Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нобелівська премія з фізіології та медицини (швед. Nobelpriset i fysiologi eller medicin) — вища нагорода за наукові досягнення в області фізіології та медицини, щорічно присуджується Шведською королівською академією наук в Стокгольмі.
Премія є однією з п'яти заснованих відповідно до заповіту шведського хіміка Альфреда Нобеля (пом. в 1896 році) від 1895 року, що присуджуються за видатні досягнення в хімії, фізиці, літературі, фізіології та медицини та за внесок у встановлення миру.[1]
Перша Нобелівська премія з фізіології та медицини була присуджена Емілю фон Берінгу «за працю з сироваткової терапії, головним чином за її застосування при лікуванні дифтерії, що відкрило нові шляхи у медичній науці й дало у руки лікарів переможну зброю проти хвороб та смерті». Кожен лауреат отримує медаль, диплом та грошову винагороду, сума якої змінюється протягом років.[2] Нагорода присуджуються в Стокгольмі на щорічній церемонії 10 грудня — в річницю смерті Нобеля.[3]
Лауреати [ред.]
-
Примітки [ред.]
|
Лауреати Нобелівської премії з фізіології та медицини
|
|
| 1901—1925 |
|
|
| 1926–1950 |
|
|
| 1951–1975 |
|
|
| 1976–2000 |
|
|
| 2001–2025 |
|
|
|
|
|
| Премії |
|
|
| Лауреати |
|
за напрямом
|
|
|
|
за критеріями
|
|
|
|
| Організації |
|
|