Нова Одеса
| Нова Одеса | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
  |
|||||
| Нова Одеса на карті України | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон | Миколаївська область | ||||
| Район/міськрада | Новоодеський район | ||||
| Рада | Новоодеська міська рада | ||||
| Код КОАТУУ | 4824810100 | ||||
| Засноване | 1776 | ||||
| Статус міста | з 1976 року | ||||
| Населення | ▼12410 (01.01.2011)[1] | ||||
| Площа | 20.65 км² | ||||
| Густота населення | 601 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 56600—608 | ||||
| Телефонний код | +380-5167 | ||||
| Координати | 47°17′38″ пн. ш. 31°47′20″ сх. д. / 47.29389° пн. ш. 31.78889° сх. д.Координати: 47°17′38″ пн. ш. 31°47′20″ сх. д. / 47.29389° пн. ш. 31.78889° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 15 м | ||||
| Водойма | р. Південний Буг, Гнилий Єланець, Нірша | ||||
| День міста | остання неділя вересня | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Баловне | ||||
| До станції | 25 км | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - залізницею | 26 км | ||||
| - автошляхами | 41,1 км | ||||
| До Києва | |||||
| - автошляхами | 440 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 56600, Миколаївська область, м. Нова Одеса, вул. Леніна,208 | ||||
| Веб-сторінка | Новоодеська міськрада | ||||
| Міський голова | Поляков Олександр Петрович | ||||
Нова́ Оде́са — місто в Миколаївської області України, адміністративний центр Новоодеського району. Відстань до облцентру становить близько 41 км і проходить автошляхом Р06.
Над річками Південний Буг, Гнилий Єланець та Нірша.
Зміст |
Історія [ред.]
Федорівкою село було названо за ім'ям першого осадчого — запорізького козака Федора.
До 1739 року називалося Олексіївське. Тут було оселено російських старовірів. Князь Мініх залишив опис села, під час свого походу на Туреччину у 1737 р. Російські війська зупинилися табором на місці сучасного села Троїцьке, а на місці села Нова Одеса на карті Мініха було позначено досить велике село російських старовірів, в якому вже існувало дві церкви. Тоді основним заняттям жителів цього краю було землеробство (особливо розведення коней, великої рогатої худоби та овець), рибалка у річках, полювання на бобрів й степових тварин.
У 1739–1832 роках село офіційно називалося Федорівка.
Після російсько-турецької війні 1768-74 років тут оселяються запорожці й арнаути. За переписом 1787 року у Федорівці цього часу було 56 поселенських дворів 166 осіб чоловічої статі. Поселення Федорівка, Новопетрівське, Кашперівка, Гур'ївка і інші села вниз по Південному Бугу позначенні як села вербованого козацького війська. Федорівкою село було названо за ім'ям першого осадчого — запорізького козака Федіра.
У 1785 році організується Бузький єгерський корпус, командуючим якого було призначено М. І. Кутузова, у складі якого був і Бузький козачий полк. Після війни 1796 року козаки поселяються по селах і 1797 розформовуються.
1803 року Бузьке козацтво поновлюється. 1817 року козацький стан ліквідовується і вводиться стан військового поселення, що був одним з найгірких періодів Федорівки. Село Федорівка разом з селами Троїцьке, Кашперівкою, Новопетрівське, Себине, Гур'ївкою, Баловним та Матвіївкою входили до складу 2-ого Бузького уланського полку.
1829 року полкам Бузької уланської дивізії було надані назви: Ольвіопольский, Вознесенський, Одеський та Бузький.
1832 року Федорівка була штабом полку 4-ї уланської дивізії, тому імператор наказав перейменувати її на Нову Одесу.
У 1859 році ліквідовані військові поселення, в 1860 році Нова Одеса була визначена містечком. Всі поселенці були наділені землею по 2 десятини на душу.
У 1879 році у Новій Одесі була побудована двокласна земська школа на 25 учнів для багатіїв й чиновників.
Влітку 1905 року селяни захоплюють сінокоси, випаси, косять панські хліба; у листопаді — грудні 1905 року селяни нападають на поміщицькі садиби, розбирають худобу, зерно, ламають панські будинки. Для придушення повстань, вже в грудні 1905 року в Новій Одесі і Кашперівки розміщується 200 козаків. Багатьох учасників було січено нагаями, арештовано і вислано в Сибір.
В боях під Березівкою у березні 1919 року відмітився бронепоїзд «Смерть Директорії» на якому було багато більшовиків-новоодеситів, яким командував новоодесит, колишній матрос К. А. Чеклов.
В серпні 1920 року електричною секцією Губ раднаргоспу було побудовано в селі першу електростанцію на 22 кВт.
У листопаді 1920 р. прибув агітпароплав «Селянин», що привіз верстати та різне обладнання для майстерні по ремонту сільськогосподарського обладнання.
В травні 1929 р. в селі організовується кущ комбінат, що забезпечує колгоспи живим тяглом, тракторами, с/г реманентом, сортовим насінням, племінною худобою. В 1930 р. кущ-комбінат було реорганізовано в машинно-тракторну станцію. В 20-х роках для дітей було відкрито 4 початкових, а з 1927 р. і семирічна школи. Обладнано театр, клуб, кінематограф та створено першу в районі бібліотеку. Великою подією в культурному житті села було встановлення в 1926 р. перших радіоточок. З перших же днів Рад Влади в селі організовується лікарня на 20 лікарняних ліжок.
8 листопада 1939 року було побудовано красиву двоповерхову середню школу, перебудовується приміщення МТМ, будинок сільської науки, розширюється приміщення районної лікарні.
Протягом 1963 і 1964 років в селищі побудовано 6 двоповерхових житлових будинків на 50 квартир, водопровід, тротуари. В 1959 р. введено в дію кінотеатр на 450 місць т. і.
1923 року організований Новоодеський район.
Персоналії [ред.]
- Мошинський Вацлав Сигізмундович — український режисер.
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
|
||||||||
|
|||||||||||
|
||||||||||
|
||||||||
|
||||||||||||||||
