Нобілітет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нобілітет (від лат. Nobilitas — знать) — у давньоримській республіці, правляча верства держави, яка складалась з патриціїв і багатих плебеїв.

Нобілітет прийшов на зміну родової знаті — патриціїв. До початку III століття до н. е. у нобілітету опинилася вся повнота державної влади. Представниками нобілітету займали вищі посади в республіці і сенаті. Основу могутності нобілітету становили його багатства, джерелом яких були земельна власність, експлуатація рабів та провінцій.

Повстання плебеїв, що тривали до 287 року до н. е. і які закінчилися частково, спочатку з прийняттям Lex Ogulnia (що дозволив доступ плебеїв до найважливіших священницьких посад починаючи 300 р. до н. е.), та зовсім з прийняттям Lex Hortensia у 287 році до н. е. і який остаточно зрівняв права плебеїв з правами патриціїв. Після того патриції і багаті плебеї однаково отримали доступ до найвищих посад Римської республіки та утворили Нобілітет.

У пізніші часи Римської республіки Нобілітет знову ділиться в основному на дві більші групи Оптимати та Популяри.

Джерела[ред.ред. код]

  • Ridley, R. T. "The Genesis of a Turning-Point: Gelzer's Nobilität." Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte 35.4 (1986) 474-502.


Historia Romae Це незавершена стаття про Стародавній Рим.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.