Нижньогірський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нижньогірський район
Nyzhnohirskyi rayon gerb.png Flag of Nizhnegorsky raion (Crimea).svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ: 123100000
Утворений: 1930
Населення: 50592 (на 1.08.2013)
Площа: 1212 км²
Густота: 41.9 осіб/км²
Тел. код: +380-6550
Поштові індекси: 97100—97161
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Нижньогірський
Селищні ради: 1
Сільські ради: 18
Смт: 1
Села: 58
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 97110, Автономна Республіка Крим, Ніжньогірський район, смт. Нижньогірський, вул. Леніна, 11, 2-14-66
Веб-сторінка: Нижньогірська РДА
Голова РДА: Седін Олександр Миколайович
Голова ради: Кульневич Юрій Миколайович

Нижньогі́рський райо́н (до 1944 року — Сейтлерський; рос. Нижнегорский район, крим. Seyitler rayonı) — район у північно-східній частині Криму. Населення становить 50 785 жителів(на 1.08.2012). Адміністративний центр — смт Нижньогірський.

Географія[ред.ред. код]

Він межує на півночі з Джанкойським районом, на заході з Красногвардійським районом, на півдні з Білогірським районом і на південному сході з Совєтським районом.

Площа району становить — 121,2 тис. га., у тому числі сільгоспугідь — 89,0 тис. га. (73,4 %). В адміністративному відношенні район поділяється на 18 сільських і одну селищну раду. Населених пунктів у районі — 58. Районний центр розташований у смт. Нижньогірський.

Розташування[ред.ред. код]

Природно—кліматичні умови району сприяють вирощуванню польових і плодово-ягідних культур. Нижньогірський район має сприятливе географічне розташування. Територія району розташована в степовій частині Криму і є рівниною, що примикає до озера Сиваш у західній частині району і предгірну рівнину в центральній і південній частині району.

Вигідність економіко—географічного розташування району посилюється тим, що прибережна зона озера Сиваш входить до меж району і є сприятливі умови для спорудження дитячих оздоровчих таборів і баз відпочинку з використанням лікарської грязі. Крім того територію району перетинають родючі долини річок: Біюк-Карасу, Кучук-Карасу, Салгір, Суджилка.

Природні заповідники[ред.ред. код]

На території району знаходяться державний ботанічний заповідник «Присиваський», розташований на землях Пшеничненської (356,6 га.) та Ізобільненської (647,6 га.) сільських рад і два парки—пам'ятки садово—паркового мистецтва на території Ізобільненської (8,0 га.) та Лиственської (2,5 га.) сільських рад. Є усі можливості займатися спортивно—любительським полюванням. З цією метою за сільгосппідприємствами закріплені мисливські угіддя загальною площею — 94,9 тис. га., із них 88,9 тис. га. польових і 5,4 тис. га. водно-болотних. Площа зарибнених ставків по району становить — 1131,0 га., що дає можливість займатися рибним ловом, а озеро Сиваш прекрасне місце для заготівлі мотиля.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Корисні копалини представлені: цегельними і черепичними глинами (с. Червоне), будівельними матеріалами (кар'єри на території Дрофинської, Жемчужинської сільських рад) і джерелом йодованої води в смт. Нижньогірський. Є можливість заготовлювати очерет для біопалива або як будівельний матеріал з утеплення покрівлі. Усе це потенційні майданчики для інвесторів.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Район поділяється на 1 селищну раду та 18 сільських рад, які підпорядковані Нижньогірській районній раді та об'єднують 58 населених пунктів[1].

У травні 2008 р. з обліку було зняте село Кулички.

Населення[ред.ред. код]

У районі наявне населення становить — 52,5 тис. чоловік, у тому числі в смт. Нижньогірський — 9,8 тис. чоловік, сільське населення — 42,7 тис. чоловік. Чисельність населення в працездатному віці — 33,1 тис. чоловік. Враховуючи те, що впродовж року на обліку в службі зайнятості перебуває понад 5,0 тис. чоловік не зайнятих трудовою діяльністю, в районі є вільна кваліфікована робоча сила.

Національний склад населення району за переписом 2001 р.[2]

чисельність частка, %
росіяни 28 727 50,4
українці 16 419 28,8
кримські татари 9 136 16,0
білоруси 1 009 1,8
греки 271 0,5
татари 190 0,3
узбеки 140 0,2
поляки 105 0,2
азербайджанці 95 0,2

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[3]

