Новгород-Сіверський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Новгород-Сіверський
Novgorod-Siverskyj.jpg
Герб Новгорода-Сіверського
Головну площу міста прикрашає комплекс Торгових рядів XIX століття, травень 2010 року
Головну площу міста прикрашає комплекс Торгових рядів XIX століття, травень 2010 року
Новгород-Сіверський на мапі України
Новгород-Сіверський на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Чернігівська область
Район/міськрада Новгород-Сіверська міська рада
Код КОАТУУ 7423610100
Засноване 10 століття, перша писемна згадка — 1044
Магдебурзьке право 1620
Населення 14025 (01.01.2011)[1]
Площа 11,81 км²
Поштові індекси 16000-16004
Телефонний код +380-4658
Координати 52°00′31″ пн. ш. 33°16′25″ сх. д. / 52.00861° пн. ш. 33.27361° сх. д. / 52.00861; 33.27361Координати: 52°00′31″ пн. ш. 33°16′25″ сх. д. / 52.00861° пн. ш. 33.27361° сх. д. / 52.00861; 33.27361
Водойма р. Десна
День міста 16 вересня[2]
Відстань
Найближча залізнична станція Новгород-Сіверський
До обл./респ. центру
 - автошляхами 176 км
Міська влада
Адреса 16000, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, м. Новгород-Сіверський, вул. К. Маркса, 2
Міський голова Пунтус Сергій Вікторович

Но́вгород-Сі́верський — місто обласного значення в Чернігівській області, центр Новгород-Сіверського району. Розташоване на річці Десна. Є одним із найпівнічніших міст України. Населення на 1 грудня 2010 року становило 14 025 мешканців.

Географія[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

Новгород-Сіверський розкинувся на північному сході Чернігівської області на мальовничих берегах Десни.

Відстань до обласного центру — 171 км.

Координати міста: 52°00'31" пн. ш. 33°16'25" сх. д.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірно континентальний. Середньорічна температура повітря становить 6,7 °C, найнижча вона у січні (мінус 7,1 °C), найвища — в липні (18,7 °C). У середньому за рік у Новгород-Сіверському випадає 599 мм атмосферних опадів, найменше — у березні та жовтні, найбільше — у червні та липні. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79%, найменша вона у травні (69%), найбільша — у грудні (89%). Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні. Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,3 м/с, у липні — 3,2 м/с.[3]

Назва[ред.ред. код]

Назва міста дійшла до нас у первісному вигляді і походить вона від укріплення Новий Городок, що виникло на старому городищі сіверян.

Історія[ред.ред. код]

Див. також: Сіверське князівство, Новгород-Сіверська стоянка

Починаючи із шостого століття нашої ери, територію Новгорода-Сіверського стали заселяти східнослов'янські племена сіверян.

Перша письмова згадка про Новгород-Сіверський міститься в «Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям», датованому 10781079 роками. Але ще раніше, 988 роком, у «Повісті минулих літ» позначено, що інший великий київський князь Володимир, хреститель Київської Русі, наказав будувати міста «на Десні, на Острі і на Рубежі, на Сулі і на Стугні», щоб поставити надійний заслін постійним набігам кочівників. На місці колишнього сіверянського городища, на найвищому і найкрутішому пагорбі придеснянських схилів невідомі будівничі звели укріплення. Невдовзі тут уже височіли стіни і вежі міста-фортеці.

Петропавлівська церква Спаського монастиря

У 1097 році, згідно з рішенням з'їзду князів у Любечі, Новгород-Сіверський стає стольним градом удільного князівства сина київського князя Святослава Ярославовича Олега Святославовича і за часи існування князівства досяг вершини свого розквіту, розвиваючи залізоробне, ковальське, гончарне, деревообробне та ювелірне мистецтва.

У 1239 році навала монголо-татарських орд Батия практично стерла з лиця землі Новгород-Сіверський. Знекровлений і запустілий Сіверський край у 1355 році був звільнений Ольгердом від влади Золотої Орди. Новгород-Сіверський уділ великий князь Литовський Ольгерд передав своєму синові Корибуту-Дмитру. Протягом перебування в складі Великого князівства Литовського і Руського землі Сіверського князівства кілька разів змінювали господаря (див. статтю «Сіверське князівство»).

У 1450-х роках Великий князь Литовський Казимир надає новгород-сіверську землю «для годування» князю-московиту Шемячичу Івану Дмировичу, який попросив політичного притулку в Литві, тому що ворогував із великим князем Московським Іваном III. 1500 року князь Новгород-Сіверський Василій Іванович Шемячич вчинивши державну зраду переходить на державну службу до московського князя Івана III, що спровокувало чергову Московсько-Литовську війну. В квітні 1500 року Новгород-Сіверський було окуповано московськими військами.

Лише в 1618 році, згідно з Деулінським перемир'ям, Чернігово — Сіверські землі повернуто Речі Посполитій, а Новгород-Сіверський став центром повіту Чернігівського воєводства. У 1620 р. першим серед міст Чернігівщини отримав магдебурзьке право. Герб наданий в 1620 р. королем Сигізмундом III. В зеленому полі зображувалась міська стіна з баштою, а з боків — золоті спис і шабля. Герб символізує серйозний опір жителів міста військам Лжедмитрія, вчинений восени 1604 р.

