Нижні країни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Історія Нижніх країн
Австразія Фризьке королівство
Імперія Каролінгів
пр 800–843
  Arms of Flanders.svg
Графство Фландрія
9 століття – 1384
Герцогство Лотарінгія,
пізніше Нижня Лотарінгія 855–954–977
Льєзьке єпископство
+
Князівство Ставло-Мальмеді
+
Gules a fess argent.svg
Герцогство Бульйонське

10 століття
– 1795
Інші феодальні держави Arms of Luxembourg.svg
Графство Люксембурзьке
963–1384
10 –14 століття
Blason fr Bourgogne.svg
Бургундські Нідерланди
Герцогство Люксембурзьке
1384–1443
1384–1482
 

Flag - Low Countries - XVth Century.png
Габсбурзькі Нідерланди
1482–1795
(Сімнадцять провінцій, Бургундське коло)

Іспанські Нідерланди
1549–1713
  Prinsenvlag.svg
Республіка Об'єднаних провінцій
1581–1795
Flag of Austrian Low Countries.svg
Австрійські Нідерланди
1713–95
LuikVlag.svg
Льєзька революція
1789–92
Flag of the Brabantine Revolution.svg
Бельгійські сполучені штати 1790
   

Flag of France.svg
Французька республіка
1795–1804

Французька імперія
1804–15
Flag of the Batavian Republic.gif
Батавська республіка
1795–1806
Flag of the Netherlands.svg
Королівство Голландія
1806–10
 
  Flag of the Netherlands.svg
Сполучене Королівство Нідерландів, Нідерланди
з 1815
Flag of Belgium.svg
Бельгія
з 1830
Flag of Luxembourg.svg
Люксембург
з 1839
 
Нижні країни. Світлина з космосу.

Нижні країни (нід. De Lage Landen) — історичні землі в дельтах Рейну, Шельди та Маасу, які охоплювали територію сучасних Нідерландів, Бельгії, Люксембургу і, частково, Франції та Німеччини. Термін здебільшого застосовується щодо історії пізнього Середньовіччя і початкового періоду нової історії, коли формувалися централізовані держави, а влада належала спадковій знаті.

Після розпаду Серединного королівства у його північній частині утворилася Нижня Лотарингія. Коли ця держава припинила існування, регіон потрапив пів владу могутніх сусідів. Його перейменували у Бургундські Нідерланди, а потім у Габсбурзькі Нідерланди. Область називали також до 1581 Сімнадцяттю провінціями. Пізніше її південна частина отримала назви Іспанських Нідерландів та Австрійських Нідерландів. У північній частині регіону утворилася Нідерландська республіка. Два рази землі регіону об'єднувалися в єдину державу: Сімнадцять провінцій у 16 ст. та Сполучене Королівство Нідерланди у 19 ст.

Щодо сучасних держав Бенілюксу термін Нижні країни не вживається, оскільки історичний регіон дещо ширший.

У 11 ст. на території регіону почали швидко зростати міста, й він став поряд із північною Італією областю з найвищою густотою населення в Європі.

Незважаючи на різноманітність регіону, йому були притаманні спільні риси. Держави регіону мали вихід до моря, і таким чином до торгівлі та риболовства. Більшість населення розмовляло середньовіковими діалектами нідерландської мови, хоча в деяких його частинах переважала французька або валлонська мова.

Характерною особливістю була слабка, ледь не номінальна залежність від феодалів. Містами управляли цехи та міські ради, а їхні відносини з королями і герцогами регулювалися строгими кодексами прав, які детально описували, що може й чого не може вимагати правитель.

Весь регіон був одним із найрозвинутіших в економічному сенсі в Європі поряд із італійськими містами державами Венецією та Генуєю. Його сила опиралася на торгівлю й виробництво, а тому в регіоні створювалися найсприятливіші умови для вільного потоку товарів[1].

Виноски[ред.ред. код]

  1. Фернан Бродель. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV - XVIII ст. / Пер. з фр. Г.Філіпчук. - К.: Основи, 1997. ISBN 966-500-215-5


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.