російська кримсько
татарська
українська грецька білоруська
НИЖНЬОГІРСЬКИЙ РАЙОН 72,7 15,2 10,5 0,4 0,3
смт НИЖНЬОГІРСЬКИЙ 81,4 9,4 8,2 0,3
ЯКИМІВСЬКА сільрада 58,9 26,2 12,5
ДРОФИНСЬКА сільрада 50,8 34,1 13,5 0,7
ОМЕЛЯНІВСЬКА сільрада 77,4 11,7 9,6 0,3
ЖЕЛЯБОВСЬКА сільрада 68,9 17,2 13,4
ЖЕМЧУЖИНСЬКА сільрада 77,5 11,8 10,2 0,2
ЗОРКІНСЬКА сільрада 65,1 22,7 11,1 0,1
ІВАНІВСЬКА сільрада 71,1 21,3 7,3 0,2
ІЗОБІЛЬНЕНСЬКА сільрада 80,5 8,2 10,7
КІСТОЧКІВСЬКА сільрада 82,7 8,0 7,9 0,9
ЛИСТВИННСЬКА сільрада 94,6 0,1 5,1 0,2
МИТРОФАНІВСЬКА сільрада 68,2 23,2 7,2 0,3
МИХАЙЛІВСЬКА сільрада 85,4 0,2 14,4 0,1
НОВОГРИГОРІВСЬКА сільрада 76,6 11,4 10,2 0,2
ОХОТСЬКА сільрада 68,8 15,3 14,5 0,9
ПШЕНИЧНЕНСЬКА сільрада 79,8 7,9 11,8
САДОВА сільрада 58,5 23,7 8,9 5,8 0,4
УВАРІВСЬКА сільрада 64,8 23,8 9,7 1,0
ЧКАЛОВСЬКА сільрада 64,1 17,4 15,9 0,2

Промисловість[ред.ред. код]

Історично склалося так, що Нижньогір'я було відоме своїми садами, а води, що прийшли з Північно—Кримського і Азовського рисового каналів дозволили в районі зайнятися виробництвом рису. У рисовій системі району на 95 % площ подача води здійснюється самопливно, що значно знижує витрати на виробництво рису на відміну від машинної. У найрозвиненіші роки, в районі сади займали — 8,7 тис. га., виноградники — 1,1 тис. га., рис — 4,1 тис. га. У порівнянні з ними в 2006 році, площі вирощування зменшилися: рису вдвічі, садів утричі, виноградників у 2,6 рази. Для відновлення минулого виробництва потрібні інвестиції.

Позитивним моментом є те, що в районі є підприємство ТОВ «Плодопитомник», яке займається вирощуванням плодових саджанців. За повного використання своїх виробничих можливостей воно може виробляти понад 1,5 млн саджанців на рік.

У районі є природні рекреаційні—курортні ресурси: теплі, цілющі води озера Сиваш, виробництво екологічно чистих продуктів харчування, крім того в районі немає великих промислових підприємств, що забруднюють атмосферу.

Великими промисловими підприємствами району є: ВАТ «Нижньогірський комбікормовий завод», Нижньогірський елеватор, хлібокомбінат, ТОВ «ВВВ Скеля» (виробництво плодоовочевих консервів).

Упродовж ряду років на території району ведеться робота із розробки і впровадження біоенергетичних установок із переробки стоків тваринницьких ферм і харчової промисловості. В результаті переробки виходить високомініралізовані залишки, які використовуються в якості добрив і біогаз метан.

В умовах економічних труднощів, що склалися, в сільськогосподарському секторі є необхідність в повномасштабному відновленні робіт із створення енергозберігаючих технологій у сільськогосподарському виробництві із створенням єдиного науково—технічного центру, завдання якого — розробка і випробування енергозберігаючих технологій і застосування їх на сільськогосподарських об'єктах України.

ВАТ «Нижньогірський комбікормовий завод» після певної реконструкції може виробляти біодизпаливо з рапсу. Усе устаткування підприємства може використовуватися для прийому, зберігання і переробки насіння рапсу до отримання рапсової олії. Щоб завершити цикл із виробництва біодизпалива необхідно встановити устаткування із розгону рапсової олії на фракції.

Транспорт та інфраструктура[ред.ред. код]

Селище є транспортним вузлом, що об'єднує залізничний і автомобільний транспорт. Залізнична станція має три шляхи, три навантажувально—вивантажувальних тупика і п'ять залізничних під'їзних колій.

Селище Нижньогірський розташоване на автошляхах республіканського значення: ДжанкойФеодосія (автошлях E97, із яким збігається М17) і БілогірськНижньогірський (автошлях Т 0112), а також слугує початковим пунктом для низки доріг республіканського і районного значення. Усі населені пункти району пов'язані між собою дорогами з твердим покриттям. Загальна протяжність доріг становить — 297 км, у тому числі державного призначення — 52,8 км, місцевого призначення — 244,2 км. Найвіддаленіші населені пункти від районного центру розташовані на відстані 30-35 км, транспортна доступність становить — 30-40 хвилин. Відстань від районного центру до міста Сімферополь — 91 км.

Селище Нижньогірське повністю газифіковане. У перспективі увесь район буде газифікований. У районі розвинена телекомунікаційна система, до неї входить вузол зв'язку, який забезпечує стаціонарний телефонний зв'язок, встановлені системи мобільного зв'язку, є кабельне телебачення (у смт. Нижньогірський) і вихід в Інтернет.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У Нижньогірському районі функціонують: 24 загальноосвітніх установи; 17 дитячих садків; центр дитячої і юнацької творчості; ЦРЛ на 286 ліжок; поліклініка на 468 відвідувань на зміну; 32 ФАПи; 7 сільських лікарських амбулаторій; 28 установ клубного типу; 40 бібліотек; дитяча музична школа; історико—краєзнавчий музей; 25 спортивних залів; 9 гімнастичних містечок; 11 тирів; 5 стадіонів; 2 дитячо—юнацькі спортивні школи.

Пам'ятки[ред.ред. код]

У Нижньогірського району Криму нараховується 28 пам'яток історії, всі — місцевого значення.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]