Нивецьк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нивецьк
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Громада Дубровицька міська громада
Облікова картка с Нивецьк 
Основні дані
Засноване 1510[2]
Населення 446 (01.01.2011)[1]
Площа 0,73 км²[2]
Густота населення 624,66[2] осіб/км²
Поштовий індекс 34152[2]
Телефонний код +380 3658[2]
Географічні дані
Географічні координати 51°30′41″ пн. ш. 26°26′44″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
148[джерело?] м
Водойми річка Безіменна[джерело?]
Місцева влада
Адреса ради 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
Нивецьк. Карта розташування: Україна
Нивецьк
Нивецьк
Нивецьк. Карта розташування: Рівненська область
Нивецьк
Нивецьк
Мапа
Мапа

CMNS: Нивецьк у Вікісховищі

Ни́вецьк — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] До 2020 підпорядковувалося Нивецькій сільській раді.[2] Населення становить 446 осіб (2011).[1]

Назва[ред. | ред. код]

Польською мовою згадується як Niweck,[3] російською — як Нивецкъ.[4]

Географія[ред. | ред. код]

Площа села — 0,73 км².[2] Селом протікає річка Безіменна. Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна».[5]

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[6] Опадів 608 мм на рік.[6] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[6] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 88 мм.[6] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм.[6] Пересічна температура січня — -5,5 °C, липня — 18,6 °C.[6] Річна амплітуда температур становить 24,1 °C.[6]

Клімат Нивецька
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,5 −1,3 3,4 12,3 19,2 22,8 23,9 23,0 18,2 11,8 4,8 0,0 11,3
Середня температура, °C −5,5 −4,5 −0,3 7,4 13,6 17,4 18,6 17,5 13,2 7,8 2,3 −2,5 7,1
Середній мінімум, °C −8,5 −7,7 −3,9 2,6 8,1 12,0 13,3 12,1 8,3 3,8 −0,2 −5 2,9
Норма опадів, мм 36 30 28 41 57 88 81 64 57 44 41 41 608
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія[ред. | ред. код]

Нивецьк на мапах
Нивецьк[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Нивецьк[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Село вперше згадується 1510 року.[2] До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[4] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[7][8]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[9] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[10] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали лісничівка Нивецьк, селище Озерське та гаївки П'ята і Вервечка.[11]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[12] 10 квітня 1943 року поляки та німці напали на село Нивець, пограбували та закатували 7 осіб (один із жертв — Довжик Антон Корійович).[13] У липні 1943 року поблизу села сотня «Поштаря» (УПА) розбила банду німців та поляків (близько 20 осіб), що поверталася після грабунку села Сохи.[14] Внаслідок бою усіх грабіжників було ліквідовано, втрати серед повстанців відсутні, було здобуто легкові авто бандитів.[14] За даними українського націоналістичного підпілля у грудні 1943 року більшовицька банда пограбувала Нивецьк, жертв не було.[15] Загалом встановлено 45 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 14 загинуло, 22 було репресовано.[16]

У 1947 році села Нивецьк та Працюки разом з хутором Нивецьк підпорядковувалося Нивецькій сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[17]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[18] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][20] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,04 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 4,04 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,32 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 116 мбер, з якої: зовнішнього — 14 мбер, загальна від радіонуклідів — 102 мбер (з них Cs — 91 мбер).[21]

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[22]

Населення[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1859[23] 247
1906[4] 376 +52.2%
1921[3] 363 −3.5%
1989[24] 514 +41.6%
1993[21] 468 −8.9%
2001[25] 452 −3.4%
2011[1] 446 −1.3%
2017[26] 421 −5.6%
Динаміка населення

Станом на 1859 рік, у власницькому селі Нивецьк налічувалося 21 двір та 247 жителів (126 чоловіків і 121 жінка), з них 242 православних і 5 євреїв[23]. Станом на 1906 рік у селі було 54 двори та мешкало 376 осіб.[4]

