Новий Кривий Ріг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
НКГЗК (Новий Кривий Ріг)
 Кривий Ріг
НКГЗК (Новий Кривий Ріг)
НКГЗК (Новий Кривий Ріг)

Поштова марка із зображенням Новокриворізького ГЗК
Загальна інформація
47°51′04″ пн. ш. 33°19′59″ сх. д. / 47.851222° пн. ш. 33.333083° сх. д. / 47.851222; 33.333083Координати: 47°51′04″ пн. ш. 33°19′59″ сх. д. / 47.851222° пн. ш. 33.333083° сх. д. / 47.851222; 33.333083
Район Інгулецький
Адмінодиниця Криворізька волость
Криворізький район
Засновано 1872
Підприємства «Новокриворізький гірничо-збагачувальний комбінат (НКГЗК
Транспорт
Залізнична інфраструктура станція «Кривий Ріг» («Червона»)
Трамвай (гібридний маршрут)

Новокриворі́зький гірничозбага́чувальний комбіна́т (НКГЗК) (раніше село Нови́й Криви́й Ріг) — історична місцевість та сучасний житловий масив в Інгулецькому районі Кривого Рогу. Названий на честь розташованого поряд «Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату» (НКГЗК). Колишнє село, що розташовувалось на лівому березі Інгульця, північніше сучасного житлового масиву ПівдГЗК.

Історія[ред. | ред. код]

Новий Кривий Ріг на мапі Російської імперії (1914р.)

.

В 1888 році в Новому Кривому Розі було побудовано церкву Різдва Богородиці. Село було центром парафії, кількість прихожан складала 1792 особи[1].

Станом на кінець на 1896 рік село Новий Кривий Ріг входило до складу Криворізької волості Херсонського повіту Херсонської губернії. В кінці ХІХ століття тут нараховувалося 110 дворів та проживало 580 осіб. Була корчма, школа грамоти, в якій навчалося 20 дітей: 15 хлопчиків та 5 дівчат[2].

З 1919 по 1923 роки село було центром Новокриворізької волості Криворізького повіту Катеринославської губернії[3].

В 1946 році село Новий Кривий Ріг було центром Новокриворізької сільської ради, до складу якої також входили навколишні поселення: Войкове, Іванівка, Ново-Григорівка, Скелюватка, Миролюбівка.[4]

Сучасність[ред. | ред. код]

Колишнє село Новий Кривий Ріг за часів урбанізації опинилося в межах промислової зони. Ліквідоване.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Памятная книжка для духовенства Херсонской епархии - Одесса. -1902 г. - С. 250
  2. Список населенных мест Херсонской губернии и статистические данные о каждом поселении. — Херсон: Типография губернского правления, 1896, — С. 426
  3. Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — С. 462
  4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 113.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Список населенных мест Херсонской губернии и статистические данные о каждом поселении. — Херсон: Типография губернского правления, 1896