Неізвєстний Ернст Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Неізвєстний Ернст Йосипович
Неизвестный Эрнст Иосифович
Ім'я при народженні Неизвестный Эрнст Иосифович
Дата народження 1925
Місце народження Свердловськ
Національність єврей
Громадянство СРСР СРСРСША СШАРосія Росія
Жанр меморіальна пластика, монумент, станкова скульптура,
Навчання Московський художній інститут імені В.І.Сурикова
Напрямок реалізмпостмодернізм
Покровитель канцлер Австрії Крайський
Працював у містах Москва, Відень, Стокгольм, Магадан
Нагороди

Державна премія РФ ( 1995 )

Неізвєстний Ернст Йосипович( рос. Неизвестный Эрнст Иосифович 1925 р.н. ) - російський скульптор, єврей за походженням.

Життєпис. Батьківська родина[ред.ред. код]

Неізвєстний - це не псевдонім, це справжнє прізвище митця. Походить з єврейської родини. Дід - багатий купець. Дід і всі його брати були пов'язані з білогвардійським рухом. Дід розкулачений за часів радянської влади. Батько - дитячий лікар, не приймав радянську владу, але не був арештований чи випадково репресований. За словами самого Енста - батьківська біографія - небезпечна, досить тривожна, в цілому склалась вдало, враховуючи десятиліття сталінських репресій. Але дитячому лікарю «пощастило» вижити в трагічних обставинах, тим паче що він закончив життя директором дитячої клініки і навіть отримав звання заслуженого лікаря СРСР.

Мати, хімік - біолог, учениця Вернадського В.І. Працювала в карному розшуку хіміком - біологом, що сприяло її імунітету від арештів. У вільний час писала вірші.

Навчання[ред.ред. код]

Ернст навчався в школі для обдарованих дітей у Ленінграді. З початком війни 1941 року був евакуйований разом з учнями школи для обдарованих дітей у місто Самарканд. Навчання перервала війна. Романтично налаштований радянською пропагандою та книжками про героїв 17-річний Ернст пішов на фронт добровольцем.

Мав контузію мозку, поранення хребта, частковий параліч ніг, ходив з допомогою милиць як інвалід. Півтора року лікувався у військових шпиталях. Багато займався тренуванням ніг і зумів відмовитися врешті решт від милиць.

Навчання продовжив по закінченню війни, навчався в Московському художньому інституті імені Сурикова. Особливою сторінкою московського періоду життя митця було навчання на філософському факультеті Московського державного університету. Серед знайомих Ернста - філософ Мираб Мамардашвілі.

Творче життя[ред.ред. код]

Майстерні не мав роками. Арендував підвали, випадкові приміщення. Серед перших значних творів - надгробки, меморіальна пластика. Багато галасу зробив його надгробок померлому лідерові компартії СРСР - Микиті Сергійовичу Хрущову, одному з небагатьох радянських політичних лідерів, якого не поховали біля Кремлівської стіни. Надгробок не мав нічого незвичного - його вирішено на контрасті двох брил і двох кольорів, де посередині усміхнена голова Хрущова. Але не було упевненої фігури діяча у повний зріст, комуністичної символіки та пафосних, нещирих написів опальному «державному пенсіонерові».

Скульптор починав в руслі реалізму. Але почав переходити до стилістики постмодернізму. Його творам тепер були притаманні формалістичні пошуки, деформації, своєрідне «пікассіанство». Не всі пошуки були вдалими. В пору панування соціалістичного реалізму це викликало недовіру, глум, образи. Найбільша була на вистаці в московському Манежі, де Ернст Нєізвєстний погодився бути екскурсоводом для самого Хрущова. Екскурсія закінчилася сваркою з тодішнім комуністичним лідером, що назвав твори Ернста - «дегенеративним мистецтвом».

У 1955 році Він став членом секції скульпторів Московського відділеня Спілки художників СРСР и до 1976 року творчо працював у СРСР. Ернст сам робив моделі власних скульптур і брав участь у їх відливанні в матеріалі. До митця прийшли великі ( за оцінками персічного люду СРСР ) гроші. Частку з них він витрачав на поміч єврейським родинам, що емігрували з СРСР за кордон. Незабаром обставини склалися надзвичайно невдало і для нього самого, що призвело до рішення емігрувати з СРСР і йому.

Третя хвиля еміграції[ред.ред. код]

Формально скульптор Ернст Неізвєстний належить до третьої хвилі еміграції з СРСР, де також -

Лише незначна кількість діячів культури повернеться в країну після розпаду СРСР і відновлення капіталізму.

Перебування в Західній Європі[ред.ред. код]

Скульптор заробив власне ім'я вже в СРСР. Його добре знали і за кордоном. По отриманню візи на еміграцію, Ернст Нєізвєстний отримав громадянство Австрії від політичного лідера соціалістичного спрямування Крайського, єврея, що роками був у підпіллі в роки німецької окупації. Скульптор отримав і громадянство, і майстерню. Його арт-ділер сприяв перебуванню Ернста у Швеції, а згодом там заснували музей скульптур Неізвєстного. Після перебування у Швейцарії, Ернст Неізвєстний отримав громадянство США і у 1977 році перебрався у Північну Америку, де мешкав роками.

У 1980-х роках Ернст Нєизвєстний мав декілька виставок в галереї Магна (Magna Gallery) в Сан-Франциско. На замову галереї Магна колишній радянський скульптор створив цикл « Людина крізь стіну » («Man through the Wall»), котрий присвятив історичній поразці радянського комунізму. В роки перебування у США Ернст Неізвєстний читав лекції в університетах Орегона в місті Юджин и в університеті Берклі в Каліфорнії. У 1994 році він створив скульптурний знак для премії ТЕФІ.

У 1996 році Ернст Нєізвєстний закінчив створення монументального твору загиблим від сталінських тортур в Радянському Союзі( 15 метрів заввишки ) «Маска скорботи». Монумент відкрито в місті Магадан.Подібні монументи для двох інших російських міст - не здійснені з різних обставин.

Ернст Неізвєстний мешкає в місті Нью-Йорк и працює в Колумбійському університеті. Він приїздить і до Москви, де відзначив свій 80-річний ювілей. Йому повернуто урядом Росії - російське громадянство.

Ресурси інтернету[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]