Нова антиква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нова́ анти́ква — третя модифікація антикви. Виникає у зв'язку із розповсюдженням і популярністю гравюри на міді в другій половині XVIII століття.

Цей шрифт повністю намальований, і зв'язок з рукописною технікою пера зовсім не відчувається. Натиски округлих форм не мають нахилу. Сполучні риски дуже тонкі і складають сильний контраст з основними штрихами. Зарубки у вигляді тонких ліній не мають округлень.

Серед найкращих творців друкарських шрифтів типу нової антикви слід в першу чергу відзначити італійця Джамбаттісту Бодоні (1740—1813), що його називали королем друкарів і друкарем королів, а також Фірмена Дідо (1764—1836) — Франція і Юстуса Вальбаума (1768—1839) — Німеччина. У XIX столітті для рекламних цілей створено грубі (жирні) шрифти цього типу з особливо сильним контрастом.