Після визвольної війни 1648–1654 років місто увійшло до складу новоствореної держави — Гетьманщини. З 1649 року Новгород-Сіверський — сотенне місто Ніжинського, а з 1663 року — Стародубського полків, він перетворюється в значний культурний центр. Того часу в Спасо — Преображенському монастирі було створено слов"яно — латинську школу, працювала перша на Лівобережній Україні друкарня, заснована відомим церковним діячем і просвітителем того часу, настоятелем монастиря Лазарем Барановичем, яка видавала книги церковного і світського змісту, серед яких був і «Буквар».

1667 року за умовами Андрусівського перемир'я увійшов до складу Московського царства.

У 17811796 роках Новгород-Сіверський був центром Новгород-Сіверського намісництва Російської імперії, що включало 11 повітів і дві колишні столиці Гетьманської України — Батурин і Глухів. У 1796 році Новгород-Сіверський набув статусу повітового центру Малоросійської, а з 1802 року — Чернігівської губернії.

XVII–XVIII століття виявилися сприятливими для розвитку Новгород-Сіверського. Він розширюється, розбудовується та зводяться: величний Успенський собор, ансамбль Спасо — Преображенського монастиря, оригінальний витвір українського дерев"яного зодчества — церква святого Миколи-Чудотворця, Тріумфальна арка, що споруджена перед приїздом імператриці Катерини II до Новгорода-Сіверського.[4]

Серія адміністративних реорганізацій, що відбулися після Жовтневого перевороту в 1917 році, торкнулося і міста князя Ігоря. У 1923 році воно стало центром району та округу, через два роки увійшло до складу Глухівського, а в 1930 році — Конотопського округів. У 1932 році Новгород-Сіверський стає районним центром новоутвореної Чернігівської області.

Про історію міста український письменник Володимир Малик написав історичні романи «Черлені щити» та «Князь Ігор», де описано похід князя Новгород-Сіверського Ігоря на половців у 1185 році.

11 березня 2014 року місто Новгород-Сіверський віднесене до категорії міст обласного значення.[5]

Гончарні клейма[ред.ред. код]

Освіта і культура[ред.ред. код]

Міська бібліотека для дорослих

У 1675 році у Новгороді-Сіверському в Спасо-Преображенському чоловічому монастирі відомим просвітителем Лазарем Барановичем була відкрита перша на Лівобережжі друкарня, яку пізніше перенесли до Чернігова.[6]

Ліквідація гетьманської влади в Україні російським урядом призвела до створення українською козацькою шляхтою низки таємних товариств, метою яких було відродження незалежності України. Тоді на Північній Україні гурток створений у Новгород-Сіверському став головним осередком патріотів своєї Батьківщини.[7]

У 1804 у місті було відкрито Новгород-Сіверську гімназію.

1989 року у місті — відкриття державного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім».[8]

Зараз у місті працює: Новгород-Сіверська гімназія № 1 імені Б.Майстренка, Новгород-Сіверська ЗОШ I–III ст. № 2 та медичне училище.[9]

Готелі[ред.ред. код]

Місто має 3 готелі — новий сучасний «Слов'янський» (вул. Луначарського, 2), збудований ще понад 100 років назад і новий на залізничному вокзалі.

Люди[ред.ред. код]

Див. також: Категорія:Персоналії:Новгород-Сіверський

Історичні особи.

У місті народився Лазар Баранович, український церковний, політичний та літературний діяч другої половини 17 століття, архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський.

У Новгороді-Сіверському жила і вчилась Раїса Петрівна Іванченко — автор багатьох історичних романів, письменник, професор історії.

Випускниками Новгород-Сіверської гімназії, були перший ректор Київського університету Михайло Максимович, основоположник вітчизняної педагогіки Костянтин Ушинський, вчений і громадський діяч Пантелеймон Куліш та багато інших.[10]

Тут народився Зіновій Давидов, підприємець, «батько всіх сигар», власник фірми «Davidoff».[11]

Сучасники:

  • Колошин Анатолій Іванович (1941, Новгород-Сіверський) — український майстер-різьбяр, заслужений майстер народної творчості України

Уродженці міста[ред.ред. код]

  • Якименко Олександр Іванович. — (*06.10.1936, м. Новгород-Сіверський Чернігівської області) — телеоператор. Один з фундаторів телебачення на Буковині. Член Національної спілки журналістів України. Закінчив фізико-математичний факультет Чернівецького держуніверситету (1959). З 1962 р. безперервно працює телеоператором Чернівецької державної телелерадіокомпанії. Номінант видання «Інформаційний простір Буковини».- Чернівці: Букрек, 2004. — С. 193. — ISBN 966-8500-17-2.
  • Науменко Володимир Павлович — член Української Центральної Ради.

Галерея[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Ярмарки та фестивалі на сайті Обласної асоціації сільського зеленого туризму
  3. Клімат у Новгород-Сіверському на meteoprog.ua
  4. Тріумфальна арка. Путівник по Чернігово-Сіверщині (рос.)
  5. Постанова Верховної Ради України від 11 березня 2014 року № 865-VII «Про віднесення міста Новгород-Сіверський Новгород-Сіверського району Чернігівської області до категорії міст обласного значення»
  6. Історія Чернігівщини
  7. Сторінка Гайдамаки
  8. Новгород-Сіверський державний історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім» на www.ukrain.travel
  9. Сайт «Швидкої довідки»
  10. Українські енциклопедії та словники — Новгород-Сіверська гімназія
  11. Gorod Портал Чернігова. — Король цигарок Davidoff родом із Новгород-Сіверського. Автор — В. Сапон

Джерела, посилання та література[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.