навчання на філософському факультеті Московського державного університету. Серед знайомих Ернста - філософ Мираб Мамардашвілі.

Творче життя [ред.]

Майстерні не мав роками. Арендував підвали, випадкові приміщення. Серед перших значних творів - надгробки, меморіальна пластика. Багато галасу зробив його надгробок померлому лідерові компартії СРСР - Микиті Сергійовичу Хрущову, одному з небагатьох радянських політичних лідерів, якого не поховали біля Кремлівської стіни. Надгробок не мав нічого незвичного - його вирішено на контрасті двох брил і двох кольорів, де посередині усміхнена голова Хрущова. Але не було упевненої фігури діяча у повний зріст, комуністичної символіки та пафосних, нещирих написів опальному «державному пенсіонерові».

Скульптор починав в руслі реалізму. Але почав переходити до стилістики постмодернізму. Його творам тепер були притаманні формалістичні пошуки, деформації, своєрідне «пікассіанство». Не всі пошуки були вдалими. В пору панування соціалістичного реалізму це викликало недовіру, глум, образи. Найбільша була на вистаці в московському Манежі, де Ернст Нєізвєстний погодився бути екскурсоводом для самого Хрущова. Екскурсія закінчилася сваркою з тодішнім комуністичним лідером, що назвав твори Ернста - «дегенеративним мистецтвом».

У 1955 році Він став членом секції скульпторів Московського відділеня Спілки художників СРСР и до 1976 року творчо працював у СРСР. Ернст сам робив моделі власних скульптур і брав участь у їх відливанні в матеріалі. До митця прийшли великі ( за оцінками персічного люду СРСР ) гроші. Частку з них він витрачав на поміч єврейським родинам, що емігрували з СРСР за кордон. Незабаром обставини склалися надзвичайно невдало і для нього самого, що призвело до рішення емігрувати з СРСР і йому.

Третя хвиля еміграції [ред.]

Формально скульптор Ернст Неізвєстний належить до третьої хвилі еміграції з СРСР, де також -

Лише незначна кількість діячів культури повернеться в країну після розпаду СРСР і відновлення капіталізму.

Перебування в Західній Європі [ред.]

м. Магадан. Монумент скорботи.

Скульптор заробив власне ім'я вже в СРСР. Його добре знали і за кордоном. По отриманню візи на еміграцію, Ернст Нєізвєстний отримав громадянство Австрії від політичного лідера соціалістичного спрямування Крайського, єврея, що роками був у підпіллі в роки німецької окупації. Скульптор отримав і громадянство, і майстерню. Його арт-ділер сприяв перебуванню Ернста у Швеції, а згодом там заснували музей скульптур Неізвєстного. Після перебування у Швейцарії, Ернст Неізвєстний отримав громадянство США і у 1977 році перебрався у Північну Америку, де мешкав роками.

У 1980-х роках Ернст Нєизвєстний мав декілька виставок в галереї Магна (Magna Gallery) в Сан-Франциско. На замову галереї Магна колишній радянський скульптор створив цикл « Людина крізь стіну » («Man through the Wall»), котрий присвятив історичній поразці радянського комунізму. В роки перебування у США Ернст Неізвєстний читав лекції в університетах Орегона в місті Юджин и в університеті Берклі в Каліфорнії. У 1994 році він створив скульптурний знак для премії ТЕФІ.

У 1996 році Ернст Нєізвєстний закінчив створення монументального твору загиблим від сталінських тортур в Радянському Союзі( 15 метрів заввишки ) «Маска скорботи». Монумент відкрито в місті Магадан.Подібні монументи для двох інших російських міст - не здійснені з різних обставин.

Ернст Неізвєстний мешкає в місті Нью-Йорк и працює в Колумбійському університеті. Він приїздить і до Москви, де відзначив свій 80-річний ювілей. Йому повернуто урядом Росії - російське громадянство.

Ресурси інтернету [ред.]

Посилання [ред.]

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Неізвєстний Ернст Йосипович
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Неізвєстний_Ернст_Йосипович&oldid=11943103