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі та однойменному сусідньому лісництві разом налічувалося 56 будинків та 363 мешканці, з них: 180 чоловіків та 183 жінки; 246 православних та 17 юдеїв; 350 українців та 13 євреїв.[3] Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 514 осіб, з яких 259 чоловіків та 255 жінок.[24] На кінець 1993 року в селі мешкало 468 жителів, з них 123 — дітей.[21]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 452 особи.[25] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 446 осіб.[1] Густота населення — 624,66 особи/км².[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[27]

Мова Відсоток
українська 99,12 %
російська 0,66 %
румунська 0,22 %

Вікова і статева структура[ред. | ред. код]

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[28]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 57 50 107
18-39 92 57 149
40-59 57 50 107
60+ 28 55 83
Разом 234 212 446

Соціально-економічні показники[ред. | ред. код]

Працездатність (станом на 2011 рік)[29]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 446
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
103 23 117 27 220 50 113 26 106 24 219 50
Зайнятість (станом на 2011 рік)[30]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 446
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
2 1 9 5 11 6 54 28 27 14 81 42
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[31]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
338 108 176 1 4 31 11 2 2 14 47 1 - -

Політика[ред. | ред. код]

Органи влади[ред. | ред. код]

До 2020 місцеві органи влади були представлені Нивецькою сільською радою.[2]

Вибори[ред. | ред. код]

Село входить до виборчого округу № 155.[32] У селі розташована виборча дільниця № 560279.[32] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 325 осіб.[1]

Культура[ред. | ред. код]

У селі працює Нивецький сільський будинок культури на 470 місць.[33] Діє Нивецька публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 11 134 книги та яка має 6 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 456 осіб.[34]

Історичні пам'ятки[ред. | ред. код]

З п'яти повстанців, які поховані у братській могилі, відоме ім'я лише одного воїна: Паращука Івана Денисовича.[35]

Релігія[ред. | ред. код]

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада УПЦ КП ПЦУ 1 серпня 1997 60 Церква [36]
Релігійна громада ХВЄ ХВЄ 10 травня 1990 23 Молитовний будинок [36]
     — православні,      — протестантські.

У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Успіння Богородиці села Залішани Ровенського повіту,[37] а у 1840-х та другій половині XIX століття — до православної парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Залішани Домбровицької волості.[38]

Освіта[ред. | ред. код]

У селі діє Нивецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.[39] У 2011 році в ній навчалося 53 учні (із 120 розрахованих) та викладало 15 учителів.[39]

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Наявне відділення поштового зв'язку.[40]

Особистості[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. рос. Нивицкъ, 24 двори.
  2. нім. Niwitzk, 24 двори.
  3. «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[19]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. а б в г д е ж и к л м с Нивецьк // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 59. Архів оригіналу за 31 травня 2015.  (пол.)
  4. а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 203. (рос.)
  5. Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52–55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  6. а б в г д е ж Nyvetsk climate: Average Temperature, weather by month, Nyvetsk weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.  (англ.)
  7. ІАУ, 1980, с. 55.
  8. Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  9. ІАУ, 1980, с. 57.
  10. Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
  11. Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
  12. Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019. 
  13. Денищук, 2003, с. 82.
  14. а б Денищук, 2003, с. 121.
  15. Літопис УПА, 2007, с. 422-423.
  16. Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 167. — ISBN 978-966-8424-79-3.
  17. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
  18. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  19. Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  20. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  21. а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  22. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021. 
  23. а б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 649. (рос. дореф.)
  24. а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  25. а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  26. КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  27. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  28. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  29. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  30. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  31. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  32. а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  33. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  34. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
  35. На Рівненщині учням сільської школи розповіли про боротьбу Армії УНР та УПА
  36. а б Паспорт Дубровицького району, 2011.
  37. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65. Архівовано з джерела 18 червня 2018
  38. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 429.
  39. а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
  40. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.

Книги[ред. | ред. код]

  • Літопис УПА / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництво «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.
  • Олександр Денищук. Злочини польських шовіністів на Волині. Книга перша. Рівненська область. — Рівне : ППДМ, 2003. — 352 с. — ISBN 966-96174-4-8.

Офіційні дані та нормативно-правові акти[ред. | ред. код]

Мапи[ред. | ред. код]

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нивецьк