Нзіма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нзіма
1989 CPA 6101.jpg
Кваме Нкрума
Загальна кількість ~500 000
Найбільші розселення Західний район Гани
Південна частина Кот д'Івуару
Близькі етнічні групи Акан
Мова Нзіма, Туї/Фанте
Релігія Християнство, африканська традиційна релігія, іслам

Нзіма (альтернативні назви: аплоні, зімба, гура, нзема, амрахіа, аполлоніа, аманахіа, асоко, ава, амрехіа) — народ, що належить до групи акан, в основному населяє узбережжя Гвінейської затоки у західній частині Гани та Кот-д'Івуар (передусім його південну частину). Із нзіма споріднені евалуе, аанта і санві (афема).

Опис[ред.ред. код]

Спілкуються мовою, що належить до ква нігеро-кордофанської родини — мовою нзіма.

Основна частина народу — християни, в основному, католики та протестанти, але є і послідовники християнсько-африканських церков і сект, значна частина дотримується традиційних вірувань.

Серед представників німа розвинуто ручне землеробство (банани, таро, ямс, арахіс, кукурудза, бавовна, маслинна пальма); річкове та морське рибальство. Основне заняття — вирощування какао. Також розвинуті традиційні ремесла: ткацьке, гончарне, ковальське, художня обробка золота й інших металів, плетіння, різьблення по дереву, виготовлення човнів і рибальського приладдя, випаровування солі.

Проживають у будинках з двоскатним дахом з пальмового листя чи шиферу з овальними терасами з дерева та глини, мають прямокутну форму.

Традиційним одягом є кенте й використовується в якості святкового; європейський костюм — повсякденний.

Основна їжа — рибна та рослинна (різні каші, варені, смажені та печені клубні й овочі з гострими приправами й пальмовою олією).

Багатородинні та сільські громади, патрілатеральні інститути, матрилінейні роди, підрозділи військової організації асафо є основними традиційними соціальними інститутами. Шлюбне поселення вірилокальне, трапляються полігінія, покупний шлюб, сорорат, левірат.

Основні жанри фольклору: пісні, прислів'я, казки. Поширені культи пращурів, сил природи, полідемонізм, фетишизм, магія, віщунство, є уявлення про небесного духа Ньяміє.

Джерела[ред.ред. код]

  • Попов В. Нзима // Народы и религии мира / Глав. ред. В. Тишков. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1999. С. 301–303. (рос.)
  • Янборисова Р. К этносоциальной истории XVI–XIX вв. // Этносы и этнические процессы: [Сб. ст.]: Памяти Р. Ф. Итса / [Рос. АН, Ин-т этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая; Отв. ред. В. А. Попов] М. : Наука: Изд. фирма «Вост. лит.» , 1993. С. 273. (рос.)
  • Волков В. Кочевники океана / Волков В., Жуковская Н. // Вокруг света. — 1969. — № 9. — С. 27-28.


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.