Нобелівська премія миру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нобелівська премія миру (Скандинавськими мовами: Nobels fredspris) — одна з п'яти Нобелівських премій, що була заповідана шведським індустріалістом та винахідником Альфредом Нобелем.

Відповідно до волі Нобеля, Премія Миру повинна присуджуватись тому, хто:

Ліві лапки ... зробить найбільший, або найкращий внесок в дружні стосунки між націями; в скасування, або скорочення армій, що існують, та в проведення, або агітацію мирних з'їздів[1] Праві лапки

Заповіт Альфреда Нобеля також велів, щоб премія присуджувалась комітетом з п'яти чоловік, що має обиратись норвезьким парламентом.

Досі не зрозуміло, чому Нобель обрав місцем присудження премії саме Норвегію, що була в унії зі Швецією на час смерті Нобеля. Норвезький Нобелівський комітет вдався до припущення, що Нобель міг вважати Норвегію придатнішою країною для вручення премії, оскільки вона історично не мала таких військових традицій як Швеція.

Номінація[ред.ред. код]

Інститут Нобеля в Осло, Норвегія.

Щороку Норвезький Нобелівський комітет запрошує конкретних кваліфікованих людей для представлення номінацій на Нобелівську премію миру. Статут Фундації Нобеля визначає осіб, що мають право висувати номінації на Нобелівську премію миру. Це:

  1. діючі й колишні члени норвезького Нобелівського комітету, а також радники, призначені Нобелівським інститутом;
  2. члени національних парламентів й урядів різних країн, а також члени Міжпарламентського союзу;
  3. члени Міжнародного арбітражного суду в Гаазі;
  4. члени комісії постійного міжнародного бюро з питань миру;
  5. члени й асоційовані члени Детройського міжнародного інституту;
  6. професори університетів в області політичних наук, юриспруденції, історії та філософії
  7. лауреати Нобелівських премій миру.

Номінації зазвичай повинні бути подані до 1 лютого року присудження. Номінації, що присуджуються членами Комітету можуть подаватись і після цього останнього терміну, але не пізніше ніж до першого зібрання Комітету.

Далай-лама XIV та Десмонд Туту, Лауреати Нобелівської Премії миру

У 2009 році було зібрано рекордних 209 номінацій. Статут Нобеля не дозволяє розповсюдження інформації щодо номінацій, припущень та розслідувань стосовно присудженя Премії щонайменше 50 років після того, як Премію було присуджено. За цей час багато осіб стали відомими як «Номінанти на Нобелівську Премію миру», але ці тверження не мають ніякого офіційного підтверження. Щоправда Номінанти з 1901 по 1956 роки були опубліковані. Коли їх опублікували, стало відомо, що Адольф Гітлер був номінований в 1939 році Еріком Брандтом, членом Шведського Парламенту. Брандт ніяк не наполягав на серйозному розгляді своєї номінації, та подав її в протест на номінацію Невілла Чемберлена. Брендт відмовився від номінації через кілька днів. Інші непопулярні номінанти включали Йосипа Сталіна та Беніто Муссоліні. Щоправда, оскільки для номінації достатньо подання лише однієї особи, номінації не завжди представляють думку Нобелівського Комітету.

Вручення премії[ред.ред. код]

Голова Норвезького Нобелівського Комітету вручає Нобельську премію миру в присутності Короля Норвегії 10 грудня щороку (річниця смерті Нобеля). Премія миру — єдина Нобельська премія, що вручається не в Стокгольмі. Нобелівський лауреат одержує диплом, медаль, та документ, що затверджує розмір премії. Церемонія вручення Нобелівської премії миру проводиться в будинку мерії Осло. На наступний день проводиться концерт, що транслюється на більш ніж 450 мільйонів домоволодінь у більш ніж 150 країнах світу. Концерт отримав всесвітню славу, в ньому беруть участь видатні гості та виконавці.

Список лауреатів[ред.ред. код]

Премія присуджувалася із 1901 року. Першими лауреатами були Жан Анрі Дюнан та Фредерік Пассі. Не присуджувалася Нобелівська премія миру у 19141916, 1918, 19231924, 1928, 1932, 19391943, 19551956, 19661967 та 1972 роках

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Витримки з волі Альфреда нобеля». Nobel Foundation. Процитовано 2008-03-31.