Нище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нище
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Зборівська міська громада
Код КАТОТТГ UA61040170340025506
Основні дані
Засноване 1532
Населення 202
Територія 1,7 км²
Густота населення 118.82 осіб/км²
Поштовий індекс 47224
Телефонний код +380 3540
Географічні дані
Географічні координати 49°48′20″ пн. ш. 25°06′59″ сх. д. / 49.80556° пн. ш. 25.11639° сх. д. / 49.80556; 25.11639Координати: 49°48′20″ пн. ш. 25°06′59″ сх. д. / 49.80556° пн. ш. 25.11639° сх. д. / 49.80556; 25.11639
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
24 км
Місцева влада
Адреса ради 47201, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м. Зборів, вул. Хмельницького Б, буд 24
Карта
Нище. Карта розташування: Україна
Нище
Нище
Нище. Карта розташування: Тернопільська область
Нище
Нище
Мапа
Мапа

CMNS: Нище у Вікісховищі

Ни́ще — село в Україні, у Зборівській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади.[1]

Населення — 193 особи (2002).

Саме тут бере початок річка Серет, яка тече через усю Тернопільську область, і впадає у Дністер.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.

Перша писемна згадка про село відноситься до 1532 року, коли його землі належали до польських землевласників Золочівського ключа.[2]

У 1565 році Нище займало 2,5 лани землі, у селі була корчма та священник.[3]

Існує легенда, що це село було засноване після нападу татар, котрі знищили вщент поселення на горі Хомець, де досі стоїть хрест на тому місці де колись стояла церква. Люди зійшли в долину і сказали тут будемо будуватись заново. А так як село були нижчим по горизонту, то назвали його Нище. Навкруги села широкі і густі ліси, у котрих під час визвольної війни відпочивав Богдан Хмельницький зі своїм військом перед однією з битв з поляками.[джерело?]

У 1909 році в селі збудовано велику муровану церкву Івана Хрестителя. Під час Першою світової війни церква була сильно пошкоджена. Після війни її відбудували і закупили нові дзвони.[2]

В УГА служили жителі села О. Олійник, М. Стахів, Г. Ільків, К. Курдибан, І. Гарасимів.[2]

У 1939 році було 260 дворів та 1300 жителів.

Під час наступу Червоної армії в 1944 році тут проходив так званий «Ковтівський коридор». Село було зруйноване на 50%. За німців і радянського панування в Нищу активно діяла ОУН. На хуторі Дерев'янки знаходилась законспірована головна станиця спецзв'язку К-В (Карпати — Волинь). Станиця здійснювала зв'язок команди УПА та підпілля ОУН. Провідником її був Іван Питльований («Плугатар») із села Заруддя. Зв'язковою в селі була Маланка Курдибан, станичними — Микола Берегуля, Іван Питльований (родом з села Колтів на Золочівщині).[2]

Однокласова школа заснована у 1880 році, в 1929 стала чотирикласова, в 1944 — семирічна. Зараз школи в селі немає.

До Другої світової війни діяли «Просвіта», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.

За радянської влади в селі організували колгосп ім. Димитрова, який в 1970 році приєднали до колгоспу «Мир», центральна садиба була в селі Вовчківці.[2]

Станом на 2007 рік у селі 158 дворів (114 заселених, 44 незаселених) та 211 жителів.[2]

Після ліквідації Зборівського району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[4].

Релігія[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • На місці загибелі 28-ми вояків УПА насипано символічну могилу Борцям за волю України.
  • Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення Джерела в селі Нище.
  • Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Куртина вікових дубів».
  • Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Нищенські липи».
  • На цвинтарі біля церкви поруч з родиною рідної сестри Ольги Пелехатої похований лікар-офіцер австрійського флоту Орест Зарицький (фундаментальне дослідження про його життя залишив відомий дослідник українського флоту Леонід Кирилаш).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Ігор Олійник — український лісівник, науковець, громадський діяч, доктор сільськогосподарських наук, відмінник освіти України[5];
  • Матвій Стахів — український журналіст, правник, науковець, публіцист, громадський діяч, доктор філософії;
  • Євген Савчук — український співак, народний артист України.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. а б в г д е Бігус, М. Б. (2008). Зборівщина: історія і сьогодення. Тернопіль: Воля. с. 348—350.
  3. Смерека, Б. В (2016). Золочівський комплекс у Львівської землі Руського воєводства: власники, територія і населення в XVI ст. (за даними фіскальних джерел) (PDF). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Зілінко І., Зілінко О. Олійник Ігор Ярославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 424. — ISBN 978-966-528-318-8.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]