Нова кора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нова́ кора́ (синоніми: неоко́ртекс, і́зокортекс, лат. neocortex) — нові області кори головного мозку, які у нижчих ссавців тільки намічені, а у людини становлять основну частину кори. Нова кора розташовується у верхньому шарі півкуль мозку, має товщину 2-4 міліметра і відповідає за вищі нервові функції — сенсорне сприйняття, виконання моторних команд, усвідомлене мислення, а у людей і за мову.

Анатомія[ред.ред. код]

Неокортекс містить два основних типи нейронів: пірамідальні нейрони (~ 80% нейронів неокортексу) і вставні нейрони (~ 20% нейронів неокортексу).

Структура нової кори відносно однорідна (звідси альтернативна назва: «ізокортекс»). У людини вона налічує шість горизонтальних шарів нейронів, які відрізняються за типом і характером зв'язків. Вертикально нейрони об'єднані у так звані колонки кортекса. У дельфінів нова кора налічує 3 горизонтальних шари нейронів.

Принцип роботи[ред.ред. код]

Принципово нова теорія алгоритмів роботи неокортекса була розроблена Джефом Хокінсом в Менло Парку, Каліфорнія, США, в самому серці Силіконової Долини. Теорія ієрархічної тимчасової пам'яті була реалізована програмно у вигляді комп'ютерного алгоритму, який доступний для використання в рамках ліцензії на сайті numenta.com.

  • Один і той же алгоритм обробляє всі органи чуття.
  • У функції нейрона закладена пам'ять у часі, щось на зразок причинно-наслідкових зв'язків, які ієрархічно складаються у все більші і більші об'єкти, шляхом поєднання дрібніших.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]